Кілька разів Національна радіокомпанія України зверталася до Генеральної прокуратури України з проханням вжити оперативних дій, спрямованих на відновлення порядку у ситуації, що склалася навколо Будинку звукозапису Національної радіокомпанії України. Незадоволення громадськості викликала звістка про те, що на вулиці Л.Первомайського у перспективі буде побудовано житловий комплекс. Вкрай загострилась ситуація восени ц.р.. 9 вересня о 10 годині ранку гурт невідомих людей напав на працівників НРКУ, що йшли на роботу в Будинок звукозапису. Невідомі, застосувавши фізичну силу, відібрали у працівників НРКУ особисті речі. 14 та 15 вересня подвір’я Будинку звукозапису було заблоковано. 22 вересня організована група людей неодноразово блокувала будівельним сміттям заїзд з боку нижнього двору Будинку Звукозапису, заїзд з боку Печерського Узвозу блокувала металевими стовпами, перешкоджаючи працівникам НРКУ потрапити на робочі місця. Ці дії унеможливлювали доступ працівників НРКУ до фонотеки, що призводить до порушення технологічного процесу і створює загрозу життю працівників на випадок пожежі. 2 жовтня під час акції протесту проти будівництва поруч із Будинком звукозапису постраждали троє журналістів.

Ситуація, що склалася, потребує об’єктивного і виваженого вивчення. Тому Держкомтелерадіо надає з свого боку факти, які допоможуть ЗМІ висвітлити події, уникаючи їхнього однобічного трактування.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішенням Київської міської ради від 10.07.2003р. Національній радіокомпанії України надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,73 га на вул.. Л.Первомайського, 5-б для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з підземним автопаркінгом і офісними приміщеннями з одночасною реставрацією приміщення Будинку звукозапису. Проектна документація щодо будівництва житлового комплексу за вказаною адресою розроблена на підставі затвердженого історико-містобудівельного обґрунтування та отримала позитивний висновок комплексної державної експертизи від 06.09.06р.

На підставі затвердженого проекту Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Києва видано дозвіл на виконання будівельних робіт.

На земельній ділянці для зазначеного будівництва розташована двоповерхова будівля адміністративно-виробничого корпусу Національної радіокомпанії України. У червні 2007 року Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій проведено обстеження технічного стану конструкцій цієї будівлі. Обстеженням встановлено, що технічний стан конструкцій будівлі характеризується як непридатний до нормальної експлуатації. Враховуючи це, Національна радіокомпанія України звернулася до Київської міської державної адміністрації з проханням надати дозвіл на знесення Адміністративно-виробничого корпусу. Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 11.04.2008 №529 такій дозвіл надано.

За висновками фахівців, будівництво жодним чином не загрожує функціонуванню Будинку звукозапису НРКУ. Сучасні будівельні технології не передбачають забивання паль та інших операцій, що спричиняють струси і вібрацію грунтів, відтак студії звукозапису не можуть зазнати деформації, інших ушкоджень.

При реалізації проекту навпаки буде зміцнено технічний стан головного корпусу Будинку звукозапису. Згідно з договором про пайову участь між НРКУ та інвестором, за рахунок забудовника буде реконструйовано дах, що перебуває в критично аварійному стані, замінено все застаріле обладнання, кондиціонування повітря, відремонтовано внутрішні приміщення, перекладено зовнішні інженерні комунікації, впорядковано й облагороджено територію.

Крім того, у новозведеній споруді НРКУ будуть відшкодовані офісні площі знесеного двоповерхового виробничого корпусу. А найголовніше – близько 50 сімей працівників Українського радіо, які перебувають на квартирному обліку, будуть забезпечені житлом.

Всі ці факти Держкомтелерадіо неодноразово доводив своїм опонентам, але складається враження, що об’єктивну інформацію просто ніхто не хоче брати до уваги. Чи не є всі ці акції протесту не боротьбою за існування пам’ятників архітектури, а бажанням деяких осіб прибрати собі земельну ділянку? Викликає здивування і той факт, що мешканці прилеглих до місця будівництва будинків ніяк не оскаржували будівництво їхніх власних будинків. Адже вони теж могли спричинити руйнування Будинку звукозапису.

Щодо боротьби за історико-архітектурні пам’ятники, то це – справа кожного громадянина. Але потрібно робити це цивілізовано, звертаючись до суду і додержуючись чинного законодавства, а не створювати загрозу життю людям, яки працюють на території, що стала предметом суперечки.

Відділ зв’язків з громадськістю та ЗМІ департаменту інформаційної політики Держкомтелерадіо