Інтерв’ю Голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка на сайті «Детектор медіа» від 09 березня 2016 року

А також через відсутність досвіду комунікацій із трудовими колективами в деяких колег

Про це сказав голова Держкомтелерадіо в інтерв’ю «Детектору медіа». Олег Наливайко окреслив проблеми зі створенням суспільного мовлення, плани щодо впровадження нового закону про реформування друкованої преси. Окремо зупинився на програмі «Українська книга» та розповів про останні дні Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі.

– Пане Олеже, скоро виповниться рік, як вступили в дію зміни до Закону про суспільне мовлення, які дали змогу нарешті практично створювати ПАТ НСТУ. Розкажіть, що зробило Держкомтелерадіо для того, щоб виконати закон?

– Щоб розробити оптимальну структуру забезпечення активами й технічними ресурсами діяльності НСТУ Держкомтелерадіо провів аудит ефективності стану матеріально-технічної бази ДТРК, за результатами якого надав рекомендації керівникам телерадіоорганізацій відносно заходів із оптимізації основних засобів, завершення процедури оформлення речових прав на майно, земельні ділянки та інші.

Також Держкомтелерадіо видав низку наказів, згідно з якими припинено діяльність державних телерадіоорганізацій та ДП УСТФ «Укртелефільм» шляхом приєднання до НТКУ та створено комісії з реорганізації та інвентаризації цілісних майнових комплексів суб’єктів господарювання, затверджено їхній персональний склад, визначено заходи з припинення діяльності юридичних осіб та оцінки їхніх необоротних активів.

Для забезпечення збереження нематеріальних активів ДТРК наказом Держкомтелерадіо затверджено заходи щодо створення єдиного електронного переліку аудіовізуальних творів. Наразі до єдиного електронного переліку архівного фонду каталогізовано вже близько 60 % архівних фондів державних телерадіоорганізацій. Робота з наповнення й каталогізації триває.

Для забезпечення робочими місцями працівників ДТРК та ДП УСТФ «Укртелефільм» НТКУ створено філії (регіональні й центральні дирекції), в них було інтегровано наявні в державних телерадіоорганізаціях посади, на які призначено працівників ДТРК. Нині не заповнені лише штатні посади філії НТКУ Центральна дирекція «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”».

У січні 2016го Держкомтелерадіо відповідними наказами затвердив передавальні акти ДТРК (крім Кримської та Севастопольської ДТРК, які йдуть за окремою процедурою, та  ДП УСТФ «Укртелефільм», яке саботує процес реорганізації). Нині ДП УСТФ «Укртелефільм» є єдиним суб’єктом реформування з 31 ДТРК, який не здійснив жодних кроків для припинення своєї діяльності шляхом приєднання до НТКУ. У зв’язку з цим Держкомтелерадіо в грудні 2015 року звернувся до правоохоронних органів із проханням вжити заходів, спрямованих на виявлення та припинення вказаних правопорушень та притягнення винних осіб ДП УСТФ «Укртелефільм»  до відповідальності. Вживаються й інші заходи щодо вирішення зазначеного питання.

Після завершення реорганізації ДП УСТФ «Укртелефільм» Держкомтелерадіо буде в змозі проводити дії щодо перетворення НТКУ на публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України», визначені постановою № 567 Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015.

– Перед Новим роком ви на прес-конференції запевняли, що на 1 квітня 2016 року буде створено юрособу ПАТ НСТУ. Нині через низку причин запуск суспільного відстрочено. Чи є у вас розуміння, коли все ж буде створено ПАТ НСТУ?

– Так, ми були абсолютно впевнені, що правоохоронні органи, судова гілка влади, здоровий глузд трудового колективу «Укртелефільму» розблокують реорганізацію державного підприємства. Сталося так, як сталося, й ми випадаємо з графіку на два-три місяці.

– Як, на вашу думку, можна вирішити конфліктну ситуацію на ДП «Студія “Укртелефільм”», яка заблокувала реформу?

– Реорганізуватися так само, як це вже зробили 30 підприємств, і виконати рішення виїзного засідання профільного парламентського комітету. Або свою справу мають зробити правоохоронці. Я категоричний противник відтермінування виконання Закону в частині реорганізації «Укртелефільму».

– Чи змінено вже склад ліквідаційної комісії на «Укртелефільмі»?

– Так зміни внесено, наказ підписано. Перше засідання комісії з реорганізації проведено, й воно було результативним.

– На вашу думку, чи справедливе рішення ухвалив Комітет свободи слова на виїзному засіданні, відповідно до якого роботу Держкомтелерадіо було визнано недостатньою в ліквідації цієї проблеми?

