На http://chat.telekritika.ua завершилася чат-конференція за участю Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення Едуарда Прутніка на тему «Держкомтелерадіо в контексті сучасної політичної та медійної ситуації». Протягом більш ніж 1,5 годин йшло пряме спілкування між Едуардом Прутніком та усіма, хто мав бажання висловитись. Пропонуємо Вашій увазі повний текст чат-конференції.

– Едуарде Анатолійовичу, чи подали ви вже документи на реєстрацію народним депутатом?

– Пакет документів, необхідний для реєстрації, поданий до юрвідділу Партії регіонів, яка буде подавати документи до ЦВК.

– Как известно, с обретением «Укрвидавполіграфія» ваш комитет получил и печальное наследство в виде судебных исков. Как решается эта проблема? То же касается устаревшего оборудования.

– Госкомтелерадио провел работу по упорядочиванию уставных документов и организации эффективного управления ДАК «Укрвидавполіграфія». Проведены общие сборы акционеров, избраны члены наблюдательных советов. Кроме того, удалось выиграть несколько судебных дел по поводу незаконного отчуждения имущества «Укрвидавполиграфии». Некоторые договора купли-продажи были признаны недействительными и суд обязал вернуть имущество предприятиям. Например, издательству «Надднепрянская правда» и Харьковской книжной фабрике. Что касается новой техники - впервые за последние годы предприятия получили возможность технического обновления. В 2007 году предприятия компании за собственные и кредитные средства приобрели новое оборудование на сумму 13 млн. грн.

– Яким би ви бачили подальший розвиток галузі у випадку, якщо коаліція «біло-блакитних» залишилася б при владі і ви мали можливість обіймати цю посаду протягом ще кількох років? Якими були б ваші пріоритети?

– Ця галузь не має кольору, тому пріоритети не пов’язані з коаліційними перемовинами. Інформаційна сфера повинна бути деполітизована. Тому основні пріоритети: інформаційна безпека та самодостатність держави, відкритість та інтегрованість в світове інформаційне суспільство. Стосовно кроків - це суспільне мовлення, роздержавлення друкованих ЗМІ, впровадження цифрових стандартів у телерадіомовлення, законодавча підтримка поліграфічної галузі, кіновиробництва тощо.

– Сегодня полиграфическая отрасль не считается достаточно престижной и хорошо оплачиваемой. Как вы решаете вопрос?

– На сегодняшний день картина, действительно, не самая лучшая. На государственных предприятиях отрасли сейчас работает 3 345 человек. Средняя зарплата 1443 грн. Это на 18% больше, чем в прошлом году. Погашена многолетняя задолженность в размере 230 тысяч грн. Уплачено налогов и сборов в бюджеты всех уровней на сумму 21 млн грн. Поэтому тенденция в целом положительная, и с развитием рынка, который будет давать заказы этой отрасли, она будет обновляться и развиваться. Роль государства в этом значительна.

– Как формируется список изданий программы «Украинская книга»? Какая динамика бюджетного финансирования этой программы? Включены ли в программу издания для нацменьшинств? Можете ли вы назвать несколько?

– Бюджетом утверждено 20 млн. грн. В этом году впервые количество заявок достигло 1300: если это перевести в деньги, то общая сумма составила бы 146 млн. грн. Но имеем 20 млн. Поэтому впервые формирование списка прошло по новым правилам: окрыто названо всех претендентов, список был размещен на официальном сайте комитета, впервые Научно-экспертный совет провел рейтинговое голосование по формированию списка. В состав совета вошли представители общественности, телевидения, радио, творческих специальностей. Книги языками нацменьшинств в программу «Украинская книга» включены в количенстве 26 наименований, общим тиражом 51 600.

– Едуарде Анатолійовичу, відомо, що ви – новий член Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Якими ви бачите свої завдання у складі цього органу і чи все вас влаштовує у його попередніх рішеннях?

– Як батька трьох дітей мене, звичайно, не все влаштовує стосовно рівня моралі в суспільстві. Тому я братиму активну участь в роботі комісії. Сприятиму активізації діяльності та створенню в майбутньому системного підходу до позиціювання цієї комісії в державі.

– Пане Едуарде, які останні вісті з «фронтів» війни з «Укртелефільмом»?

