- Насамперед хочу подякувати Рахунковій палаті за високу оцінку рівня проведення пісенного конкурсу Євробачення в Україні, - зазначив Олег Наливайко. - Це беззаперечний успіх держави Україна, міста Києва і новоствореної НСТУ. Нагадаю, що ПКЄ – це найбільше музичне шоу у світі, друге рейтингове шоу після Олімпійських ігор. Трансляцію з Києва переглянуло понад 200 млн глядачів на всіх континентах.

До нас прибули 42 іноземні делегації, 64 000 глядачів, з них 37,4 % іноземці, переглянули 9 шоу. 60 000 туристів, з них 20 000 іноземних, відвідали Київ.

За результатами дослідження Інституту світової політики: 52% опитаних вважали, що Україна під час ПКЄ перевершила їх очікування, 92% висловили бажання повернутись в нашу країну знову.

А зараз без емоцій мовою цифр.

Стосовно загальної цифри витрат на ПКЄ з державного бюджету і бюджету міста Києва, до яких було дотичне НСТУ і Держкомтелерадіо як головний розпорядник.

Використано коштів державного бюджету 325,3 млн. грн.

Субвенція Київського місцевого бюджету 192,8 млн. грн.

Фактично в 2016-2017 роках з державного та місцевого бюджету на проведення ПКЄ використано 518,1 млн. грн. Всі інші кошти, в основному, це витрати Києва на інфраструктуру (ремонт станції метро, енергетика, дороги, освітлення тощо), до яких оргкомітет відношення не мав і включення їх в перелік витрат конкурсу, на мій погляд, є некоректним.

Для порівняння: проведення Євробачення в Баку коштувало 46 млн. доларів, в Москві - 44 млн. доларів, Відні - 42 млн. доларів, Копенгагені - 60 млн. доларів.

Тепер щодо результатів аудиту Рахункової палати:

- 9 млн. грн. допущеного неефективного управління коштами. Мова йде про невикористані і повернуті 2 млн. грн. до Держбюджету і 7 млн. грн. до бюджету міста Києва.

- 13,4 млн. грн. використано ПАТ НСТУ не економно. Мова йде про преміювання працівників НСТУ, що брали участь в організації і проведенні конкурсу. Можливо й неекономно, але без порушень при нарахуванні. І це за весь період підготовки і за участі великої кількості співробітників компанії (довідково: посадові оклади на той час становили 3-5 000 грн.) саме ця команда отримала 87 млн. грн. доходів від проведення ПКЄ.

- 46,2 млн. грн. використано ПАТ НСТУ з порушенням чинного законодавства. 44,3 млн. грн. з них – це порушення деяких статей Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Мова йде про відсутність на момент проведення аудиту підтверджуючих документів щодо складових відомостей послуг, сертифікатів, порушення періодів звітності, фактичне перевищення капітальних видатків у порівнянні з плановими. Рік тому подібні зауваження були в Акті Держаудитслужби але її голова Лідія Гаврилова роз’яснила їх на власній прес-конференції: «Це порушення ведення бухгалтерського обліку. Сьогодні, на жаль, деякі ЗМІ мусують тему, що це збитки, крадіжки, зловживання. Ні, це порушення правил ведення обліку».

В цій сумі є й серйозне порушення з боку ПАТ НАСТУ. Це використання 1,6 млн. грн. не за цільовим призначенням. І це єдина претензія аудиторів, згідно якої колегія Рахункової палати планує звернутись до правоохоронних органів. Підкреслюю – єдина! Мова йде про здійснення виплат за створення промороликів ПКЄ з поточних видатків водночас оприбуткування за даними бух обліку як капітальні видатки. Всі інші процедури в т.ч. тендерні, були проведені з цієї позиції правильно. Це бухгалтерська помилка. І ми як головний розпорядник несемо за це відповідальність, хоча виявити цю помилку було можливо тільки при суцільній перевірці первинних документів НСТУ. Ціна цієї помилки – може бути стягнення бухгалтеру але, наскільки мені відомо, склад Дирекції ПКЄ не вважає це бух помилкою і буде відстоювати свою правоту в суді.

Нагадаю, що 128 млн. грн. з виділеного державного фінансування на проведення ПКЄ, не використалось і потім, за рішенням Уряду, було перерозподілено на фінансову підтримку НСТУ у зв’язку з його недофінансуванням в минулому році. Так само і майно, закуплене для ПКЄ на 35 млн. грн., залишилось у розпорядженні мовника.

Наостанок. В минулому році з травня по жовтень 8 ревізорів Державної аудиторської служби перевіряли проект, в цьому році - з березня по липень 7 аудиторів Рахункової палати. Ми вдячні їм за високопрофесійний і принциповий підхід, за велетенську проведену роботу, виявлення помилок, та слушні поради.

Ніхто не звертав увагу на те, що одночасно з проведенням ПКЄ ми успішно провели ключову медіа реформу, створили Суспільне телебачення і радіомовлення, практично 100% відбулась зміна управлінської команди «на переправі». Напевно, не вистачає ще знань та досвіду. Ми обов’язково зробимо висновки. Але зі страхом думаємо про те, де зібрати команду професіоналів, якщо в наступному році в Ізраїлі на конкурсі Євробачення переможуть наші співаки. А вони це можуть, бо їх аудитори і ревізори майже рік перевіряти не будуть…