«Не переставаючи, люблю Вас», - так написала про родину Косачів у своєму останньому листі до Олени Пчілки Марія Биковська. Марія Михайлівна була донькою Луцького нотаріуса Михайла Биковського, приятеля і земляка Петра Косача ще з Київського університету. Коли родини Косачів і Биковських проживали в Луцьку, їхні діти потоваришували і багато часу проводили в іграх біля старого Луцького замчища, про що Леся Українка згодом згадуватиме у відомому вірші «Віче».

Марія часто бувала в Колодяжному, навіть 1888 року однією з перших дізналась про народження молодшої Лесиної сестри - Ізидори. У часи розлуки вона листувалась і з Лесею, і з її братом Михайлом Косачем. Марія навіть виявляла бажання жити у родині Ольги Петрівни та Петра Антоновича, але цього не схвалила Олена Пчілка. Саме Марія Биковська була поруч Лесі, коли письменниця дізналась про смерть свого улюбленого брата Михайла…

У 1890-91 роках Марія Михайлівна вчителювала у селі Піддубці, що поблизу Луцька. Саме тут у квітні 1891 року її й відвідала Леся Українка. Свої враження від цього візиту письменниця виклала у документальному нарисі «Школа». Нині у селі багато чого змінилось. Проте пам’ятає ті часи місцевий храм, який є історико-культурною пам’яткою держави. Приміщення школи, де вчителювала Марія Биковська, не збереглося. Але ще стоїть сусідня будівля тих часів. Земляки намагаються зберегти пам’ять про цю історичну подію. А відтак рукою художниці Олени Звягінцевої (вона знялася у фільмі) написана картина «Леся Українка та її подруга Марія Биковська». Головний хранитель Волинського краєзнавчого музею Наталія Пушкар розшукала відомості про священика, у якого обідала у Піддубцях Леся Українка. У фільмі оприлюднюються і листи Мані до Лесі з Китаю, де вчителька проживала деякий час.

На фото: Леся Українка і Марія Биковська руки художниці Олени Звягінцевої.