– Ми чинимо заходи для повернення підприємства в сферу управління держави. Сьогодні колишні керівники намагаються вивести підприємство з-під державної власності, змінити власність шляхом передачі цілісного майнового комплексу студії в оренду ТОВ «Орендне підприємство «Укртелефільм». Сьогодні завдання Держтелерадіо - шляхом реорганізації студії зберегти державне майно і направити зусилля на розвиток «Укртелефільму».

– Шановний пане Едуарде, що, на Вашу думку, слід зробити, щоб увести рекламу на телебаченні у цивілізоване русло?

– Єдиним шляхом: є законодавче поле. Тому слід працювати над законодавчими актами та їх виконанням.

– Проводите ли вы анализ издания книг частными издательствами. Какой механизм подсчета? Чем мы можем гордиться участием во Франкфуртской книжной выставке-ярмарке? И последний вопрос: сколько книг издается на русском, а сколько на украинском языке?

– За это отвечает Книжная палата Украины, куда экземпляр книги присылается каждым издательством независимо от формы собственности. Основным достижением является то, что у нас идут плодотворные переговоры, и мы ожидаем официального подтверждения тому, что Украина будет почетным гостем Франкфуртской выставки в 2012 году. Также во Франкфурте нам официально подтвердили, что Украина будет почетным гостем на 21-й Московской выставке-ярмарке. По статистике 65% изданий печатается на украинском.

– Пане Едуарде, як розв’язалася історія зі звільненням Зураба Аласанії?

– Він не звільнений.

– Пане Едуарде, як член Нацкомісії з питань моралі, чи ви вважаєте моральною рекламу алкоголю та тютюну взагалі?

– Кількість носіїв має бути обмежена, реклама не повинна переростати в пропаганду. Головне - діяти в рамках законодавства.

– Пане Едуарде, наші журналісти протягом місяця не мали можливості отримати матеріали від каналу «Культура», засновником якого є ваш комітет, оскільки на цьому каналі... немає Інтернету. Чи вважаєте ви нормальною ситуацію, коли канал «Культура» відрізаний від світового інформаційного (не кажучи вже про культурний) контексту?

– Безумовно, це неприпустимо, тому там зараз нове керівництво.

– Шановний Анатоліє Едуардовичу! Сьогодні актуально стоїть питання переходу Національної телекомпанії на рейки суспільного мовлення. Але чи не складається враження, що її готують під приватизацію? Адже суспільне – це фактично те ж державне мовлення, і на першому етапі скоріш за все буде підтримуватися за рахунок бюджетного фінансування. Втім, зміна назви передбачає зміну управління. Зокрема, пропонується Кабінет Міністрів від Першого Національного відсторонити, утворивши замість цього громадську раду. Але це вже буде неконкретна структура, яка поки базується на неконкретних балачках про суспільне мовлення, що дозволяють собі деякі політики. Ніхто не знає, до чого це призведе врешті-решт. Але можна передбачити остаточне знищення державних позицій в інформаційному просторі України. Чи не бачить у зв’язку із цим Держкомтелерадіо небезпеку присвоєння Національної телекомпанії олігархічними структурами? Як це сталося з частотним ресурсом, який сьогодні непрозоро розподіляється НКРЗ. Аналогічний процес відбувається з непрозорим розподілом ліцензій на телебаченні в особі Національної ради України з телебачення і радіомовлення. Чи не дійшла тепер черга до державних ЗМІ під прикриттям гасел про суспільне мовлення?

– Навколо суспільного мовлення багато балачок. Я впевнений, що створення суспільного мовлення – це єдиний шлях, яким ми повинні пройти. Підписано Декларацію про співпрацю між Комітетом ВР з питань свободи слова та інформації, Національною комісією з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України, Держкомтелерадіо та Національно радою з питань телебачення та радіомовлення з метою запровадження в Україні суспільного мовлення. На її виконання створено робочу групу для розробки Концепції суспільного мовлення. Тому, безумовно, базою суспільного мовлення буде державний ресурс як технічний, так і частотний. Як пілотний проект – це робота Першого громадського на базі ОДТРК. Нашим завданням є проаналізувати технічні можливості, творчо-виробничий потенціал, конкурентоспроможність некомерційних мовників на телерадіоринку, відпрацювати схему фінансування (скоріше за все на першому етапі фінансування проводитиметься з держбюджету). Друге – система управління, а саме наглядові ради. Вони необхідні, але вони не повинні бути заполітизованими. Є досвід європейських країн, де представники політичних сил в наглядовій раді не перевищують 30%. Наглядова рада суспільного телебачення та радіо - це не парламент. Стосовно Першого національного всі закиди безпідставні.

