Завершився 61-й Франкфуртський міжнародний книжковий ярмарок. У офіційній церемонії відкриття взяли участь канцлер Німеччини Ангела Меркель і віце-президент КНР Сі Цзіньпін. Цього разу на книжковому форумі свою продукцію представили понад 7 300 видавництв, книготорговельних об'єднань, літературних агентств, друкарських об'єднань, мережевих магазинів із 100 країн світу. Вони привезли близько 400 тисяч назв книг, з яких майже 125 тисяч, - "прем'єрні" видання. Це практично стільки ж, скільки було і минулого року. Проте, фінансова криза внесла свої корективи: істотно менше приїхало до Франкфурту східноєвропейських видавництв, а багато американських і англійських з метою економії скоротили свою виставкову площу.

Україна традиційно взяла участь у цьогорічному Франкфуртському книжковому ярмарку. Про те, з якими враженнями і здобутками повернулася додому вітчизняна делегація, наша розмова з її керівником, директором департаменту видавничої справи та преси Держкомтелерадіо Валентиною Бабилюлько.

- Валентино Іванівно, криза, з якою зіштовхнулися провідні світові видавці, вплинула на участь нашої делегації в ярмарку?

- З одного боку, вплинула. Цього року через брак коштів ми замовили значно меншу виставкову площу, до мінімуму скорочено чисельність делегації. Але – і це дуже важливо – ми традиційно представили вітчизняну видавничу галузь єдиним Національним стендом. який нараховував понад 500 назв видань. Важливо й те, що у складі української делегації були представники провідних вітчизняних видавництв – «Фоліо», «Грані-Т», «Навчальна книга «Богдан», «Наукова думка», «Знання», «Горобець», «Либідь». У ярмарку брали участь також представники видавництв «Теза» і «КІС» і президент Львівського форуму видавців Олександра Коваль, які саме перебували в Німеччині на запрошення Інституту імені Гете. Загалом, замовляючи виставкову площу, держава виконує не лише презентаційну функцію, але й створює умови для отримання економічного результату суб’єктами видавничої справи.

- Тобто, можна говорити про вдалі торговельні операції українських видавництв на ярмарку?

- Йдеться про інше. Франкфуртський ярмарок - це не книжковий базар. Окремі книги тут не продаються. Більш того: це не надто схвалюється, щоб якраз і не перетворювати ярмарок на базар. Продавці книг замовляють у Франкфурті цілі тиражі, тут продаються ліцензії на переклади, підписують контракти на перевидання і екранізації... Тому до 17 жовтня ярмарок був відкритий тільки для професіоналів, і лише 17 і 18 жовтня його відвідали всі охочі. До речі, їх було понад 300 тисяч осіб.

- Українська делегація скористалася наданими можливостями?

- Безумовно. Ми провели переговори про експорт української книги на німецький ринок, досягли домовленості з відомим німецьким книготорговельним центром. Отримано пропозиції щодо участі України в книжкових виставках Вірменії, Туреччини, Ірану, Китаю. Приємно відзначити, що ці та інші країни дуже зацікавлені у співпраці з українськими видавцями, в участі в наших вітчизняних виставках. Вони отримали відповідну інформацію. Крім того, до нас звернулося багато зарубіжних авторів, які пропонували українським видавництвам для друку свої твори, цікавились досвідом роботи наших видавництв, зокрема, підприємствами Державної акціонерної компанії «Укрвидавполіграфія». Була й ще дуже цікава пропозиція: один з провідних телеканалів Санкт-Петербурга звернувся до нас з проханням надати перелік книжок, які розповідають про міста України. Російські телевізійники планують створити на основі цих книг цикл історико-географічних передач про Україну, купуючи відповідно право у видавців.

- Як відомо, цього разу на Франкфуртський книжковий ярмарок через брак коштів приїхало дещо менше учасників. Чи вважаєте ви таку економію доцільною?

- Звичайно, ні. І це не лише моя думка. Фахівці інших країн, які взяли участь в ярмарку, обговорювали перспективи подальшої участі в цьому книжковому форумі, і жоден з них не заперечував, що це необхідно. Франкфуртський ярмарок – це величезна академія досвіду, яким, замкнувшись лише у своєму просторі, не збагатишся. Наприклад, однією з тем, яка обговорювалась на ярмарку, була тема нових технологій, пов'язаних з книгами, зокрема переведення книг в цифровий формат. На Франкфуртському ярмарку Європейський союз оголосив про запуск нової онлайнової бібліотеки. В Інтернет-архіві зібрані документи, випущені ЄС з 1952 року до цього дня. Всі вони перекладені п’ятдесятьма мовами і доступні для безкоштовного завантаження приватними особами. Крім того, тут можна замовити друкарські копії матеріалів. Те, що ще кілька років тому здавалося віддаленим майбутнім, зараз вже належить до повсякденності. Навколо цієї теми розгорнулася гостра дискусія. Звичайно, видавці друкованої продукції не занадто радіють розповсюдженню цих технологій. До речі, як на мою думку, дещо знижений інтерес відвідувачів до цьогорічного ярмарку пов’язаний не лише з економічною кризою, але й все таке з появою електронних книжок.

- Валентино Іванівно, Україна неодноразово брала участь у міжнародних книжкових виставках-ярмарках як почесний гість. Але на Франкфуртському ярмарку цей високий статус наша країна ще жодного разу не отримувала. Чи є надія завоювати його у майбутньому?

- Чесно кажучи, Україна за кількістю назв виданих книжок, розмаїтістю тематики і якістю видань вже могла би претендувати на цей статус. Однак нам катастрофічно не вистачає літератури, виданої мовами народів світу. Наших авторів треба перекладати, щоб вони могли успішно конкурувати з зарубіжними письменниками, щоб нас почули. Ми активно працюємо над цією проблемою, покладаючи величезну надію на затвердження Державної цільової програми популяризації вітчизняної друкованої продукції, яка проходить процес погодження центральними органами влади. Якщо ця програма запрацює, можливо, через кілька років і Україна отримує дуже серйозний статус – почесного гостя книжкового форуму світового рівня.

- А як ви оцінюєте конфлікт, який стався навколо почесного гостя Франкфуртського ярмарку - Китаю? Громадськість Німеччини неоднозначно поставилася до визначення цієї країни, де утискується свобода слова, переслідуються письменники за критику режиму, почесним гостем ярмарку. Під тиском Пекіна організаторам навіть довелося відмовитися від запрошення на конференцію двох китайських авторів, відомих своїми критичними публікаціями. Коли ж вони все-таки приїхали до Франкфурту і з'явилися в залі, де проходила конференція, члени офіційної делегації Китаю покинули його.

- Ми з величезним інтересом цікавились експозицією Китаю. Там було що подивитися і чому повчитися. А що стосується конфлікту… Такі заходи, як міжнародний ярмарок – завжди зіткнення інтересів. Участь у них беруть країни з різним соціально-економічним рівнем, віросповіданням тощо. Існує певна конкуренція. Тому не випадково трапляються якісь негаразди. Були вони і цього року, і не тільки з Китаєм. Але організатори ярмарку зуміли їх коректно і професійно локалізувати. І це теж чималий досвід для всіх, хто проводить чи планує проводити міжнародні заходи такого рівня.