Протягом 2020 року до Держкомтелерадіо надійшло 2086 звернень громадян, що на 191 звернення більше, ніж за 2019 рік.
З них:
Колективних звернень надійшло 16 (близько 0,8 % від загальної кількості звернень громадян). З них 10 стосувалися питань розкодування супутникових телеканалів, 4 – питань роботи теле- та радіоканалів суспільного мовника.
Кількість громадян, які звернулися до Держкомтелерадіо у 2020 році з урахуванням колективних звернень, становить 2587 осіб.
Протягом звітного періоду надійшло 228 повторних звернень (11 % від загальної кількості). З них від Урядового контактного центру одержано 206 звернень, безпосередньо від громадян – 11, від Кабінету Міністрів України – 7, від Офісу Президента України – 2. Ще 2 повторних звернення було надіслано Міністерством культури та інформаційної політики України.
У повторних зверненнях громадяни здебільшого порушували питання налагодження якісної роботи цифрового телебачення (72), якості та змісту програм суспільного радіо (33), незадовільної роботи провайдерів кабельного телебачення (26), розкодування супутникових телеканалів (24), діяльності друкованих ЗМІ (10), діяльності ПАТ «НСТУ» (9), реклами на радіо та телебаченні (8).
Результати аналізу змісту звернень свідчать про те, що більшість із них стосуються питань телебачення і радіомовлення.
Так, з питань телебачення і радіомовлення отримано 1946 звернень, що становить 93 % від загальної кількості.
Зазначені звернення розподіляються за тематикою наступним чином:
З питань діяльності друкованих засобів масової інформації у 2020 році Держкомтелерадіо отримано 41 звернення (близько 2 % від загальної кількості).
Крім того, отримано 39 звернень (приблизно 1,9 %) з питань доступу до публічної інформації (запити, скарги, прохання надати роз’яснення з питань застосування законодавства щодо доступу до публічної інформації).
З питань книговидання отримано 19 звернень (0,9 %).
Решта звернень стосувалися фінансово-економічних питань (7), питань розповсюдження на території України видавничої продукції, що походить з території держави-агресора (5), питань участі у конкурсах на здобуття премій (5), питань видачі архівних довідок (5), юридичних питань (5), майнових питань (4), кадрових питань (2), господарських питань (2), питань запобігання корупції (2), питань видачі довідок про заробітну плату (1). Крім того, 3 звернення стосувалися запису на особистий прийом до Голови Держкомтелерадіо.
Аналіз звернень за тематикою свідчить, що громадяни найчастіше порушували питання відсутності або неналежної якості сигналу цифрового ефірного телебачення за місцем їх проживання (23 % від загальної кількості звернень). Майже всі такі звернення надсилалися на розгляд за належністю до ТОВ «Зеонбуд» – провайдера і оператора телекомунікацій цифрових багатоканальних телемереж, діяльність якого контролюється Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада) та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ). ТОВ «Зеонбуд» надає заявникам стандартну відповідь про задовільну роботу передавальних засобів і рекомендує громадянам здійснити відповідні налаштування їх приймачів – антен і телетюнерів, що не завжди вирішує існуючу проблему.
Технічне обслуговування цифрових передавальних станцій здійснює оператор телекомунікацій Концерн РРТ за договором з ТОВ «Зеонбуд». Перевірити якість і параметри сигналу телевізійних передавачів, у тому числі їх потужність, у тих населених пунктах, звідки надходять скарги громадян, можуть лише спеціалізовані організації, зокрема державне підприємство «Український державний центр радіочастот», підпорядковане НКРЗІ.
Статтею 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» встановлено, що державний нагляд за користуванням радіочастотним ресурсом для потреб телерадіомовлення, діяльністю операторів телекомунікацій, контроль за технічними параметрами поширення аудіовізуальної інформації здійснює НКРЗІ.
