Список творів, що надійшли на здобуття Премії ім. І.Франка в галузі інформаційної діяльності у 2019 році
( 23 твори )
Номінація
«За кращу публікацію у друкованих ЗМІ»
(6 робіт)
1. Автор – Богдан Василь Антонович, ветеран зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант, політолог, публіцист. Бере участь як експерт-аналітик з проблем нацбезпеки та міжнародних відносин у програмах загальнонаціональних телеканалів і радіо, публікується на шпальтах друкованих періодичних видань «День», «Україна молода», «Факти», «Українська правда», інтернет-видань. Автор публіцистичної збірки «Про наболіле» (2016).
Подано статтю «Дитячі хвороби української демократії: чи є шанс «вилікуватися», опубліковану в газеті «Україна молода» від 13.03.2018 р.
У статті порушено актуальні питання демократичного розвитку країни на сучасному етапі, бачення того, в який спосіб можливо розв’язати нагальні проблеми у сфері безпеки держави. Висновки й пропозиції ґрунтуються на професійному досвіді, знанні теми, аналізі подій у країні та на міжнародній арені.
2. Автор – Гай Анатолій Іванович, військовий кореспондент в АТО (квітень 2016 – листопад 2017), редактор військового вісника 72-ї механізованої бригади ЗС України. Автор художньої прози та публіцистики. За кращі з них удостоєний літературних премій.
Подано цикл публіцистичних творів «Вогненні рубежі Прапороносців», опублікований у газеті «Замкова гора» (м. Біла Церква) протягом 2016-2018 рр.
Цикл публіцистичних творів про одне з кращих військових формувань України - 72-гу окрему механізовану бригаду імені Чорних Запорожців. Понад півсотні репортажів з поля бою, замальовок солдатського фронтового побуту, розповідей про живих і полеглих бійців.
3. Автор – Дячишин Богдан Васильович, доктор філософії, член Міжнародної асоціації письменників баталістів і мариністів та Національної спілки письменників України. Лауреат численних міжнародних літературно-мистецьких премій.
Подано публікацію «Крихти живого часу Андрія Содомори» («Українська літературна газета» від 10 лютого 2017 р.)
Стаття є першою спробою осягнення творчості професора кафедри класичної філології Львівського національного університету імені Івана Франка Андрія Содомори, і написана до його 80-річчя від дня народження та 55-річчя письменницької діяльності. (Андрій Содомора - автор 36 книжок перекладів із грецької, латинської й німецької мов, 23 книжок оригінальної прози й поезії, та понад 500 літературно-критичних і наукових публікацій. Лауреат літературних премій)
4. Автор – Здоровило Тарас Васильович, член НСЖУ. Має численні публікації у газетах «Україна молода», «Сільські вісті», «Дзеркало тижня» та інших вітчизняних ЗМІ на теми російсько-української війни на Сході України, висвітлення проблем армії, осмислення трагедії голодомору, дисидентського руху українських шістдесятників, каральної психіатрії у СРСР та багато іншого.
Подано матеріал про світогляд і науково-історичні дослідження технічного генія світу, українського мислителя Миколи Сядристого, виданий в трьох випусках газети «Україна молода» під назвами:
«Радянська влада нікуди не зникла, а лише «перевдягнулася» (13 вересня 2017 р.), «У політиці можна укласти союз навіть із самим чортом» (14 листопада 2017 р.), «Не влада ідеї освічувала шлях Леніна, а ідея влади» (17 квітня 2018р.).
Один тематичний матеріал оформлено в серію з трьох статей-співбесід з всесвітньо визнаним винахідником і філософом Сядристим, який проаналізував постаті найбільших лиходіїв людства - Карла Маркса, Леніна, Сталіна, Гітлера і Муссоліні, та їх вплив на розвиток цивілізації.
5. Автор – Зоц Ігор Олексійович, протягом 22-х років очолював редакцію обласної газети «Донеччина». Після вимушеного виїзду з Донецька у вересні 2014 року у Слов’янську відновив випуск оновленої газети під назвою «Часопис Донеччина». У 2017-18 рр. - директор КП РТРК «Регіон-Донбас» у Краматорську. Автор численних журналістських публікацій в обласних і всеукраїнських виданнях, співавтор книги «Наш «Рідний край» (2008), навчального посібника «Основи журналістики» (2001).