– Здравствуйте, Эдуард. Немалое количество людей (включая ваших политических оппонентов), так или иначе связанных с масс-медиа, считают Вас достаточно профессиональным менеджером, который находится на своём месте. Однако, при условии создания демократической коалиции, скорее всего, Вы лишитесь своей должности. Как Вы можете оценить ситуацию и перспективы развития страны, когда та или иная занимаемая должность зависит не от профессиональных и интеллектуальных способностей человека, а от его приближённости к определённой политической партии, финансовой группе или просто величины его «денежного чемоданчика»?

– Политика есть политика, у нее свои правила. Я уверен, что за годы независимости была возможность убедиться насколько тонкой материей является информационное пространство и к чему приводит его заполитизированность.

– Чи цікавилися вашою думку з приводу наступника? Чи є така людина, якій би ви особисто могли довірити своє господарство (державне ТБ і радіо) й не переживати за долю реформ, які ви розпочали?

– Це не моє, а державне господарство, яким я зараз керую. Я топ-менеджер, а не топ-імператор (це з приводу наступника).

– Пане Едуарде, Чернівецька державна телерадіокомпанія видає останнім часом найякісніший продукт в місцевому телепросторі, але мені особисто і моїм друзям і знайомим не зрозуміло, чому вони виходять на одному каналі з приватною телекомпанією ТВА, яка крім новин ні на що не здатна (суцільна муть – реклама якихось псевдознахарів, ворожок і т.д.). Невже не можна надати державній телекомпанії окремий канал, чи «попросити» приватних «діячів» піти?

– Ми працюємо над цими питаннями. Чернівці не єдині, хто ділить ефірний час із комерційними каналами. Був певний період, коли ніхто не бачив потенціалу ОДТРК. На сьогодні перспектива створення суспільного мовлення і робота «Першого громадського» піднімають значимість цих структур. А в рамках закону – де можемо, там сприяємо поверненню повного ефірного часу. Так сталося в Дніпропетровську з 51-им каналом.

– Які були причини катастрофічного провалу України в Варшаві (програма «Україна – почесний гість Варшавського книжкового ярмарку», травень, 2007 року), про який написала вся варшавська преса, і хто винен у тому, що постраждало реноме України?

– З приводу книжкової виставкової діяльності можу сказати, що я не погоджуюсь з думкою про повний провал у Варшаві. Це життя і жива робота, всім не догодиш. Але всім, хто займається цією справою, вдячний за допомогу і рекомендації, поради, в час підготовки, а не по завершенню виставки. Хочу всіх запевнити, що Деркомтелерадіо працює для того, щоб популяризувати українську книгу, а не для того, щоб конкурувати з іншими приватними компаніями, які займаються виставковою діяльністю. Оскільки мета - це розвиток української книги, то ми не конкуренти, а партнери. Ціль одна - повернути суспільство до книги.

– Едуарде Анатолійовичу, про вашу роботу в Держтелерадіо дуже позитивно відгукуються «помаранчеві» з Нацради, парламентського комітету тощо. Вам вдалося знайти з ними порозуміння, незважаючи на різницю у політичних поглядах. Водночас найжорсткіше критикує вас Олена Бондаренко, член ПР. Можливо, вам варто просто змінити політичну заради продовження вашої успішної роботи? «Париж вартий меси»?

– Можливо, Париж і вартий меси, але я дуже задоволений, що у політиків в цілому є спільні цілі. Я не вважаю, що Олена Бондаренко погано відгукується про мою діяльність. Дискусія – це добре.

– Госкомтелерадио получило в свое управление целый ряд проблемных предприятий. Среди них и концерн РРТ. Накануне передачи концерна как раз всплыли коррупционные схемы руководства, был назначен новый президент Анатолий Антоненко. Удалось ли Комитету справиться с финансовыми проблемами концерна?

