АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

до проекту Закону України 

«Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення доступу осіб з вадами слуху до інформації»

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Всього в Україні проживає 2,7 млн. інвалідів – майже 6% від загальної чисельності населення. Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права інвалідів, відтак орієнтується на посилення соціального захисту та підтримки людей з інвалідністю.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Статтею 23 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що телерадіоорганізації (незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування) забезпечують субтитрування або переклад на жестову мову офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 плану заходів щодо поліпшення доступу до інформації осіб з вадами слуху шляхом субтитрування і сурдоперекладу, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 209 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 № 659), Державному комітету телебачення і радіомовлення України у 2012 році передбачено забезпечити внесення змін до законів України «Про телебачення і радіомовлення» та «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» щодо:

визначення в обсязі добового телевізійного мовлення частки програм, доступних для сприйняття особами з вадами слуху;

урахування під час проведення серед телерадіоорганізацій конкурсу на отримання ліцензії на мовлення намірів телерадіоорганізацій щодо здійснення субтитрування або сурдоперекладу телевізійної продукції.

У зв’язку з цим, виникла необхідність у підготовці законопроекту щодо внесення змін до законів України «Про телебачення і радіомовлення», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

2. Цілі державного регулювання

Основною ціллю проекту Закону України є забезпечення належного доступу осіб з вадами слуху до інформації.

Законопроектом пропонується визначити частку у загальному обсязі мовлення офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм, адаптованих для сприйняття особами з вадами слуху шляхом субтитрування та/або перекладу на жестову мову, покласти додаткові зобов’язання на телерадіоорганізації, надати повноваження Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення здійснювати нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства України щодо частки адаптованих для сприйняття особами з вадами слуху офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм.

З цією метою законопроектом пропонується внести зміни до статті 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», статей 24, 25, 27, 28 та 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення зазначених цілей

Під час підготовки проекту Закону України було опрацьовано два альтернативних варіанти досягнення зазначеної вище цілі.

Перша альтернатива – залишити правове регулювання у визначеній сфері без змін. Дана альтернатива є неефективною і неприйнятною.

Друга альтернатива – знайшла своє відображення у положеннях проекту Закону України, згідно з яким на законодавчому рівні встановлюється мінімальна частка офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм, адаптованих для сприйняття особами з вадами слуху.

Разом з цим, запропоновано передбачити відповідальність телерадіоорганізацій за достовірність субтитрування та перекладу на жестову мову офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм.

4. Механізм та заходи, що пропонуються для розв’язання проблеми

Законопроектом пропонується визначити, що в добовому відрізку з 07.00 до 22.00 така мінімальна частка має бути у розмірі, не менш як 5 відсотків (шляхом субтитрування або перекладу на жестову мову).

Запроваджується обов’язок телерадіоорганізацій здійснювати відповідно до ліцензійних умов субтитрування або переклад на жестову мову офіційних повідомлень, кіно, відеофільмів, передач і програм.

У заяві про видачу (продовження) ліцензії на мовлення повинна міститися частка у загальному обсязі мовлення офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм, адаптованих для сприйняття особами з вадами слуху шляхом субтитрування або перекладу на жестову мову.

Конкурс на отримання ліцензії на мовлення включатиме вимоги щодо частки у загальному обсязі мовлення офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм, адаптованих для сприйняття особами з вадами слуху.

Відповідна мінімальна частка у загальному обсязі мовлення зазначатиметься у програмній концепції мовлення телерадіоорганізації.

Запропоновано також передбачити, що ліцензіат несе відповідальність за достовірність субтитрування та перекладу на жестову мову офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення здійснюватиме нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства України щодо у загальному обсязі мовлення офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм, адаптованих для сприйняття особами з вадами слуху шляхом субтитрування або перекладу на жестову мову.

5. Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Оцінка можливості впровадження регуляторного акту та виконання його вимог суб’єктами ринку висока.

Прийняття даного регуляторного акту дозволить привести законодавство у сфері телебачення і радіомовлення у відповідність до Конституції України і Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України.

Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб’єктам господарювання.

Запровадження зазначеного проекту Закону України забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.

6. Очікувані результати від прийняття регуляторного акта. Аналіз вигод та витрат

В результаті прийняття акта має суттєво покращитися доступ осіб з вадами слуху до інформації.

Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:

Виходячи з даного аналізу вигод і витрат, витрати є меншими від вигод, що підтверджує необхідність прийняття даного регуляторного акту.

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

Закон України набирає чинності з дня його опублікування.

Термін дії Закону України є необмеженим у часі до прийняття нового нормативно-правового акту або втрати ним чинності.

8. Показники результативності регуляторного акта

Основними показниками результативності регуляторного акту є покращення інформаційного забезпечення осіб з вадами слуху в Україні.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта – вище середнього, оскільки проект Закону України для громадського обговорення розміщено:

у підрозділі «Проекти законів» розділу «Законопроектна діяльність» та у підрозділі «Проекти регуляторних актів» розділу «Регуляторна політика» офіційного веб-сайту Держкомтелерадіо України;

у підрозділі «Проекти на обговорення» розділу «Громадянське суспільство і влада» Урядового порталу.

Крім того, законопроект двічі розглядався на засіданнях громадської ради при Держкомтелерадіо України, а саме: 14.09.2012 та 29.11.2012.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Аналіз результативності запровадження регуляторного акта буде проводитись шляхом моніторингу стану дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства України щодо частки у загальному обсязі мовлення офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм, адаптованих для сприйняття особами з вадами слуху шляхом субтитрування або перекладу на жестову мову.

Базове відстеження здійснюватиметься після набрання чинності цим актом шляхом аналізу статистичних даних отриманих від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Повторне відстеження здійснюватиметься через рік після набрання чинності Закону України, в результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження.

У разі надходження пропозицій і зауважень, які заслуговують на увагу, або виявлення неврегульованих і проблемних питань шляхом якісних і кількісних показників дії цього акта, ці питання будуть урегульовані шляхом внесення відповідних змін.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження з метою подальшого удосконалення вищезазначеного регуляторного акта.

Голови

Держкомтелерадіо України О.В. Курдінович

«___» лютого 2012 р.