Визначено лауреатів премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності в 2026 році

2 липня 2026 року відбулося засідання Комітету з премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності. Прийом творів на здобуття премії тривав з 1 березня до 1 травня. Вів засідання Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко. Він зазначив, що цього року на здобуття премії подано 15 творів. В номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» надійшло 5 творів; в номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» – 6 робіт; в номінації «За кращий твір у радіомовній сфері» – 1 робота; в номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» – 2 роботи.

Серед 15-ти творів, що надійшли на конкурс, одна робота –  документальний фільм «Якби Чорновіл. Кращий сценарій для України?» – не розглядалася, яка така, що не відповідає Положенню про Премію, оскільки автор творчої роботи вже відзначався Премією у 2023 році. Відповідно до вимог пункту 4 Положення про Премію повторно премія може присуджуватися не раніше ніж через 5 років після попереднього присудження.

За результатами голосування лауреатами Премії 2026 року визначено:

- в номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» – Дацюк Галина, журналістка, письменниця, літературна редакторка, член редколегії тижневика «Слово Просвіта» – за збірку публіцистичних творів «Світло повертається». Це есеї, замальовки, нариси про події та людей, які у часи повітряних тривог, вибухів і темряви виводили нас на  світло;

- в номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» –  Макаров Юрій, продюсер виконавчого департаменту стратегічного аналізу та розвитку соціально впливового контенту, АТ “НСТУ”, автор фільму; Ладижець Володимир, медіаменеджер, креативний продюсер і шоуранер, продюсер фільму; Моргунець-Ісаєнко Олеся, режисерка кіно та телебачення, режисерка фільму; Синчук Роман, режисер документальних і художніх фільмів, монтажер і кінооператор, режисер – за фільм «Будапешт. Бомба під незалежність». Фільм розповідає історію підписання Будапештського меморандуму 1994 року. «Будапештський меморандум» – не лише назва міжнародної угоди, в якій Україна пішла на всі поступки партнерам і в результаті не отримала нічого. Будапештський меморандум – збірна назва зовнішньополітичної невдачі, яка згодом призвела до великої війни. У фільмі глибоко проаналізовані історичні та політичні передумови угоди, її суспільний резонанс;

- в номінації «За кращий твір у радіомовній сфері» –  Чаплінська Юлія, журналістка, радіодокументалістка, завідувачка редакції прямого ефіру головної редакції лінійних передач творчого об’єднання «Радіо «Культура» дирекції «Українське радіо»; Люта Марина, журналістка, керівник групи публіцистики головної редакції художнього мовлення, публіцистики та радіотеатру творчого об’єднання «Радіо «Культура» дирекції «Українське радіо»; Алєксєєнко Анастасія (Ана Море), радіодокументалістка, продюсерка, оброблювачка інформаційного матеріалу групи публіцистики головної редакції художнього мовлення, публіцистики та радіотеатру творчого об’єднання «Радіо «Культура» дирекції «Українське радіо»  – за документальний проєкт «Як ми дорослішали? Революції, які нас змінили». Проєкт складається з трьох частин та розповідає про три революції в новітній історії України, кожна з яких мала свій вплив на становлення та самоідентифікацію українців як нації: Студентську революцію на граніті, Помаранчеву революцію і Революцію Гідності. Така документальна радіоподорож у часі – від початку 1990-х років до сьогодення – через архівні аудіозаписи тих часів та особисті долі учасників дає можливість зрозуміти значення пережитих ними подій і їх глибинні причини, відтворити одну зі сторінок історичної пам’яті народу та формування української держави;

- в номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» - Степан Кость – професор факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка  – за навчальний посібник  «Антиукраїнський Голодомор 1932-1933 років: причини і наслідки, уроки і медійний дискурс». У навчальному посібнику з’ясовано причини виникнення, соціальні та морально-психологічні наслідки Голодомору 1932–1933 років в Україні, основні моменти, що стосуються історіографії та джерельної бази дослідження цієї найбільшої глобальної катастрофи, з’ясовано її міжнародний аспект, показано її відображення в українській та світовій пресі.

Нагадаємо, Премія  присуджується щорічно до дня народження Івана Франка – 27 серпня - в 4-ох номінаціях у розмірі 10-ти тисяч гривень кожна.

На здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності подаються нові оригінальні твори, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства. Твори мають бути опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше як за півроку до їх висунення.