Подано цикл з 35-ти нарисів під назвою «Українська «Донбасія» у 11 випусках газети «Часопис Донеччина» (м. Слов’янськ), надрукованих протягом травня - грудня 2018 р. та 1 лютого і 19 квітня 2019 р.
Цикл нарисів про видатних донеччан, які протягом десятиліть уособлювали українське коріння краю. Через долі сучасників показаний складний шлях українців до своєї ідентичності в умовах «всесоюзної кочегарки», як називала Донбас радянська пропаганда. Цей спадок гальмував суспільний розвиток краю в роки незалежності, а зараз, під час неоголошеної війни, автор осмислює «Донецьку рану України» за образним визначенням літературознавця Івана Дзюби.
6. Автор – Романчук Олег Костянтинович, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української преси факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка, член НСЖУ, НСПУ. Шеф-редактор журналу політології, футурології, економіки, науки та культури «Універсум». Лауреат вітчизняних та міжнародних літературних премій і конкурсів. Автор публіцистичних збірок та навчальних посібників.
Подано статтю «Україна та Московія: проблема несумісності систем». Журнал «Країна», № 34 від 8 вересня 2016 р.
Завдяки застосуванню системного аналізу автор аналізує причини нинішнього українсько-російського протистояння, порушує і водночас дає відповідь на важливе для державного будівництва питання «Чи готове українське суспільство до відвертої розмови про себе», що мають робити українські політики-державники, щоб вистояти і перемогти, прилучає багато в чому дезорієнтованого й розгубленого читача до важливих аспектів національної справи, гуртує українців у національносвідому спільноту.
Номінація
«За кращу наукову роботу в інформаційній сфері»
(13 робіт)
1. Автор – Белецька Алевтина Володимирівна, кандидат наук із соціальних комунікацій, автор курсу лекцій «Професійна підготовка: організація роботи прес-служб» в Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, має понад 20 наукових праць.
Подано наукову роботу «Соціальна проблематика дослідження соціальних комунікацій як сфери функціонування масових емоцій», опубліковану у виданні «Наукові записки Інституту журналістики», тт.3-4, №№ 72-73 (2018 рік).
Проаналізовано наукові розробки у сфері соціальної комунікації: монографії, матеріали в ЗМІ, що демонструють суспільну важливість дослідження соціальних комунікацій як сфери функціонування масових емоцій. Показано, що учасникам соціальних комунікацій варто усвідомлювати явище трансформації індивідуальних емоцій у масові емоції під впливом джерела інформації, медіафахівця й одержувача інформаційного продукту. Мета дослідження – з’ясувати соціальну проблематику феномена розгортання масових емоцій у соціальних комунікаціях задля управління масовою свідомістю зусиллями представників ЗМК, творів популярного кіномистецтва та інших суб’єктів формування громадської думки. Методи, застосовні автором для досягнення мети, – методи теоретичного дослідження (системний, компаративний та функціональний) та метод моніторингу медіа.
2. Автор – Вівчар Соломія Володимирівна, кандидат філологічних наук, перекладачка, науковець Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, авторка багатьох публікацій, присвячених українській й хорватській культурі.
Подано цикл інтернет-статей «Українські просвітителі та іслам». Оприлюднено на сайті «Іслам в Україні» впродовж 2017 – 2019 рр.
У циклі статей розповідається про мусульманські мотиви в українській літературі, починаючи від Григорія Сковороди і до Івана Франка. Особлива увага зосереджена на творчості Пантелеймона Куліша, Михайла Коцюбинського, Івана Франка і Агатангела Кримського.
3. Автор – Ковпак Вікторія Анатоліївна, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент, професор кафедри теорії комунікації, реклами і зв’язків із громадськістю факультету журналістики Запорізького національного університету
Подано монографію «Смислова матриця національної інформаційно-комунікаційної діяльності післявоєнної української еміграції». Видано: м. Запоріжжя, Класичний приватний університет, 2016.
Медіасфера в цілому, зокрема засоби масової комунікації (кіноіндустрія, книжково-видавничий ресурс, радіомовлення, мистецькі перформенси, преса, соціальні мережі, телекомунікація тощо), потребують об’єднання в єдине потужне інформаційне поле, яке генеруватиме національні смисли мегаконцепту – ідеї нації. Підвищення інформаційної культури, інформаційної гігієни, критичного мислення у шкільної, студентської громади – запорука формування справжнього громадянського суспільства.