Зважаючи на викладене, з метою більш оперативного та якісного розгляду звернень громадян, що надходять на урядову «гарячу лінію», пропонуємо звернення, які стосуються прийому з ефіру сигналів цифрового телебачення, спрямовувати безпосередньо до НКРЗІ.
Крім того, близько 16 % звернень громадян стосувалися розкодування українських супутникових телеканалів. Спосіб розповсюдження телевізійних програм на супутнику (відкритий чи кодований) визначається ліцензією на мовлення, виданою Національною радою. Відповідно до статей 27 і 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначені ліцензією на мовлення та додатком до неї організаційні та технологічні характеристики мовлення становлять умови ліцензії на мовлення. Умови ліцензії визначаються Національною радою за погодженням з претендентами на отримання ліцензії. У разі намірів ліцензіата змінити організаційні чи технологічні характеристики мовлення, він подає до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії на мовлення та внесення відповідних змін до умов ліцензії. Таким чином, функції з прийняття рішень стосовно зміни способу розповсюдження супутникового телевізійного сигналу з відкритого на кодований і навпаки належать до регуляторних повноважень Національної ради. У зв’язку з викладеним, звернення громадян щодо розкодування українських супутникових телеканалів спрямовувалися за належністю до Національної ради.
Усі звернення, одержані протягом 2020 року, можна розділити за видами:
Аналіз кількісного складу звернень за регіонами свідчить, що найбільше їх надійшло з м. Києва – 376 (18 % від загальної кількості). Друге місце по кількості звернень, що надійшли, займає Дніпропетровська обл. – 278 (13 %), третє місце займає Київська обл. – 134 (6,4 %). Далі йдуть: Львівська обл. – 132 (6,3 %); Харківська обл. – 126 (6 %); Одеська обл. – 101 (4,8 %); Донецька обл. – 90 (4,3 %); Запорізька та Полтавська обл. – по 75 (по 3,6 %); Івано-Франківська обл. – 71 (3,4 %); Миколаївська обл. – 63 (3 %); Вінницька обл. – 52 (2,5 %); Кіровоградська та Херсонська обл. – по 51 (по 2,4 %); Сумська обл. – 47 (2,3 %); Черкаська обл. – 46 (2,2 %); Чернігівська обл. – 42 (2 %); Закарпатська обл. – 40 (1,9 %); Житомирська обл. – 38 (1,8 %); Хмельницька обл. – 35 (по 1,7 %); Луганська обл. – 34 (1,6 %); Волинська обл. – 27 (1,3 %); Чернівецька обл. – 23 (1,1 %); Рівненська обл. – 21 (1 %); Тернопільська обл. – 17 (0,8 %); АР Крим – 4 (0,2 %). Крім того, отримано 37 електронних звернень (1,8 % від загальної кількості), у яких заявники не зазначили регіон, у якому проживають.
Звернення за соціальним статусом громадян можна розподілити на такі групи:
Решта звернень (780 або майже 38 %) надійшли від громадян, які не зазначили своє соціальне становище.
Роботу зі зверненнями громадян у Держкомтелерадіо організовано відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про звернення громадян» та Інструкції з діловодства за зверненнями громадян у Держкомтелерадіо, затвердженої наказом Держкомтелерадіо від 17 травня 2013 року № 92.
З метою забезпечення виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції», наказом Держкомтелерадіо від 7 грудня 2015 року № 375 затверджено Форму для подання електронних звернень громадян до Держкомтелерадіо.
Усі звернення, що надійшли до Держкомтелерадіо протягом 2020 року, розглядалися керівництвом Комітету, згідно з резолюціями порушені у них питання опрацьовувалися профільними структурними підрозділами відповідно до функціональних обов’язків, вживалися необхідні заходи та надавалися відповіді.
Відповідно до листа Секретаріату Кабінету Міністрів України від 5 березня 2018 року № 8815/1/1-18 встановлено щоквартальне інформування Кабінету Міністрів України про стан роботи зі зверненнями громадян у Держкомтелерадіо.