– Ми мусимо діяти виключно в рамках чинного законодавства й не інакше. На цьому шляху ми зробили все можливе, далі або добра воля, або дії структур, які опікуються виконанням закону. Один із колег під час засідання Комітету запитав: «Ти ж понад 15 років був у бізнесі, невже не знаєш, як треба діяти?!». Знаю, але ті часи минули два роки тому і використовувати ті методи, тим більше при створенні суспільного телерадіомовлення, ми не маємо права.

– Ви також були присутні на виїзному засіданні. Чи не видається вам слушним припущення народного депутата Юрія Павленка щодо вірогідних причин саботажу керівництвом «Укртелефільму» реформування? А саме, що органи контролю не допускають до документів через те, що в них не все чисто?

– Головна причина — це збудований на території «Укртелефільму» житловий будинок із нерозподіленими квартирами та офісними приміщеннями, і відсутність досвіду комунікацій із трудовими колективами у деяких моїх колег.

– Експерти вже неодноразово заявляли, що потрібно вносити зміни до закону про суспільне. Чи потрібні, на вашу думку, зміни? Якщо так, то які саме?

– На мій погляд, необхідно завершити повноцінне створення ПАТ НСТУ, а потім будемо поліпшувати нормативні акти.

– Окрім реформи суспільного мовлення, на Держкомтелерадіо покладено обов’язок щодо виконання закону про реформування друкованих державних та комунальних ЗМІ? Що в цьому плані вже вдалося зробити?

– 1 січня 2016 року набув чинності Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», розроблений на виконання резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи.

Реалізація цього закону сприятиме приведенню вітчизняного законодавства у відповідність до європейських стандартів; створенню рівних умов діяльності засобів масової інформації різних форм власності; підвищенню конкурентоспроможності друкованих ЗМІ.

Реформування державної й комунальної преси є однією з ключових реформ в інформаційній сфері.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», Держкомтелерадіо наказом від 25 січня 2016 року № 34 затвердив Порядок формування переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі.

Користуючись нагодою, хочу звернутися до трудових колективів, а також засновників (співзасновників) державних і комунальних друкованих засобів масової інформації, щоб ухвалили рішення щодо участі в реформуванні на першому етапі. На офіційному веб-сайті Держкомтелерадіо в розділі «Реформування друкованих ЗМІ» розміщено Порядок формування переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі.

Просимо надсилати Держкомтелерадіо клопотання та відповідні документи для включення друкованих ЗМІ та редакцій до зазначеного Переліку з урахуванням встановлених Порядком вимог. Крім того, в розділі «Реформування друкованих ЗМІ» розміщено інші матеріали, пов’язані з реалізацією Закону.

Водночас, враховуючи важливість здійснення першого етапу реформування, Держкомтелерадіо звернувся з листом до уряду, в якому попросив доручити органам державної влади, іншим державним органам сприяти трудовим колективам редакцій (засновниками (співзасновниками) яких вони є) в реалізації Закону та забезпечити прийняття рішення про реформування та спосіб реформування з урахуванням згаданого вище Порядку.

Держкомтелерадіо звернувся також до місцевих органів виконавчої влади та закликав організувати співпрацю з органами місцевого самоврядування, які є засновниками (співзасновниками) друкованих ЗМІ та редакцій, у частині забезпечення реалізації заходів з реформування.

Працівниками Держкомтелерадіо (юридичний відділ, відділ видавничої справи, поліграфії і преси) систематично надаються роз’яснення з питань реалізації Закону в телефонному режимі, готуються відповіді на відповідні запити. Зокрема, запити стосуються актуальних питань процесу реформування, виконання співзасновниками зобов’язань щодо фінансування редакцій тощо. У співпраці з громадськими організаціями проведено дві всеукраїнські конференції для редакторів друкованих видань, численні регіональні наради.

– Розкажіть про програму «Українська книга». Скільки цього року на неї виділено коштів? Хто займатиметься формуванням переліку видань, включених до цієї програми?

– Держкомтелерадіо завершив формування проекту переліку книжкових видань, передбачених до випуску за програмою «Українська книга» на 2016 рік запропонованих видавництвами та видавничими організаціями.

Географія цьогорічного проекту переліку видань охоплює 15 регіонів України, а саме: Волинську, Вінницьку, Дніпропетровську,  Закарпатську, Львівську, Київську, Тернопільську, Івано-Франківську, Харківську, Черкаську, Кіровоградську, Чернівецьку області.

Формування проекту переліку видань здійснювалося за такими основними тематичними розділами:

І.            Видання для дітей та юнацтва.

ІІ.          Твори класиків української літератури та сучасних українських авторів (зокрема лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка, за які вони отримали премію).