4. Автор – Козак Сергій Борисович, доктор філософії з галузі «Гуманітарні науки», журналіст, науковець, літературознавець, джерелознавець, бібліограф. 2010–2015рр. – головний редактор газети «ЛітературнаУкраїна». Автор 20-ти книжок, упорядник понад 50-ти збірників з літературознавства, літературного краєзнавства, культурології, етнології, публіцистики, історії української зарубіжної преси, засновник і головний редактор книжкової серії «Бібліотека газети «Літературна Україна» (2010 – 2016 рр.). Лауреат міжнародних і всеукраїнських премій.
Подано тритомник «Історія української діаспори на сторінках часопису «Українські вісті» (Німеччина, 1945 – США, 2000). Видавництво «Ярославів Вал», 2017-2018 рр.
На сторінках тритомного видання — ґрунтовне бібліографічне дослідження всіх (а це майже 37 тисяч!) матеріалів унікального часопису, завдяки якому збережено історію життєдіяльності української діаспори після Другої світової війни. Йдеться про «Українські вісті» (1945—2000) — газету, особливість якої полягає в тому, що саме на її шпальтах представлено найбільш повну й різнобарвну картину буття української діаспори. Відтак матеріали цього трикнижжя є цінним джерелом для вивчення громадсько-політичних, наукових, освітніх, мистецьких, церковних, літературних організацій української еміграції, а також життєписів громадсько-політичних діячів, акторів, науковців, письменників, священиків, відомості про яких знайдуть безпосереднє втілення в енциклопедичній та лексикографічній сферах.
5. Автор – Корнєєв Віталій Михайлович, доктор наук із соціальних комунікацій, професор кафедри соціальних комунікацій; заступник директора Інституту журналістики з навчально-виховної роботи.
Подано монографію «Актуальний стан і перспективи розвитку наукових досліджень соціальних комунікацій в Україні», Видавець Паливода А.В., Київ, 2016 р.
Монографічне дослідження В.М. Корнєєва вперше в історії української науки про соціальні комунікації охоплює та підсумовує ключові наукові дослідження галузі, формує системні уявлення про отримані в медіанауці результати та можливості їх подальшого використання у практичній та науковій діяльності. У монографії розкриваються особливості соціально-комунікаційного підходу як наукової методології пізнання світу комунікації. Окремим важливим результатом роботи стало узагальнення методологічних підходів до вирішення ключових проблем галузі «Соціальні комунікації», встановлення критеріїв ефективності впровадження результатів наукових досліджень у практику медіадіяльності.
6. Автор – Лизанчук Василь Васильович, професор ЛНУ ім. І. Франка, доктор філологічних наук, академік НАНУ, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка, заслужений журналіст України.
Подано підручник «Інформаційна безпека України: теорія і практика». Видано ЛНУ ім. І. Франка, 2017 р.
Розкрито складові національно-інформаційної безпеки українського суспільства, розглянуто та осмислено основоположні принципи розвитку й утвердження української України в умовах російської агресії та глобалізації.
7. Автор – Неживий Олександр Іванович, доктор філософії у галузі історії, заслужений журналіст України, автор навчального посібника «Голодомори в Україні у ХХ столітті».
Подано наукову статтю «І хто вони, росіяни? До питання етногенезу і світової закуліси», науковий альманах «Пам’ятки України» № 1-2, 2017 р.
«Науково-публіцистична розвідка присвячена висвітленню тих засадничих принципів формування російського народу, які відвели його на діаметрально протилежні позиції від духовності та культури власне Русі, що продовжила заданий усією попередньою історією свій напрям розвитку і збереглася вже під самоназвою України. Осмислюється інтелектуально-духовний історичний внесок України-Русі у збагачення людства як магістральний шлях розвитку людини і суспільства до розуму та гармонії в родинному і суспільному житті»
8. Автор – Носова Богдана Миколаївна, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Подано навчальний посібник «Міжнародна журналістика: сучасна зарубіжна публіцистика», ВПЦ «Київський університет», м. Київ, 2016 р.
Навчальний посібник створено з метою удосконалення підготовки фахових журналістів відповідно до викликів часу та на вимогу Закону України «Про вищу освіту». Представлено тематичну спрямованість і жанрову різноманітність комунікативно-публіцистичної творчості світових інтелектуалів, які формують актуальний міжнародний порядок денний світових медіа.
