АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» щодо встановлення порядку видачі дозволів на розповсюдження в Україні зарубіжних друкованих засобів масової інформації»
1. Визначення та аналіз проблем
На сьогоднішній день в Україні діє Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (далі – Закон), який було прийнято у 1992 році, і є основним законодавчим актом, що встановлює правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації.
Так, частиною першою статті 39 цього Закону визначено, що для розповсюдження зарубіжного друкованого засобу масової інформації в Україні необхідно одержати дозвіл відповідного державного органу, якщо порядок розповсюдження не встановлено міжнародним договором.
Підпунктом 25 пункту 4 Положення про Державний комітет телебачення та радіомовлення України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. № 897, Комітет наділено повноваженнями щодо видачі дозволів на розповсюдження зарубіжних друкованих засобів масової інформації в Україні (далі – Дозвіл).
Порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів, а також правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності визначені Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється:
- необхідність одержання документів дозвільного характеру;
- дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру;
- платність або безоплатність видачі документа дозвільного характеру; строк прийняття рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру;
- вичерпний перелік підстав для відмови у видачі та анулювання документа дозвільного характеру;
- можливість набуття суб’єктом господарювання права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності за декларативним принципом.
Крім того, з боку розповсюджувачів зарубіжних періодичних видань до Держкомтелерадіо надходять численні усні звернення з проханням щодо видачі дозволу на розповсюдження зарубіжного друкованого засобу масової інформації.
З часу прийняття у 1992 році Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» зазначене питання на державному рівні залишається неврегульованим. Питаннями розповсюдження зарубіжної друкованої преси вроздріб та за передплатою опікуються, зокрема, Державне підприємство по розповсюдженню періодичних видань «Преса», «Укрпошта» та інші суб’єкти підприємництва. Так, за даними «Каталогу видань зарубіжних країн», який формується ДП «Преса», періодичні видання складають близько 6 тисяч назв. Друковані ЗМІ надходять до України з 38 зарубіжних країн, зокрема, з Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Молдова, Болгарії, Великобританії, Італії, Латвії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, США, Франції, Японії та інших.
Відсутність чітко визначеного порядку не дає змоги здійснювати зазначену функцію, ефективне державне регулювання і контроль в інформаційній сфері. Необхідність прийняття проекту Закону обумовлена наявністю прогалин, колізій та протиріч, які існують в чинному законодавстві.
По суті українські та зарубіжні ЗМІ мають нерівні права, оскільки вітчизняні періодичні видання розповсюджуються тільки після їх державної реєстрації, в той час, як зарубіжні видання легалізовані лише на території своєї країни, і фактично на практиці не підпадають під дію українського законодавства.
Пропозиція Держкомтелерадіо про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку видачі документів дозвільного характеру була врахована Урядом та внесена до орієнтовного плану законопроектних робіт на 2009 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2009 р. № 185-р.
2. Визначення цілей державного регулювання
До основних цілей, які покладені в основу проекту Закону України слід віднести:
- захист інформаційного простору держави;
- легітимність ведення суб’єктами господарювання діяльності з розповсюдження зарубіжних періодичних видань;
- усунення колізій у чинному законодавстві України;
- удосконалення обліку зарубіжних друкованих засобів масової інформації, які розповсюджуються в державі.
3. Альтернативні способи досягнення зазначених цілей
Перша альтернатива – залишити ситуацію без змін.
Дана альтернатива є неефективною неприйнятною, оскільки без внесення відповідних змін до чинного законодавства не буде встановлено чіткого порядку видачі дозволів, що й надалі призводитиме до безконтрольного розповсюдження на території України зарубіжних друкованих періодичних видань.
Друга альтернатива – прийняти запропоноване рішення. Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку видачі документів дозвільного характеру» допоможе вирішити одне з питань щодо реалізації державної політики та забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері, забезпечить удосконалення організаційно-правових засад функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності щодо процедури у вирішенні питань порядку видачі дозволів на розповсюдження в Україні зарубіжних друкованих ЗМІ.
4. Механізм та заходи, які пропонуються для розв’язання проблем
В Україні діє ряд нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері друкованих засобів масової інформації. Серед них: Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про обов’язковий примірник документів», закон України «Про інформацію», «Про видавничу справу», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».