ІІІ.         Твори класиків зарубіжної літератури (в перекладі українською мовою).

ІV.         Науково-популярні видання, довідкові та інформаційні видання (енциклопедії, довідники, словники тощо).

1. Видання мовами національних меншин України.

До проекту переліку книжкових видань, передбачених до випуску за програмою «Українська книга» на 2016 рік, надійшло 1447 пропозицій на загальну суму понад 333 млн грн від 134 видавництв та видавничих організацій України.

Державним бюджетом України на випуск книжкової продукції за бюджетною програмою «Українська книга» у 2016 році передбачено видатки у сумі 41575,6 тис. грн.

Зважаючи на те, що до проекту переліку на 2016 рік було подано велику кількість пропозицій, проект переліку розглядався на двох засіданнях експертної ради Держкомтелерадіо, члени якої аргументовано аналізували видання, визначали їхню актуальність, відповідність критеріям соціальної значущості. Перебіг засідань транслювався в режимі онлайн на YouTube.

До проекту переліку книжкових видань, передбачених до випуску за програмою «Українська книга» на 2016 рік, пропонується 237 видань, відібраних та схвалених експертною радою Держкомтелерадіо.

– Яке фінансування отримав Держкомтелерадіо на 2016 рік? Які статті витрат скорочено?

– Згідно із Законом України «Про Державний бюджет», Держкомтелерадіо передбачено 724 132 тис. гривень. Це на 53 950 тис. гривень менше, ніж минулого року. Скорочено 3 528 тис. гривень на фінансування НЕК, на майже три мільйони фінансування «Книжкової палати» та «Енциклопедичного видавництва», на 48 889 тис. гривень виробництво і трансляцію телерадіопрограм (йдеться про фінансування об’єднаного НТКУ), 1 140 тис. гривень на виставкову діяльність (минулого року це фінансування участі видавців у Франкфуртській книжковій виставці-ярмарці).

– Скільки наразі працівників залишилося в Держкомтедерадіо?

– За штатним розписом 130, по факту 105.

– Що зроблено в плані ліквідації НЕК?

– На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 № 333 «Про ліквідацію Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі», Плану дій по ліквідації Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі від 09.06.2015 здійснено наступне.

Звільнено всіх працівників, серед них трьох декретників та матерів-одиначок, інваліда ІІІ групи у відповідності до чинного законодавства.

Звільнено і проведено повний розрахунок із усіма членами ліквідаційної комісії —  працівниками НЕК. Проведено повний розрахунок із кредиторами.

Передано все майно. Затверджений нульовий ліквідаційний баланс НЕК станом на 29 січня 2016 року. 

З 1 лютого ц.р. ліквідаційна комісія працює на громадських засадах.

Копії ліквідаційного балансу надіслані в установленому порядку уряду, Держкомтелерадіо, ГУ ДПІ ДФС України у м. Києві, ПФ України у м. Києві.

Завершуються перевірки Фондів та аудит ГУ ДПІ ДФС України у м. Києві, після цього відбудеться зняття з реєстрації.

– Чи співпрацює комітет із МІП? Із яких саме питань?

– Держкомтелерадіо співпрацює з МІП у рамках міжвідомчої комісії з відновлення стабільного телерадіомовлення, яку очолює міністр Юрій Стець, у першу чергу це стосується спільних дій на території Донецької та Луганської областей, прикордонних територій. Ми спільно працюємо в питаннях висвітлення важливих державних подій, стратегічного планування.

– Після створення МІП багато хто припускав, що Держкомтелерадіо буде ліквідовано. Вже очевидно, що цього року цього не буде зроблено. Крім того, для цього потрібні зміни до Конституції України. На вашу думку, коли може бути ліквідовано Комітет?

– Майже два роки тому я в інтерв’ю вам казав, що йду з громадської роботи на державну службу з метою допомогти провести дві інфраструктурні реформи — це суспільне телебачення і роздержавлення газет, а потім повернутись у громадську сферу діяльності. Розрахував, що цей період триватиме півтора-два роки. Та водночас вдалося зробити ще чимало корисних для індустрії справ, забезпечити стабільну діяльність підприємств, які відносяться до сфери управління Комітету. Цього року ми маємо завершити створення повноцінного суспільного телерадіомовника, провести перший етап реформування друкованих ЗМІ та надати підтримку у створенні Інституту книги. Бо коней на переправі не міняють, а вже тоді уряд має визначитися, хто буде акціонером ПАТ НСТУ, проводити другий етап реформування газет та виконувати функції органу влади у видавничій справі.

Світлана Остапа

медіаексперт, ГО "Телекритика"