Колегія Держкомтелерадіо розглянула стан роботи над підготовкою до впровадження в Україні системи суспільного мовлення

Як зазначив у своїй доповіді директор департаменут телебачення та радіомовлення Держкомтелерадіо Сергій Абрамов, в Комітеті є багато напрацювань з цього питання. Адже, за дорученням Кабміну, починаючи з 2008 року, за участю Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та спеціально створеної робочої групи опрацьовувався проект концепції створення системи суспільного телебачення і радіомовлення. Підготовлений документ з урахуванням зауважень та пропозицій усіх зацікавлених сторін двічі виносився на розгляд Кабінету Міністрів.

Щодо Концепції суспільного мовлення, запропонованої Громадською гуманітарною радою при Президентові України, то вона викликала дискусії членів колегії. Зокрема, на думку генерального директора НРКУ Тараса Аврахова, президента державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба «УТР» Василя Юричка, генерального директора КДРТРК Олександра Савенка та інших, є чимало питань щодо джерел фінансування суспільного мовлення та структури її управління. Зокрема, в проекті Концепції, представленої Громадською гуманітарною радою, основними джерелами фінансування Національного суспільного телебачення і радіомовлення визначено кошти державного бюджету та надходження від власної рекламної діяльності або компенсаційних платежів комерційних телерадіоорганізацій, у випадку досягнення домовленості про відмову НСТР від розміщення реклами.

На думку членів колегії, зазначені джерела не повною мірою відповідають задекларованому принципу фінансової та політичної незалежності. Водночас, проектом не передбачено впровадження абонентської плати як джерела фінансування, яка забезпечує реальну незалежність НСТР.

Багато суперечок викликала і запропонована громадською гуманітарною радою структура управління суспільним телебаченням, яка за концепцією має формуватися по одному представнику від: Президента України, кожної фракції Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та загальнонаціональних громадських організацій: освітніх, наукових, релігійних, спортивних, мас-медійних, правозахисних, творчих, підприємницьких, молодіжних, жіночих, осіб з особливими потребами тощо.

Водночас, згідно з рекомендаціями Європейської Мовної Спілки, викладеними у документі „Модельний закон для суспільного мовлення” (2007), наглядовий орган Суспільного мовлення має формуватись або винятково з числа представників певних організацій або груп (церкви, університети, творчі спілки, громадські організації тощо), або з числа представників органів державної влади за принципом рівного представництва.

Крім того, на думку доповідача з цього питання Сергія Абрамова, в проекті Концепції не приділено увагу такому важливому аспекту, як радіочастотний ресурс, необхідний НСТР для забезпечення доступу кожного громадянина України до програм суспільного телебачення і радіомовлення.

В Україні радіочастотний ресурс в аналоговому стандарті практично вичерпаний. Темпи впровадження цифрового мовлення в Україні відстають від запланованих.

Колегія Держкомтелерадіо зазначила, що питання створення в Україні системи Суспільного мовлення має високу соціальну значущість, оскільки європейські стандарти життя вимагають наявності в країні незалежної від влади і капіталу системи публічного некомерційного мовлення.

Колегія ухвалила рішення узагальнити зауваження та пропозиції учасників обговорення та підготувати узгоджені пропозиції для внесення на розгляд Громадської гуманітарної ради до 10 вересня 2010 року.