Роз'яснення щодо порядку класифікації звернень громадян  

Звернення громадськості поділяються на звернення громадян (фізичних осіб) відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та звернення громадських об’єднань, відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадські об’єднання». Звернення можуть подаватися як напряму до Держкомтелерадіо (поштою на адресу: м. 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 2; електронною поштою на адресу office@comin.gov.ua;  особисто в загальний відділ або під час особистого прийому за адресою; за телефоном: +380 (44) 278-53-49, факс: +380 (44) 279-44-50), так і через Урядовий контактний центр (УКЦ). Також звернення можуть надсилатися за належністю з інших органів, наприклад, КМУ.

Звернення різняться за видами:

1. Пропозиція (зауваження) – звернення, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності Держкомтелерадіо (відповідно до напрямків його діяльності), або його посадових осіб.

2. Заяви умовно можна поділити на 4-и типи:

2.1. Клопотання – звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо, наприклад (перелік не є вичерпним):

• клопотання про присудження Премії імені В'ячеслава Чорновола, Івана Франка, Лесі Українки, Тараса Шевченка, Максима Рильського тощо;
• клопотання про призначення державної стипендії видатному діячу інформаційної галузі;
• клопотання про зарахування до складу експертної ради Державного комітету телебачення і радіомовлення України з питань аналізу та оцінки видавничої продукції щодо віднесення її до такої, яка не дозволена до розповсюдження на території України;
• клопотання про отримання довідки про випуск та/або розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою;
• клопотання про включення до складу Державного реєстру України видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції.

2.2. Прохання про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством прав та інтересів заявника (наприклад, права на звернення, на участь в управлінні державними справами тощо). Відрізняється від клопотання тим, що право заявника є безумовним та не потребує підтвердження, а у комітету виникає обов’язок щодо його реалізації (наприклад, відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти звернення до органів державної влади, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк). В той час як задоволення клопотання зазвичай здійснюється на власний розсуд комітету, тобто відсутній обов’язок щодо його задоволення. Проілюструвати відмінність клопотання від заяви може наступна ситуація:

До Держкомтелерадіо надійшло дві заяви від громадських організацій з проханням включити своїх представників до складу Колегії Держкомтелерадіо. Враховуючи, що одна з організацій є Всеукраїнською громадською організацією осіб з інвалідністю, то комітет зобов’язаний включити їх представника на виконання частини другої статті 12 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», отже це є другий тип заяви – прохання про сприяння реалізації визначеного законом права. А інша організація є звичайною громадською організацію захисту прав журналістів, отже їх заява є клопотанням, у комітету відсутній обов’язок щодо включення їх представника до складу Колегії, тому комітет приймає таке рішення на власний розсуд: воно може бути як позитивним – про включення представника, так і негативним – про відмову про включення представника, і ефективно оскаржити негативне рішення така організація не зможе.

2.3. Повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності Держкомтелерадіо або його посадових осіб, крім Голови Держкомтелерадіо (відноситься до сфери діяльності апарату Держкомтелерадіо), а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держкомтелерадіо (comin.gov.ua/pro-nas/pidpriyemstva-ustanovi-ta-organizaciyi-shcho-nalezhat-do-sferi-upravlinnya-derzhkomteleradio/dovidnik-pidpriyemstv), наприклад (перелік не є вичерпним):

• повідомлення про факти вчинення корупційних правопорушень працівниками апарату (comin.gov.ua/pro-nas/zapobigannya-ta-protidiya-korupciyi/povidomiti-pro-korupciyu);
• повідомлення щодо розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без наявності відповідного дозволу;
• повідомлення про порушення прав суб'єктів виборчого процесу в рамках складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена статтями 212-9 і 212-11 КУпАП.

2.4. Заява з проханням надати роз’яснення щодо формування або реалізації державної політики в сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сфері, або щодо організації роботи комітету. Така заява відрізняється від запиту на інформацію тим, що на запит надається публічна інформація, тобто вже створена та задокументована, а роз’яснення інформації потребує її створення шляхом узагальнення, аналізу, синтезу, наприклад (перелік не є вичерпним):

• роз’яснення щодо впровадження гендерних підходів в діяльність Держкомтелерадіо;
• роз’яснення щодо реалізації міжнародних проектів у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сферах, які здійснюються в Україні в рамках міжнародної технічної допомоги;
• роз’яснення щодо підготовки проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, в інформаційній та видавничій сферах;
• роз’яснення стосовно прав заявника, реалізації яких може сприяти Держкомтелерадіо;
• роз’яснення стосовно механізмів та процедур, за допомогою яких заявник може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень Держкомтелерадіо.

3. Скарга:

Звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів скаржника, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держкомтелерадіо (comin.gov.ua/pro-nas/pidpriyemstva-ustanovi-ta-organizaciyi-shcho-nalezhat-do-sferi-upravlinnya-derzhkomteleradio/dovidnik-pidpriyemstv), або посадових осіб Держкомтелерадіо (включно до заступників Голови), подається в порядку підлеглості вищій посадовій особі. Увага, Держкомтелерадіо не є уповноваженим органом з розгляду скарг щодо рішень, дій чи бездіяльності інших органів виконавчої влади (міністерств, ЦОВВ, ОДА, РДА), органів місцевого самоврядування (місцевих та обласних рад) та органів державної влади (Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення тощо). Приклади (перелік не є вичерпним):

• вимога надати публічну інформацію на запит, який раніше не було виконано в повному обсязі структурним підрозділом комітету або підвідомчою організацією;
• вимога реалізувати права заявника, встановлені статтею 18 Закону України «Про звернення громадян», в реалізації яких заявнику було відмовлено посадовою особою Держкомтелерадіо;
• вимога розглянути пропозицію скаржника, яка була подана під час проведення комітетом консультацій з громадськістю, і так і не була розглянута.

При розгляді Держкомтелерадіо заяви чи скарги громадськість має право вимагати реалізації наступних прав:

• особисто викласти (наприклад, за службовим телефоном, або електронною поштою, або під час робочої зустрічі) аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу (виконавцю – посадовій особі, що готує проект відповіді заявнику);
• брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви (спільно з виконавцем) та знайомитися з матеріалами перевірки;
• подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
• бути присутнім при розгляді заяви чи скарги. Розглядає заяву чи скаргу особа, що ставить підпис у відповідь на звернення, та яка приймає остаточне рішення за результатами ознайомлення з проектом відповіді, підготовленим виконавцем.

Присутність не означає участь, отже заявник/скаржник не має права висловлюватись стосовно матеріалів справи, проте має право спостерігати, що посадова особа уважно ознайомилась з проектом відповіді, аргументами та висновками виконавця, та прийняла правомірне рішення.