У фільмі Митрополит Хмельницький та Староконстянтинівський Антоній розповідає історію єпархії, яка заснована ще у 1795 році і охоплювала землі Хмельницької, Вінницької та частково Одеської областей.

На початку XX століття Божа служба тут правилась у 1685 храмах, шести чоловічих та п’ятьох жіночих монастирях, духовну освіту здобували понад 400 семінаристів.

До того ж Подільська губернія посідала перше місце в Російській імперії за народною освітою. Відповідно до кількості земських шкіл тут проживало найбільше грамотних людей, ніж будь-де на теренах країни.

Богоборча більшовицька влада залишила від могутнього духовного осередку розруху, зруйновані храми, занепад духовного життя.

А у 1964 році Хмельницька кафедру взагалі було скасовано.

Відродження Хмельницької єпархії починається у 1993 році. На сьогодні клір єпархії складається з 200 священнослужителів. В області діє 277 храмів, 25 церков знаходяться у стадії будівництва, ні вдень, ні вночі не припиняється молитва у двох чоловічих і двох жіночих монастирях, віри православної навчають майже п’ятдесят недільних шкіл, працюють понад шістдесят парафіяльних бібліотек, відроджено соціальне та місіонерське служіння.

Протягом фільму поет Микола Куземський читає духовні поезії, своїми роздумами діляться Архімандрит Феодосій та монахиня Макарія (Головчинецький Свято-Преображенський монастир), настоятельниця жіночого монастиря в с. Завалійки схиігуменья Іоасафа, парафіяни церков Хмельниччини.