1. Схвалити Стратегію комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки, що додається.
2. Державному комітету телебачення і радіомовлення разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади:
Прем’єр-міністр України В. ГРОЙСМАН
Інд. 52
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 25 жовтня 2017 р. № 779-р
СТРАТЕГІЯ
комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки
Загальна частина
Інтеграція України в європейський простір з метою набуття у майбутньому членства в ЄС є цивілізаційним вибором країни, який визначено Законом України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики».
Перспектива членства в ЄС України як невід’ємної частини Європи є стратегічним напрямом перетворень в країні, які орієнтовані на чинну в державах — членах ЄС модель соціально-економічного розвитку.
Європейська інтеграція у політичному вимірі пов’язана із створенням надійних механізмів політичної стабільності, демократії та безпеки. В економічному — це шлях модернізації економіки України, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, виходу на світові ринки, насамперед на ринок ЄС, і, як наслідок, створення нових робочих місць, забезпечення соціальної стабільності — досягнення високих соціальних стандартів держав — членів ЄС.
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі — Угода про асоціацію), яка набрала чинності 1 вересня 2017 р., відкрила новий етап у співпраці України та ЄС. Угода про асоціацію спрямована на поступове зближення України та ЄС, формування необхідних рамок для політичного діалогу в усіх сферах, створення умов для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, посилення співробітництва у сферах юстиції, свободи та безпеки з метою забезпечення верховенства права, поваги до прав людини і основоположних свобод, гендерної рівності та подолання дискримінації в усіх її формах та проявах.
Масштабність процесу європейської інтеграції України та впровадження положень Угоди про асоціацію, вплив цих процесів на життя кожного громадянина робить необхідним проведення потужної роз’яснювальної та комунікаційної роботи. Адже, незважаючи на прагнення українців повернутися до європейської сім’ї та чітко зафіксовану в нормативно-правових актах стратегію приєднання України до ЄС, сам цей процес, а також його наслідки для українських громадян часто залишаються недостатньо зрозумілими широкому загалу, а отже, і весь процес викликає неоднозначну реакцію з боку різних верств. Особливо актуальною ця проблема відчувається на регіональному та місцевому рівнях, де все ще домінуючими є погляди на євроінтеграцію, як на суто зовнішній процес, який не стосується внутрішніх перетворень в країні та громадян.
Стан і проблеми комунікації у сфері європейської інтеграції
Україна декілька разів намагалася вирішити питання інформування/комунікації з євроінтеграційної тематики у суспільстві.
Стратегія інтеграції України до ЄС, затверджена ще в 1998 році, регламентувала необхідність забезпечення проведення широкомасштабної агітаційно-інформаційної національної кампанії з метою сприяння інтеграції України до ЄС.
З 2004 по 2011 рік в Україні функціонували дві державні програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України (Указ Президента України від 13 грудня 2003 р. № 1433 «Про державні програми з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки», постанова Кабінету Міністрів України від 2 липня 2008 р. № 594 «Про затвердження Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2008-2011 роки»). Однак жодна з них не виконана через відсутність бюджетних коштів, чіткої та адекватної системи моніторингу реалізації завдань програм, взаємодії між владою та інститутами громадянського суспільства тощо.
У 2013 році прийнято Концепцію реалізації державної політики у сфері інформування та налагодження комунікації з громадськістю з актуальних питань європейської інтеграції України на період до 2017 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 березня 2013 р. № 168 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері інформування та налагодження комунікації з громадськістю з актуальних питань європейської інтеграції України на період до 2017 року»). Однак через скорочення видатків на виконання державних програм зазначена Концепція фактично не виконується.
У зв’язку з цим актуальними залишаються ряд таких проблем:
Масштабність та складність розв’язання цих завдань, кількість задіяних в процесі учасників, негативний досвід державних органів в цьому питанні обумовлює необхідність формування цілком нової цілісної та зрозумілої Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки.
Стратегія будується на нових принципах взаємодії держави та неурядового сектору і спрямована на формування прозорих та зрозумілих правил в цьому процесі, так само як і формування адекватних реаліям цілей інформування.
Мета Стратегії
Основною метою Стратегії є утвердження в українському суспільстві свідомої підтримки членства України в ЄС, інтеграції в європейський економічний, культурний та політичний простір та здійснення процесу внутрішніх реформ і перетворень у бік більш вільного, справедливого, демократичного, успішного і прозорого суспільства, що спирається на засадничі права та свободи людини, принципи гендерної рівності та недискримінації, підзвітності влади, ринкової економіки та відкритості.
Комунікаційними цілями Стратегії є:
Цільова аудиторія
Стратегії розрахована на внутрішню аудиторію (громадяни, які проживають в Україні) та зовнішню (громадяни держав — членів ЄС та українська громада за кордоном).
Цільова аудиторія класифікується за такими параметрами:
Реалізація Стратегії
Реалізація Стратегії забезпечуватиметься спільними зусиллями та тісною співпрацею органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, бізнесу, засобів масової інформації, міжнародних організацій.
Реалізація Стратегії здійснюватиметься за такими принципами:
Ефективна реалізація Стратегії потребує:
Досягнення цілей Стратегії передбачає:
Джерела фінансування
Реалізація Стратегії здійснюватиметься за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам на відповідний рік, інших джерел, не заборонених законодавством.
Для реалізації Стратегії також можуть бути залучені фінансові можливості вітчизняних і міжнародних бізнесових організацій, фондів, громадських організацій тощо.
Контроль та моніторинг реалізації Стратегії
Контроль за виконанням Стратегії здійснює Кабінет Міністрів України.
З метою забезпечення контролю та координації роботи з реалізації Стратегії Кабінетом Міністрів України утворюється консультаційно-дорадчий орган — Координаційна рада з реалізації Стратегії, який очолює Віце-прем’єр-міністр України, до компетенції якого віднесено питання європейської інтеграції. Координаційна рада співпрацює з громадськими організаціями і засобами масової інформації, які активно працюють над тематикою європейської інтеграції, дипломатичними представництвами ЄС і державами — членами ЄС, міжнародними організаціями та організаціями, що надають міжнародну технічну допомогу.
Моніторинг реалізації Стратегії здійснюють органи державної влади у тісній співпраці з представниками інститутів громадянського суспільства.
Формою контролю за ефективністю досягнення цілей Стратегії є проведення системних соціологічних досліджень, які мають відбуватися протягом усього часу реалізації Стратегії та виконуватися на єдиній методологічній основі.
На початку реалізації Стратегії має бути проведено засадниче соціологічне дослідження, а в подальшому загальнонаціональне дослідження має здійснюватися раз на рік.
Очікувані результати
Очікуваним результатом реалізації Стратегії є забезпечення свідомої підтримки широкими верствами населення України процесів європейської інтеграції як здійснення перетворень у державі, які орієнтовані на досягнення політичної стабільності, розвитку демократії, дотримання верховенства права, поваги до прав людини та основоположних свобод, гендерної рівності і недискримінації та впровадження в Україні соціальних стандартів держав — членів ЄС, а також підвищення рівня підтримки суспільством стратегічної мети України — вступу до ЄС.