Державний комітет телебачення і радіомовлення України вкотре нагадує своїм колегам, працівникам Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, що демократія – не вседозволеність і, що їхні протиправні кроки із незаконного зайняття приміщень центрального органу виконавчої влади потрапляють під дію Кримінального кодексу України, зокрема статтей 341, 349,352, 356 та 357.

При цьому, Держкомтелерадіо України усвідомлює, що навіть одноосібне розміщення Національної ради по вул.Прорізній,2, на жаль, є тимчасовим варіантом задоволення потреб цього поважного конституційного позавідомчого органу. У зв’язку з цим, Комітет, у свою чергу, заявляє про готовність дійти взаємовигідної згоди у вирішенні так званого “майнового конфлікту”.

Прес-служба Держкомтелерадіо

Витяг з Кримінального кодексу України

Стаття 341. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд

Захоплення будівель чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, з метою незаконного користування ними або перешкоджання нормальній роботі підприємств, установ,організацій -

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 349. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника

Захоплення або тримання як заручника представника влади, працівника правоохоронного органу чи їх близьких родичів з метою спонукання державної чи іншої установи, підприємства, організації або службової особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

Коментар:

Захоплення заручника – це протиправне, насильницьке обмеження фізичної можливості однієї або декілької осіб вільно за своїм бажанням рухатися у просторі, тримання заручника – це протиправне насильницьке перешкоджання виходу заручника на свободу.

Стаття 352. Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок

1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить службовій особі чи громадянинові, який виконує громадський обов'язок, у зв'язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю, а також вчинення таких дій щодо їх близьких родичів -

караються штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Коментар:

Під знищенням майна слід розуміти доведення його до повної непридатності для використанням за цільовим призначенням, під пошкодженням майна - погіршення його якості , зменшення цінності або приведення на деякий час у стан непридатний для використання за цільовим призначенням.

Знищення й пошкодження майна може вчинятися як шляхом активних дій, так і шляхом бездіяльності

Стаття 356. Самоправство

Самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.

Коментар:

Оспорюваність дій особи означає, що інший громадянин, підприємство, установа чи організація вважають такі дії неправомірними, вчиненими всупереч закону.

Особливою ознакою об’єктивної сторони є заподіяння самоправними діями особи значної шкоди інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження

1. Викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, -

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, якщо вони спричинили порушення роботи підприємства, установи чи організації або вчинені щодо особливо важливих документів, штампів, печаток, -

караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

3. Незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Коментар:

Інші важливі особисті документи – це документи, які посвідчують певні важливі факти і події в житті особи (атестат, диплом про освіту, трудова книжка, свідоцтво про народження, про шлюб, посвідчення про державні нагороди почесні звання) та документи, які надають певні права чи звільняють від обов’язків ( довідки про стан здоров’я, участь у бойових діях, перепустки на територію підприємств, установ, організацій, різні посвідчення, наприклад, посвідчення водія).

Порушення роботи підприємства, установи чи організації виражається в неможливості виконання ними повністю або частково певних дій, наприклад, посвідчувати копії документів чи угод ( договорів) в нотаріальній конторі, здійснювати фінансово-господарські операції в установі, видавати довідки тощо.