Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко підписав наказ про надання відмови ТОВ «ЯКАБУ ТРЕЙД» та ТОВ «Форс Україна» у видачі дозволу на ввезення трьох книжок, що виготовлені на території держави-агресора. Відмову надано на підставі негативного висновку експертної ради Держкомтелерадіо з питань аналізу та оцінки видавничої продукції щодо віднесення її до такої, яка не дозволена до розповсюдження на території України.
Експерти визнали, що книги Сергія Васильєва «На разломе двух времен» (видавець: ТОВ «Альпина Паблишер», м. Москва), Тима Скоренка «Изобретено в России: История русской изобретательной мысли от Петра І до Николая ІІ» (видавець: ТОВ «Альпина нон-фикшн», м. Москва) та Олексія Волкова «Шаги Командора» (видавець: ТОВ «Видавництво «Е», м. Москва) містять матеріали, що пропагують державу-агресора, імперські геополітичні доктрини, які передбачають об’єднання народів навколо держави-агресора, її державної мови, культури, панівної релігійної конфесії.
Зокрема, уродженець Горлівки, екс-голова ради директорів «Рамблера» Сергій Васильєв у своїх нотатках зневажливо пише про державний суверенітет України та українську символіку, називаючи Україну другим сортом.
Книга «Шаги Командора» Олексія Волкова, який називає себе одночасно і фантастом, і істориком, написана в 2018 році. І хоч автор начебто змальовує події XVII століття, вона просякнута ідеями «руського міра» і стилістикою путінських пропагандистів – якщо мова про Україну, то обов’язково «бандерівська» (у XVII ст. !) , якщо про Чорне море, то воно має стати внутрішнім, бо «Крим-наш», татари «не той народ, з яким треба домовлятися», а євреям взагалі в’їзд в Росію заборонено… І ще – десятки сентенцій, в яких принижуються інші нації і народності і підноситься влада імперії.
Чергова спроба фальсифікувати українську історію спостерігається у книзі Тима Скоренка «Изобретено в России: История русской изобретательной мысли от Петра І до Николая ІІ»». Автор називає Софійський собор у Києві – найстарішою російською будівлею, до російських винахідників відносить Ігоря Сікорського і навіть винахідника бджолиного вулика Петра Прокоповича. Крім того, автор у дусі імперської ідеології стверджує, що саме зовнішня війна стимулює наукове мислення, а внутрішні соціально-політичні зміни гальмують прогрес.
Натомість експортери разом із іншими документами надали Держкомтелерадіо позитивні відгуки рецензентів на дані видання. Зокрема, позитивні рецензії на книги Т. Скоренка та С. Васильєва написав доцент Кропивницького інституту приватного вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» В. Шумейко, а рецензію на книгу О. Волкова «Шаги Командора» надав професор політології Національного Університету «Києво-Могилянська академія» Олександр Дем’янчук. Держкомтелерадіо вкотре закликає рецензентів уважніше ознайомлюватися зі змістом видань, які вони рекомендують до ввезення.
Нагадаємо, 22 травня 2017 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 262 «Деякі питання видачі (відмови у видачі, анулювання) дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України». Відтепер розповсюджувачі видавничої продукції з Росії та тимчасово окупованих територій України мають отримувати дозвіл від Держкомтелерадіо на ввезення видавничої продукції. Рішення про відмову у видачі дозволу приймає експертна рада Держкомтелерадіо з питань аналізу та оцінки видавничої продукції щодо віднесення її до такої, яка не дозволена до розповсюдження на території України.
Станом на 29 травня 2018 року, Держкомтелерадіо видав суб’єктам господарювання дозволи на ввезення 15 955 найменувань видавничої продукції з території держави-агресора й тимчасово окупованих територій України. Водночас надано 51 відмову у видачі дозволів на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо у зв’язку з невідповідністю видань критеріям оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України. Ще 534 відмови надано у зв’язку з поданням суб’єктами господарювання не в повному обсязі пакетів документів, необхідних для одержання дозволу, або виявлення у поданих документах недостовірних відомостей.