1. Визначення та аналіз проблем

На даний час в Україні державна реєстрація інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності проводиться Міністерством юстиції.

Порядок державної реєстрації інформаційних агентств та їх представництв регулюється Законом України «Про інформаційні агентства», постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів», а також Положенням про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні та Положення про державну реєстрацію інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 року № 12/5 (зі змінами).

Закон України «Про інформаційні агентства» діє з 1995 року і деякі його норми застарілі і потребують доповнень та удосконалення.

На сьогодні важливою є проблема законодавчого врегулювання питання визначення документів, які необхідно додавати до заяви про державну реєстрацію інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності.

В результаті аналізу регуляторного акту було встановлено вимогу подання разом із заявою такі документи, як установчий акт, статут або засновницький договір, положення та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Загалом, необхідність внесення змін до законодавства виникла з потребою удосконалення системи державної реєстрації інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності та попередження правопорушень у сфері діяльності інформаційних агентств.

Для вирішення вказаної проблеми Держкомтелерадіо за пропозицією Мін’юсту розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи державної реєстрації інформаційних агентств».

Зазначені зміни також передбачені пунктом 179 Орієнтовного плану законопроектних робіт на 2008 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №534, пунктом 14 Плану заходів з виконання завдань передбачених Законом України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.08.07 №653-р.

Проектом Закону передбачається внести зміни до Закону України «Про інформаційні агентства» та до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Визначення цілей державного регулювання

До основних цілей, які покладені в основу проекту Закону України слід віднести:

- захист інформаційного простору держави;

- законодавче врегулювання діяльності інформаційних агентств;

- удосконалення системи державної реєстрації інформаційних агентств;

- попередження правопорушень у сфері діяльності інформаційних агентств;

- запобігання недобросовісній конкуренції в інформаційному просторі;

- здійснення контролю з боку держави за дотриманням вимог чинного законодавства інформаційними агентствами.

3. Альтернативні способи досягнення зазначених цілей

Перша альтернатива – залишити ситуацію без змін.

Як свідчить практика, існуюча на даний момент законодавча база, що регулює цю діяльність в нашій державі, не дозволяє вирішити коло проблемних питань щодо системи державної реєстрації інформаційних агентств, ефективного державного контролю за дотриманням вимог чинного законодавства інформаційними агентствами. Це призводить лише до поглиблення існуючих проблем і жодним шляхом не сприяє її вирішенню.

Дана альтернатива є неефективною і неприйнятною, оскільки без внесення відповідних змін до чинного законодавства не буде визначено чіткої процедури державної реєстрації інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності, виявлення правопорушень у сфері діяльності інформаційних агентств.

Другою альтернативою до запропонованого регулювання є прийняття відповідного рішення. Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи державної реєстрації інформаційних агентств» дозволить удосконалити організаційно-правові засади діяльності інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності та врегулювати питання відповідальності за порушення законодавства про інформаційні агентства, забезпечити контроль з боку держави за дотриманням вимог чинного законодавства інформаційними агентствами.

4. Механізм та заходи, які пропонуються для розв’язання проблем

В Україні діє ряд нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері діяльності інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності. Серед них: закони України «Про інформацію», «Про інформаційні агентства», постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів», інші нормативно-правові акти.

Даний законопроект спрямований на врегулювання питання щодо удосконалення системи державної реєстрації інформаційних агентств та відповідальності за порушення законодавства про інформаційні агентства.

Так, даним механізмом регулювання пропонується внести зміни до таких законодавчих актів України:

до Закону України «Про інформаційні агентства», в якому зокрема, врегульовуються питання щодо визначення установчих документів, які необхідно додавати до заяви про державну реєстрацію інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності при поданні на державну реєстрацію до реєструючого органу (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, доповнення статтею 186-7 щодо встановлення відповідальності за випуск та/або розповсюдження інформаційної продукції юридичною особою без державної реєстрації як суб’єкта інформаційної діяльності, а також ухилення від перереєстрації інформаційного агентства у передбачених законом випадках; визначення органів державної реєстрації, визначених Кабінетом Міністрів України, які проводять реєстрацію інформаційних агентств і, що мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Таким чином, вважаємо, що запровадження законодавчих механізмів для забезпечення удосконалення організаційно-правових засад діяльності інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності та дотримання вимог чинного законодавства інформаційними агентствами шляхом внесення відповідних змін та доповнень до законодавчих актів передбачених законопроектом, в повній мірі відповідає головній меті розробки законопроекту.

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акту

У разі прийняття даного регуляторного акту, для досягнення цілей негативних зовнішніх факторів не може бути.

Оцінка можливості впровадження регуляторного акту та виконання його вимог суб’єктами ринку висока.

Прийняття даного регуляторного акту надасть можливість створити необхідні умови для реалізації права громадян на інформацію, забезпечить удосконалення організаційно-правових засад діяльності інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності та дозволить запобігти правопорушень у сфері діяльності інформаційних агентств.

Контроль за дотриманням вимог регуляторного акту буде здійснювати дозвільний орган, що проводить державну реєстрацію інформаційних агентств, а також інші органи, визначені законодавством України.

Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України. Для виконання вимог запропонованого законопроекту достатньо наявної матеріально-технічної бази та людських ресурсів.

Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб'єктам господарювання.

Запровадження зазначеного законопроекту забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта

Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:

Виходячи з даного аналізу вигод і витрат, втрати є меншими від вигоди, що підтверджує необхідність прийняття даного регуляторного акту.

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акту

Термін дії Закону є необмеженим у часі до прийняття нового законодавчого акту або втрати ним чинності.

8. Визначеність показників результативності регуляторного акту

Основними показниками результативності регуляторного акту є:

- надходження до державного бюджету за рахунок сплати штрафу у разі порушення законодавства у сфер діяльності інформаційних агентств (від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- кількість суб’єктів господарювання не обмежено. Право на заснування інформаційного агентства в Україні належить громадянам та юридичним особам України. Іноземці та іноземні юридичні особи мають право бути співзасновниками інформаційних агентств України;

- витрачання коштів і часу суб’єктами господарювання при виконанні вимог акта – в межах встановлених чинним законодавством;

- встановлення зобов’язання подання установчих документів разом із заявою про державну реєстрацію інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта – вище середнього, оскільки законопроект було оприлюднено на сайті Держкомтелерадіо (www.comin.gov.ua) у розділі «Регуляторна діяльність» підрозділ «Проекти регуляторних актів», а також у розділі «Законопроектна діяльність» підрозділ «Проекти законів»;

- кількість зареєстрованих інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності;

- кількість опрацьованих документів.

9. Визначення заходів з відстеження результативності регуляторного акту

Аналіз результативності запровадження регуляторного акта буде проводитись шляхом моніторингу рівня дотримання законодавства з питань реєстрації інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності.

Базове відстеження здійснюватиметься до дня набрання чинності цим актом шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження здійснюватиметься через рік після набрання чинності Закону, в результаті якого відбудеться порівняння показників базового і повторного відстеження.

У разі надходження пропозицій і зауважень, які заслуговують на увагу, або виявлення неврегульованих і проблемних питань шляхом якісних і кількісних показників дії цього акта, ці питання будуть урегульовані шляхом внесення відповідних змін.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження з метою подальшого удосконалення вищезазначеного регуляторного акта.

В.о. Голови Державного комітету

телебачення та радіомовлення Олександр Курдінович

«___» ______________ 2010 р.