Молотова-Ріббентропа - Європейським Днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму. Адже документ, підписаний у цей день, став спусковим механізмом для початку найкривавішої трагедії людства - Другої світової війни. До тексту договору, підписаному у Москві, додавався таємний протокол, яким встановлювався розподіл країн Східної Європи на сфери німецьких і радянських інтересів. Він передбачав ліквідацію низки держав (Польщі, Литви, Латвії, Естонії) та задоволення територіальних інтересів країн-підписантів договору за рахунок третіх країн.

За тиждень після укладання договору – 1 вересня 1939 р. – Німеччина вторглася у Польщу, а 17 вересня 1939 р. на територію Польщі зі сходу увійшли радянські війська (т. з. «визвольний похід РСЧА у Західній Україні та Західній Білорусії»). Перетин Червоною армією державного кордону Польщі означав фактичний вступ Радянського Союзу у Другу світову війну на боці нацистської Німеччини. У ноті польському уряду СРСР представив вступ радянських військ на територію Польщі як гарантію безпеки українців та білорусів в умовах, коли Польська держава, як було зазначено у ноті, «перестала існувати».

Методичні матеріали українських істориків розвінчують низку міфів радянської системи, які виправдовували загарбницьку політику СРСР. Зокрема про те, що сучасні кордони України склалися внаслідок реалізації радянсько-німецького пакту 1939. Насправді сучасні західні кордони України почали формуватися під час революційних подій 1917–1921 років і остаточно сформувалися в результаті повоєнного облаштування світу 1945–1946 рр. та міжурядових угод між СРСР і ПНР 1951 року на підставі етнічних кордонів.

Черговий міф радянської системи, що Польський похід Червоної Армії був жестом допомоги братнім народам, спростовують історики. Насправді ані в тексті Договору про ненапад між Німеччиною і СРСР, ані в секретному протоколі про поділ сфер впливу, не було жодної згадки про українців чи білорусів. Навпаки, лінія розмежування сфер інтересів не співпадала з межами етнічної території українців і білорусів, а проходила набагато західніше – по Віслі. На цьому наполіг особисто Сталін. Введення військ на територію Польщі було агресією проти польської держави.

У методичних матеріалах є посилання на український переклад основних документів - Резолюцію Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 р. щодо європейської свідомості та тоталітаризму, Декларацію Європейського парламенту щодо проголошення 23 серпня днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму. Також подано перелік вітчизняних науковців, що спеціалізуються на окремих аспектах Другої світової війни, і які можуть надавати коментарі та консультації з цієї теми.

З повним текстом методичних матеріалів про Європейський День пам’яті жертв сталінізму і нацизму можна ознайомитись на сайті Держкомтелерадіо http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=114338&cat_id=114334