Біля меморіальної дошки, встановленої на київському будинку по вул. Льва Толстого, 15, зібралися представники української інтелігенції, громадськості. Саме тут у 1941 році мешкав Ольжич, коли прибув разом з Буковинським куренем у Київ налагоджувати підпільну мережу ОУН в Україні. Викарбувані на меморіальній дошці рядки з поезії Олега Ольжича «Держава не твориться в будучині, Держава будується нині» давно стали крилатим висловом, зміст якого є актуальним і сьогодні.

«Наші сучасники знають Олега Ольжича як видатного поета та науковця,і майже нічого не знають про те, що він був видатним діячем національно-визвольного руху, - зазначив перший заступник Голови Держкомтелерадіо Богдан Червак. – Громадсько-політичною діяльністю Ольжич почав займатися у студентському віці. Мешкаючи у Чехословаччині, вивчаючи археологію, в 1929 році вступив до лав ОУН. Усе своє подальше життя він присвятив боротьбі за Українську державу.»

У Києві Ольжич перебував до 1942 року, а з початком гітлерівських репресій проти українських націоналістів повертається до Львова, де в 1944 році був заарештований гестапо. Є дві версії причин, чому нацисти переслідували Ольжича, вважаючи його особливо небезпечним для Рейху. Першою називають активну його діяльність у лавах ОУН та рукопис книги «Революція рве кайдани», у якій Олег Ольжич зібрав факти про злочини нацистської Німеччини проти українського народу.

«Також існує припущення, що арешт керівника ОУН зумовлений його намаганням встановити контакти із західними союзниками, які на той час готувалися до відкриття другого фронту, - говорить Богдан Червак. – На жаль, підтвердити чи спростувати цю версію ми не можемо, оскільки документи концтабору Заксенхаузен опинилися після капітуляції Німеччини у Москві. Численні прохання сина Олега Ольжича – Олега Олеговича Кандиби ознайомитися з ними, залишилися без відповіді.»

Захід, організований Держкомтелерадіо, відбувся відповідно до Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента України 18 травня 2019 року. Одним із індикаторів ефективності національно-патріотичного виховання, як зазначено у Стратегії, є «збільшення кількості заходів із вшанування героїв боротьби Українського народу за незалежність і територіальну цілісність України.»