Енциклопедистика в умовах інформаційно-когнітивної війни
Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» організувала і провела Всеукраїнську наукову конференцію «Енциклопедистика в умовах інформаційно-когнітивної війни: виклики, стратегії, перспективи».
Конференція, яка відбулась 23 вересня, об’єднала представників академічних установ, закладів вищої освіти та видавничої сфери навколо осмислення ролі енциклопедичного знання у протидії дезінформації та когнітивним впливам, деколонізації гуманітарного простору, а також збереження національної пам’яті й культурної спадщини, розвитку цифрової енциклопедистики та впровадженні технологій штучного інтелекту.
З вітальними словами до учасників звернулися перший заступник Голови Держкомтелерадіо Богдан Червак; доктор філософських наук, професор, завідувач відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України Олександр Саган; доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, в. о. директора Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Алла Киридон.
Змістовим осердям пленарного засідання стало обговорення природи когнітивного протистояння та суспільної відповідальності наукового знання в умовах російсько-української війни. Доктор історичних наук, професор Сергій Троян, який представляв Національний університет «Київський авіаційний інститут» і Жешувський університет (Республіка Польща), розглянув когнітивне протистояння як шостий домен сучасної війни, у якому боротьба розгортається навколо смислів, інтерпретацій і моделей сприйняття суспільної дійсності. Доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України і НАПН України Олександр Удод зосередив увагу на прикладній історії та шляхах переходу від академічного знання до суспільної практики, актуалізував значення науково обґрунтованого історичного знання для осмислення сучасних викликів.
Проблематика деколонізації енциклопедичного знання була представлена у виступі доктора історичних наук, професора Вікторії Венгерської. Доповідачка розглянула енциклопедію як інструмент конструювання образу українця упродовж ХІХ–ХХ ст., простежила співвідношення імперських практик репрезентації та сучасних підходів до деколонізації знання. Кандидат архітектури Віктор Вечерський звернувся до українських ранньомодерних архітектурних «репарацій» як матеріальних свідчень державницької традиції та окреслив особливості представлення цього феномену у «Великій українській енциклопедії».
Важливе місце у пленарній дискусії посіли питання створення галузевих енциклопедій та розвитку сучасних цифрових систем знань. Доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Андрій Кудряченко поінформував про стан і перспективи підготовки енциклопедії «Видатні німці України», розкрив значення цього проєкту для дослідження внеску німецької спільноти в історичний і культурний розвиток України. Доктор історичних наук Людмила Гриневич представила концептуальні засади побудови цифрової «Енциклопедії Голодомору та інших голодів в історії України і світу», наголосила на системному характері впорядкування, та наукової верифікації знань у цифровому середовищі.
Практичні виміри підготовки фундаментальних енциклопедичних видань висвітлили представники Інституту історії України НАН України та Видавничого дому «Академперіодика» НАН України. Картограф і науковий редактор проєкту «Енциклопедія історії України» Дмитро Вортман узагальнив досвід укладання карт, які забезпечують просторове представлення історичного процесу від палеоліту до російсько-української війни. Кандидат філологічних наук, головна редакторка Видавничого дому «Академперіодика» Олеся Чадюк висвітлила процес створення «Енциклопедії історії України» як результат скоординованої співпраці авторів, редакторів і видавців. Обидві доповіді увиразнили складність енциклопедичного проєкту, у якому наукова достовірність поєднується з редакційною культурою, методичною послідовністю та належним візуальним представленням знань.
Окремий блок виступів було присвячено новим джерелам наповнення енциклопедичних ресурсів і можливостям їхнього використання у цифровому просторі. Кандидат філософських наук Ольга Недавня обґрунтувала значення систематизованого й верифікованого масиву релігієзнавчих знань для навчання української національної великої мовної моделі. Доктор мистецтвознавства, професор Ганна Карась представила оцифровані фонди архіву Осередку української культури й освіти у Вінніпегу як джерело збагачення української енциклопедистики та розширення її джерельної бази матеріалами української діаспори.
Важливим акцентом заходу стала презентація видань Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» учасникам конференції:
«Герої України. Російсько-українська війна» (Випуск 4);
«Російсько-українська війна. Міста-герої України. Стислий довідник»;
«Хроніка. 1500 днів повномасштабної війни (24 лютого 2022 р. – 3 квітня 2026 р.)»;
«Російсько-українська війна. Енциклопедичний глосарій» (Випуск 3);
Праці репрезентують взаємопов’язані напрями діяльності установи: документування перебігу російсько-української війни, систематизацію поняттєво-термінологічного апарату, увічнення пам’яті про захисників України, міста-герої, а також теоретичне осмислення трансформацій енциклопедичного знання в умовах війни.
Зміст доповідей і дискусій засвідчив, що сучасна енциклопедія перестає бути лише сховищем упорядкованих відомостей. В умовах інформаційно-когнітивної війни вона набуває значення наукової та суспільної інституції, покликаної забезпечувати верифікованість і контекстуальну цілісність знання, протидіяти маніпулятивним інтерпретаціям, зберігати культурну пам’ять та зміцнювати когнітивну стійкість українського суспільства.