– У нас завтра как раз коллегия комитета по этому вопросу. Мы действительно получили в наследство много нерешенных вопросов, и сейчас усиленно занимаемся их решением.

– Ви дуже багато робите для переоснащення ОДТРК – і це, вважаю, добре. А що буде зі старим списаним обладнанням? Чи не маєте наміру відкрити музей телебачення?

– Він уже відкритий на базі НТКУ. Мені приємно, що школярі приходять туди на екскурсії. При заміні обладнання, все, що цікаве для музею, ми їм передаємо. Такий самий музей ми готуємо на базі КПІ, тільки вже у поліграфічній галузі.

– Эдуард Анатольевич, правда ли, что компания Капиталинвест, к которой вы некогда имели отношение, в обмен на 60% канала НТН получила некоторое количество акций УНТК («Интер»)? Сколько именно процентов?

– Армия, в которой я служил, перешла с портянок на носки. У этой компании своя жизнь, к которой я не имею отношения.

– Почему политики, по-вашему мнению, так боятся общественного ТВ? И почему руководство УТ-1 так боится запрета на коммерческую рекламу

– В случае отсутствия контракта на коммерческую рекламу, ему будет недостаточно денег для производства собственного продукта. Я не думаю, что политики боятся, просто многие неглубоко владеют вопросом, а тема на слуху.

– По каким критериям будут определять победителей детских и юношеских периодических изданий? Можете ли вы обеспечить прозрачность и объективность результатов?

– Я приложу все силы для того, чтобы это было максимально прозрачно.

– Здравствуйте, Эдуард! Не так давно, Нацрада отказала в открытии лицензии каналу «Дизайн-ТВ». Одна из причин - представленная программная концепция канала. Как человека, имеющего непосредственное отношение к дизайну, мне хочется видеть качественный и грамотный продукт на экране. Надеюсь, Вы сможете ответить на этот вопрос. Меня интересует, каким образом, где, у кого и вообще возможно ли ознакомиться с этой концепцией и получить информацию о людях, которые изъявили желание открыть «Дизайн-ТВ» в Украине??!

– Я понимаю ваш интерес, но вопрос немного не по адресу. Вам нужно обратиться в Нацсовет по вопросам телевидения и радиовещания.

– Коли в ефірі державного телебачення можна буде бачити якусь програму, де б висвітлювалися проблеми з підготовки до ЄВРО-2012?

– Уже сьогодні НТКУ започаткувала у програмах «Світ спорту», «Спорт та ми», «Наш футбол» нову рубрику «На шляху до Євро-2012». Всі ОДТРК та НРКУ також працюють по висвітленню цієї теми.

– Минулого тижня в дуже стислі терміни постановою Уряду було введено ще одну посаду заступника Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення на додаток до чотирьох вже існуючих. Поясніть, будь ласка, які додаткові повноваження надані Комітету, що зумовило потребу у ще одному заступнику? На цю посаду (теж дуже оперативно) призначений «відомий фахівець» в інформаційній сфері пан Марочкін. Чим конкретно буде займатись новопризначений заступник і чи відповідає досвід його попередньої роботи покладеним на нього обов'язкам?

– З передачею до Комітету ДАК «Укрвидавполіграфія» та концерну РРТ була введена ще одна посада заступника.

– Еще летом этого года появилась информация о создании «Мегаканала», о том, что это будет общественное ТВ. Вместо этого телезритель получил всего лишь программу новостей «Перший громадський». Почему прекратился разговор о том, что создается канал общественного ТВ? Выдохлись?

– Сейчас идет отработка технологий. Этот телевизионный блок рассматривается как начало формирования полноценного общественного телевидения в Украине. «Перший громадський» нацелен на социальное развитие общества. Он работает по социальной модели, то есть не ставит своей целью получения прибыли. Этот телевизионный блок рассматривается как начало формирования полноценного общественного телевидения в Украине. Мы будем расширять время вещания и контент.

Відповіді Едуарда Прутніка на решту запитань, що були поставлені під час он-лайн спілкування і на які він не встиг відповісти, незабаром буде розміщено на сайтах Держкомтелерадіо та видання «Телекритика».

http://www.telekritika.ua