19 квітня у Military Media Center відбувся круглий стіл на тему: «Пантеон Героїв: як увіковічити пам’ять тих, хто віддав життя за Україну». Захід організовано інформаційним агентством «АрміяInform» за сприяння Держкомтелерадіо.

Учасники круглого столу розповіли про світовий досвід створення і функціонування Пантеонів Героїв і меморіальних цвинтарів, обговорили історичний досвід і долю подібних ініціатив в Україні та поінформували про сучасні традиції поховання військових та проєкти створення меморіальних комплексів.

Участь в дискусії взяли перший заступник Голови Держкомтелерадіо Богдан Червак, науковці, історики, представники інститутів громадянського суспільства.

«Пантеон Героїв має складатися не лише з військових поховань Героїв нинішньої війни, а й із поховань людей, які воювали за Україну в минулі часи, українців, які померли на чужині», — зазначив у вступному виступі доктор історичних наук Ігор Гирич. Він згадав про перший український пантеон — поховання святих у печерах Києво-Печерської лаври. Саме там був похований, як Герой, учасник Грюнвальдської битви 1410 року князь Федір Острозький. Також всі ознаки давнього меморіального цвинтаря має Аскольдова могила в Києві. У XVIII столітті роль пантеону виконував Межигірський монастир, де були поховані полководці Семен Палій і Самійло Самусь. Сьогодні частково роль пантеонів виконують Личаківський цвинтар у Львові, Байкове і Лук’янівське кладовища у Києві. А єдиним пантеоном української діаспори є цвинтар святого Андрія у Саут-Баунд-Бруку (Нью-Джерсі). Зокрема, український пантеон у США містить понад шість тисяч могил відомих українських діячів: політиків, державотворців, вчених, служителів церкви, письменників, художників, меценатів, музикантів. Починаючи з 1960 років сюди перевозяться тлінні останки українців з Чехословаччини, Німеччини, Венесуели, Польщі та інших країн світу.

Пресофіцер 112-ї бригади Територіальної оборони Збройних Сил України, кандидат політичних наук Андрій Ковальов поділився досвідом роботи Благодійного фонду «Героїка», який опікувався збереженням могил вояків Армії УНР за кордоном. Він зазначив , що держава має опікуватися перенесенням поховань українських героїв із-за кордону.

За його словами, законодавства низки країн, зокрема, Німеччини, Бельгії, Нідерландів, передбачають, що могила існує доти, доки є ті, хто оплачує її оренду. Без продовження оренди пам’ятник зносять, тіло ексгумують, кістки переносять до братської могили, а місце знову передають в оренду. Ковальов наголосив, що активісти своїми силами рятують могили українських героїв, але «вони не можуть підставляти плече вічно».

«Стрілецька громада оплачує оренду за місце поховання Євгена Коновальця. Я з жахом собі думаю, що буде, коли вони одного місяця не проплатять цю оренду, або забуде це зробити МЗС, яке також підкючено до цього. А буде те, що сталося з могилою Олександра Олеся: приїде екскаватор, викопає могилу Коновальця, її кудись приберуть на узбіччя, а на цьому місці може бути похований умовно якийсь Судоплатов», - зауважив перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак.

Він також презентував звернення від українських націоналістів до Президента Володимира Зеленського про перепоховання засновника  ОУН Євгена Коновальця, у якому наголошується, що «Євген Коновалець не належить якійсь партії, групі чи організації. Він належить українському народу».

Директор департаменту громадянської ідентичності та ветеранського розвитку Міністерства у справах ветеранів України Максим Кушнір представив концепт Національного військового меморіального кладовища, яке планується створити на ділянці поруч із похованнями та меморіалом жертвам радянського тоталітаризму Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Проєкт передбачає окремі сектори для Героїв України, військовослужбовців, які загинули на російсько-українській війні, та видатних постатей України. Наразі проблемним залишається питання перепоховань, яке потрібно вирішити на законодавчому рівні.

Боєць батальйону імені Сергія Кульчицького НГУ Богдан Матківський зауважив, що питання пантеону є питанням національної свідомості та національної безпеки і те, що сьогодні дискусія вже перейшла від «необхідності створення» пантеону до «шляхів його створення» — надзвичайно позитивний сигнал.

Кандидат історичних наук, представник Національного університету оборони України Богдан Скопенко висловив думку, що Національний Пантеон Героїв і Національне військове меморіальне кладовище — мають бути різними локаціями.

Учасники говорили про необхідність концептуального підходу до проблеми створення Пантеону, про потребу започаткування подібних меморіалів у регіонах України, про впровадження відвідання Пантеону видатних діячів до програм візитів іноземних делегацій та національно-патріотичного виховання молоді тощо.