9. Автор – Скрипченко Ігор Васильович, редактор газети «Голос Посулля» Недригайлівського району Сумської обл.
Подано науково-популярне видання «Голос Посулля»: щиро і правдиво». Видання Сумського державного університету, 2016 р.
Науково-популярне видання висвітлює основні етапи еволюції та особливості функціонування Недригайлівської районної газети. Автор простежує 85-річну історію друкованого видання, його редакційну політику та медіаконцепцію, які передували процесу реформування газети, що дало підстави для перетворення «районки» у незалежне якісне видання зі збереженням попередньої назви, української мови видання, цільової аудиторії та оригінального контенту.
10. Автор – Сова Андрій Олегович, кандидат історичних наук, доцента кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури, член Вченої ради Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка.
Подано цикл інтернет-публікацій «Українське тіловиховання та український визвольний рух першої третини ХХ ст.» Оприлюднено на сайтах: Фотографії Старого Львова, 100krokiv.info, ФРАНКО:НАЖИВО / FRANKO:LIVE, dyvys.info, Український погляд, ЛДУФК ім. І. Боберського протягом 2016-2018рр.
Цикл інтернет-публікацій розкриває багато актуальних проблем українського тіловиховання (становлення українських руханкових і спортовихтовариств “Сокіл”, “Січ”, “Пласт”, “Луг”,“Змаговий Союз”, “Україна”, “Український Спортовий Кружок”, “Дніпро” у Галичині), знайомить з провідними діячами українського тіловиховання (Іван Боберський, Петро і Тарас Франки, Степан Гайдучок, Оксана Суховерська, Олександр Тисовський та ін.), висвітлює поширення українського спортового руху за кордоном. Публікації супроводжуються введенням до широкого обігу невідомих досі документальних матеріалів.
11. Автор – Топачевський Андрій Олександрович, публіцист, мистецтвознавець, культуролог, науковець-біблеїст, редактор, сценарист, кінодраматург на Українській студії хронікально-документальних фільмів, Київській кіностудії науково-популярних фільмів Член творчих національних спілок: журналістів, письменників, кінематографістів. Лауреат численних літературно-мистецьких премій, зокрема Премії Президента України «Українська книжка року» (2015) за унікальне видання «З Божого саду. Рослини і тварини у Святому Письмі».
Подано науково-популярне видання «Одним життям. Публіцистика доби Незалежності». Видано: Київ, «Веселка», 2018 р.
Екосоціальна публіцистика А. О. Топачевського останніх тридцяти років, а також роздуми автора про Тараса Шевченка, Михайла Грушевського, Олександра Довженка та інших видатних особистостей в історії, науці, мистецтві, літературі України XIX–XXI ст., як, власне, і вся творчість А.Топачевського, має широкий суспільний резонанс, сприяє формуванню у читачів активної громадянської позиції, почуття особистої відповідальності і за стан довкілля, і за майбутнє своєї держави.
12. Автор – Франко Петро Михайлович, дослідник, публіцист, автор. За його редакцією вийшов 10-томник «У боротьбі за волю України». Дипломант Фонду духовного відродження імені Митрополита Андрія Шептицького, лауреат численних премій.
Подано науково-популярне видання «Син Великого Каменяра». Видано: Львів, ГАЛИЧ-ПРЕС, 2018 р.
У книзі розповідається про сина Великого Каменяра - Петра Івановича Франка, який був відомим письменником, публіцистом, видатним вченим-хіміком, винахідником, професором, членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка, співзасновником «Пласту», четарем Українських січових стрільців, сотником Української галицької армії та організатором утворення Летунського полку УГА, першим директором Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка. Автор широко використав архівні джерела, творчу спадщину Петра Франка, публікації галицької періодики з колишніх «спецфондів» Львівських бібліотек. У виданнях використано раніше не публіковані світлини.
13. Автори – Яценко Галина Володимирівна, Яценко Андрій Миколайович.
Яценко Галина - кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка, авторка наукових та навчально-методичних праць у галузі франкознавства, історії української журналістики, сучасної публіцистики та культури. Переможець та дипломант низки літературних конкурсів.
