«Тематика виступів А. Музичука дуже широка – як саме життя, - написали у листі підтримки кандидатури А. Музичука лауреат національної премії ім. Т. Г. Шевченка Степан Колісник, заслужений працівник культури Володимир Біленко, заслужений журналісти України Емма Бабчук та інші. - Публіцистика цього журналіста – це його візуальний майдан, з якого він веде безкомпромісну боротьбу за найвищі національні цінності свого народу, виявляючи послідовність і мужність та високий професіоналізм».

Журналістську діяльність Аркадій Музичук розпочав 1 вересня 1959 року у Здолбунівській районній газеті «Нове життя». Перші публіцистичні твори А. Музичука з’явилися у 1964 році у газеті «Молода гвардія» з легкої руки завідувача відділом В’ячеслава Чорновола. З того часу публіцистика стала основним жанром у його творчості. За 56 років у журналістці він опанував усі напрямки професії, плідно працював у друкованих та електронних ЗМІ. Тривалий час був коментатором Першого каналу Українського телебачення («Актуальна камера»), головним редактором студії «Укртелефільм», директором телестудії «Вежа», головним редактором всеукраїнських газет «Сільський час», «Українське село».

А.С. Музичук – автор 20 художніх книг, 47 документальних кінофільмів, серед яких «Постскриптум до першого декрету». «Розп’яті долі», «Доля України вишита хрестами», «Голодомор: хроніка злочину», «Колективізація: хроніка насильства» та ін.

Всього у 2015 році на здобуття премії у Держкомтелерадіо надійшло 20 творчих робіт з 10 областей України. Члени комітету відзначили високий рівень представлених робіт, це зокрема роботи Юрія Пригорницького, Василя Лизанчука, Олександра Бабурова, колективу Луганської обласної державної телерадіокомпанії.

Нагадаємо, що премія імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики присуджується з 2004 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України. ЇЇ грошовий еквівалент дорівнює 5 тисяч гривень.

Протягом 2004-2014 років лауреатами премії стали такі автори та колективи: 2004 рік - Василь Кривий за публікацію «Пуста хата» в газеті «Буковина», м. Чернівці; 2005 рік – Серафима Розумович за публікацію «Сутінки в імперії бідності» в газеті «Літературна Україна»; 2006 рік – Костянтин Перцовський за публікацію «Я – українець!» в газеті «Голос України»; 2007 рік – Іван Корсак за публікацію «Гетьманич Орлик» в газеті «Сім’я і дім», м. Луцьк; 2008 рік – Леонід Мужук за фільм-дилогію «33» (Київська регіональна державна телерадіокомпанія); 2009 рік - авторський колектив Закарпатської ОДТРК за фільм «Гіркота солодкої землі»; 2010 рік – Сергій Дзюба за книгу «Замінований рай», м. Чернігів; 2011 рік – Мирослав Мамчак за книгу «Тарас Шевченко і флот» (м. Севастополь); 2012 рік - авторський колектив Полтавської ОДТРК за фільм «Соловецькі в’язні з України. Микола Зеров»; 2013 рік - Сніжана Потапчук за документальний фільм «Корюківка. Злочин проти людяності», 2014 рік – Сергій Шевченко за нарис «Соловецький вівтар української незалежності».