Випускник факультету журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка 1989 року, він працював кореспондентом газети «Роздольський будівельник», редактором часопису «Вісник Розділля». Наприкінці 90-х займався підприємницькою діяльністю, з 2005 по 2010 рр. очолював Миколаївську райдержадміністрацію. З перших днів Революції гідності перебував на Майдані, звідти в 2014 році у складі добровольчого батальйону ОУН пішов із зброєю в руках захищати незалежність та соборність України від російської агресії. Тривалий час разом із побратимами тримав оборону біля села Піски, що неподалік Донецька.

У травні 2015 року Василь Кіндрацький перебував на позиціях першої роти першого батальйону 93-ї бригади Збройних сил України у селі Водяному, що біля Донецького аеропорту. 25 травня, ризикуючи життям, піднявся на вежу напівзруйнованої шахти і встановив там державний прапор і прапор ОУН. 28 травня пострілом з російського танку Т-72 Василя Кіндрацького було смертельно поранено.

Легендарного Кіндрата поховали 30 травня 2015 року у Львові на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань № 76.