Як війна проти російських окупантів згуртувала українців. Як на її підтримку став весь світ і хто найбільше допомагає українським біженцям.

Як люди творчих професій стають військовими або обʼєднуються у волонтерські центри – про це та інше – у спеціальній газеті «Ми з України!», яку Національна спілка журналістів України (НСЖУ) підготувала спільно зі Спілкою журналістів Литви. Авторами унікального журналістського проєкту є журналісти з Вільнюса, Клайпеди та різних міст України.

Війна в Україні «нагадує січень 1991 року, коли той самий Кремль, тоді званий совєтським, намагався заглушити голос Литви, яка оголосила себе вільною», – пише у своєму матеріалі литовський журналіст Домас Шнюкас. «Москва 32 роки тому не хотіла дати свободу Литві, як і нині – Україні. Коли політична демагогія, погрози та пропаганда не допомогли, направили армію»… Але, переконаний автор, «хоч би якими були імперські апетити росії та її пропаганди, Україна переможе, а її журналістика впише золоті сторінки в історію, якою пишатиметься».

Крім цього, литовські колеги розповідають у своїх публікаціях про ту величезну підтримку, яку дружня країна надає нашим співвітчизникам. Литовці обʼєднуються і допомагають українським родинам з дітьми, збирають гуманітарну допомогу.

«Ранок починається з молитви за Україну, день закінчується молитвою за Україну», – пише журналістка Юрате Мажаєва.

Про те, як українські медійники беруть до рук зброю, щоб захищати свої міста, як люди в різних містах обʼєднуються у волонтерські штаби, – у матеріалах українських колег із різних куточків країни.

Харківські журналістки – дві молоді мами, які з перших днів змушені були ховатися від обстрілів у метро, змогли за лічені години скоординувати блогерів, журналістів, волонтерів, аби кожен з них вів боротьбу на своєму фронті – публікував достовірну інформацію, боровся з фейками чи збирав гуманітарні вантажі.

У Запоріжжі активіст і шоумен відкрив волонтерський центр «Паляниця», який збирає кошти на спорядження і техніку для військових і вже забезпечив захисників кількома сотнями бронежилетів. У Івано-Франківську дизайнери та музиканти шиють спальні мішки. На Кіровоградщині журналісти плетуть сітки і готують їжу для військових…

І саме про цю силу єднання – на сторінках газети «Ми з України!» Її назва – не випадкова. Фраза, яку вперше сказав у своєму відеозверненні до співгромадян голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім – вже стала символічною. Її використовують замість привітання, з нею почали випускати футболки, чашки і навіть обкладинки на паспорти. А сам Віталій Кім став «суперзіркою жахливої війни», пишуть ЗМІ. Публікація про нього також є на сторінках газети.

Як і про ще одного автора легендарної фрази «Русский военный корабль, иди …» – морського піхотинця Романа Грибова.

Також читачі на сторінках газети зможуть дізнатися, як оформити матеріальну допомогу для внутрішньо переміщених осіб, як поводитися, коли в місті немає звʼязку, що робити при обстрілах, та як допомогти собі в разі хвороби, якщо поруч немає лікаря…

Ця газета – подарунок українським читачам від наших литовських колег, говорить голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

«Ми вдячні за ініціативу голові Спілки журналістів Литви Дайніусу Радзявічусу та редакторці з Клайпеди Іоланті Бенюшите. Наша спільна газета – це прямий доказ дієвого журналістського братерств, – додає Сергій Томіленко. – Це видання – про силу духу українців, про те, як нас підтримує світ і, звичайно, про нашу Перемогу!».

Литовська Асоціація Медіа Етики Литви надала фінансову підтримку, завдяки якій українці в різних регіонах зможуть безкоштовно отримати видання.

«У журналістиці важливі всі деталі життя людей. Але найважливіше – зрозуміти, що життя і свобода людини – і є основний обʼєкт журналістики. Тому ми разом із колегами з України. Адже вони – за життя вільних людей своєї країни і всього світу», – коментує голова Спілки журналістів Литви Дайніус Радзявічус.

Спецвипуск газети «Ми з України!» вийшов накладом 80 тисяч примірників. Поширюється через обласні організації Національної спілки журналістів України в усіх регіонах, через волонтерські організації.