Даним механізмом регулювання, яким передбачається розв’язати проблему, пропонується:
1) внести зміни до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», а саме в частині визначення поняття зарубіжних друкованих ЗМІ; процедури одержання дозволу на розповсюдження зарубіжного друкованого ЗМІ в Україні; подання заяви про видачу дозволу на розповсюдження зарубіжного друкованого ЗМІ в Україні; розгляду заяви про видачу дозволу на розповсюдження зарубіжного друкованого ЗМІ в Україні; відмови в одержанні дозволу на розповсюдження зарубіжного друкованого ЗМІ в Україні; оплати за видачу Дозволу на розповсюдження зарубіжного друкованого ЗМІ в Україні; переоформлення Дозволу на розповсюдження зарубіжного друкованого ЗМІ в Україні; припинення розповсюдження в Україні зарубіжного друкованого ЗМІ;
2) реалізація Закону передбачає розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволів на розповсюдження зарубіжних друкованих засобів масової інформації в Україні».
5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акту
У разі прийняття даного регуляторного акту, для досягнення цілей негативних зовнішніх факторів не може бути.
Оцінка можливості впровадження регуляторного акту та виконання його вимог суб’єктами ринку висока.
Прийняття даного регуляторного акту надасть можливість створити необхідні умови для реалізації права на інформаційний простір, забезпечить удосконалення організаційно-правових засад функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності щодо процедури у вирішенні питань порядку видачі дозволів на розповсюдження в Україні зарубіжних друкованих ЗМІ.
Контроль за дотриманням вимог регуляторного акту будуть здійснювати: Державний комітет телебачення та радіомовлення України як дозвільний орган, а також інші органи, визначені законодавством України.
Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України. Для виконання вимог запропонованого законопроекту достатньо наявної матеріально-технічної бази та людських ресурсів.
Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб'єктам господарювання.
Запровадження зазначеного законопроекту забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.
6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта
Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:
| Суб’єкти | Вигоди | Витрати |
| Держава | Забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері. Удосконалення організаційно-правових засад функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності щодо процедури у вирішенні питань порядку видачі дозволів на розповсюдження зарубіжних друкованих ЗМІ в Україні. Надходження до державного бюджету грошових коштів від суб’єктів господарювання в межах сплати за видачу дозволу на розповсюдження зарубіжного друкованого засобу масової інформації в Україні (у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України). | Додаткові витрати відсутні |
| Суб’єкти господарювання | Легітимність розповсюдження в Україні зарубіжних друкованих ЗМІ. Здійснення діяльності в прозорому нормативно-правовому полі. | Витрати в межах чинного законодавства (сплата коштів за отримання дозволу на розповсюдження в Україні зарубіжних друкованих ЗМІ, в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України). |
| Громадяни | Прозорість. Доступність. Захист від існуючих прогалин та колізій в чинному законодавстві щодо видачі дозволів на розповсюдження в Україні зарубіжних друкованих ЗМІ. | Додаткові витрати відсутні |
Виходячи з даного аналізу вигод і витрат, втрати є меншими від вигоди, що підтверджує необхідність прийняття даного регуляторного акту.
7. Обґрунтування строку дії регуляторного акту
Термін дії Закону є необмеженим у часі до прийняття нового законодавчого акту або втрати ним чинності.
8. Визначеність показників результативності регуляторного акту
Основними показниками результативності регуляторного акту є:
- надходження до державного бюджету за рахунок сплати коштів. Розмір надходжень може бути визначений після прийняття відповідних нормативно-правових актів, які встановлюють розмір сплати за отримання дозволу;
- суб’єкти господарювання, на яких поширюватиметься дія регуляторного акту, зможуть здійснювати свою діяльність на законних підставах і у прозорому правовому полі. Кількість суб’єктів може бути визначена після введення в дію регуляторного акта;
- витрачання коштів і часу суб’єктами господарювання при виконанні вимог акта – в межах встановлених чинним законодавством;
- рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта – вище середнього, оскільки законопроект було оприлюднено на сайті Держкомтелерадіо (www.comin.gov.ua) у розділі «Регуляторна діяльність» підрозділ «Проекти регуляторних актів», а також у розділі «Законопроектна діяльність» підрозділ «Проекти законів»;
- кількість виданих дозволів;
- кількість опрацьованих документів.
9. Визначення заходів з відстеження результативності регуляторного акту
Аналіз результативності запровадження регуляторного акта буде проводитись шляхом моніторингу рівня дотримання законодавства з питань видачі дозволів на розповсюдження в Україні друкованих ЗМІ.
Базове відстеження здійснюватиметься до дня набрання чинності цим актом шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.
Повторне відстеження здійснюватиметься через рік після набрання чинності Закону, в результаті якого відбудеться порівняння показників базового і повторного відстеження.
У разі надходження пропозицій і зауважень, які заслуговують на увагу, або виявлення неврегульованих і проблемних питань шляхом якісних і кількісних показників дії цього акта, ці питання будуть урегульовані шляхом внесення відповідних змін.
Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження з метою подальшого удосконалення вищезазначеного регуляторного акта.
В. о. Голови Державного комітету
телебачення та радіомовлення Олександр Курдінович
«__» _________ 2010 р.