Яценко Андрій − кандидат філологічних наук, доцент кафедри мови ЗМІ ЛНУ ім. І. Франка, автор наукових праць у галузі франкознавства, мови мас-медіа, сучасної публіцистики, автор низки аналітичних статей у газетах «День» та «Високий Замок», дипломант літературних і літературно-краєзнавчих конкурсів.
Подано навчальний посібник «Публіцистика Івана Франка». Видано: ЛНУ ім. І. Франка, 2017 рік.
Мета видання − ознайомити читачів із основними ідейно-концептуальними засадами та тематично-змістовими моделями публіцистики Івана Франка. Посібник допоможе перепрочитати знакові та невідомі статті Івана Франка в сучасному контексті, щоб зрозуміти: чому почалася війна на Сході України, чого бракує українцям для економічного буму, як регулювати світові еміграційні процеси, куди прямує сучасна Україна, які комунікативні стратегії актуальні сьогодні, як впливають національні психотипи на відносини з державами-сусідами, чому існує світова «нафтова монополія» та ін.
Номінація
«За кращий твір у телевізійній сфері»
(2 роботи)
1. Автор – Загоскіна Людмила Павлинівна, редактор відділу авторських програм «ДніпроTV», член НСЖУ, лауреат 4-го фестивалю екранних мистецтв Дніпро - Сіnema".
Подано телевізійний твір «Прадавнє небо України».
Ефір – 20 жовтня 2018 р. на телеканалі КП «Дніпровська міська студія телебачення» Дніпровської міської ради (телеканал «ДніпроTV»)
Поетичний, яскравий фільм розповідає про те, як розуміли зоряні таємниці, закономірності руху і взаємодію Сонця, Землі, Місяця, планет та зірок наші предки, і що залишилося від того у сучасній українській культурі.
2. Автор – Каліновська Олена Геннадіївна, журналіст авторського відділу «ДніпроTV», член НСЖУ, переможниця та дипломантка обласних конкурсів, зокрема, за серію фільмів "Революційний Дніпро", за цикл програм "Генії міста", за фільм «Музей АТО».
Подано телевізійний твір «Генії міста. Михайло Янгель».
Ефір – 22 жовтня 2018 р. на телеканалі КП «Дніпровська міська студія телебачення» Дніпровської міської ради (телеканал «ДніпроTV»)
Фільм присвячено видатному конструктор ракетної техніки, який працював у Дніпрі. Його творіння ще довгий час будуть нагадувати містянам, що конструкторське бюро «Південне» і завод «Південмаш» стали головними розробниками стратегічних міжконтинентальних балістичних ракет, ракетоносіїв та супутників, які й досі роблять Дніпро космічною столицею України.
Номінація
«За кращий твір у радіомовній сфері»
(2 роботи)
1. Даниленко Нелля Іванівна, автор сценарію і режисер радіофільму, заслужена журналістка України, лауреат фестивалів телерадіопрограм. Започаткувала цикл радіофільмів «Світочі епохи» - радіопортрети видатних українців.
Єфимчук Олена Олексіївна, звукорежисер.
Подано документально-художній радіофільм «Валерій Марченко. Дорога до вічності». Транслювався 01.05. 2018 р. в ефірі UA: Радіо Культура, та 15 й 16 травня 2018 р. в ефірі UA: Українське радіо.
Радіофільм про політв’язня радянських концтаборів, який виступав проти русифікації України, за право кожної людини на власну гідність і свободу, за незалежність України.
2. Романюк Валентина Дем'янівна, автор сценарію і режисер радіофільму, власний кореспондент «Радіо «Свобода» у Рівненській області, член НСЖУ, автор і ведуча телепрограм Рівненської ОДТРК «Перехрестя правди», «Ноосфера» (до грудня 2017 р.)
Подано радіофільм «Донька України – мати «Солідарності». Транслювався 10 квітня 2018 р. в ефірі Радіо «Ритм» (м. Рівне).
Радіофільм присвячений Анні Валентинович (Ганні Любчик)- українці за походженням, уродженці Рівненщини, яку поляки вважають символом свого поступу до Незалежної Польщі, і 90-річчя якої Республіка Польща на державному рівні відзначає у 2019 році. У 2010 році, разом з польськими урядовцями, Анна Валентинович загинула в авіакатастрофі під Смоленськом. Радіофільм здобув призове місце на українсько-польському телерадіофестивалі «Калинові мости» (червень 2017) в номінації «Одне серце – дві Батьківщини».