Відбулася зустріч керівництва Державного комітету телебачення і радіомовлення України з учасниками семінару відповідальних секретарів міських і районних газет

22 лютого 2005 року відбулася зустріч керівництва Державного комітету телебачення і радіомовлення України з учасниками семінару відповідальних секретарів міських і районних газет, який проходитиме в Укртелерадіопресінституті 22-24 лютого цього року.

На початку зустрічі учасників семінару було проінформовано про нинішній стан інформаційної галузі, зокрема подано статистику друкованих ЗМІ та перспективи їх роздержавлення, повідомлено про реалізацію державних і галузевих програм.

На сьогодні в Україні зареєстровано та перереєстровано 21 тис. 954 періодичних видання. 9 тис. 518 від цієї кількості – видання загальнодержавної, регіональної та/або зарубіжної сфери розповсюдження, 12 тис. 436 – місцевої сфери розповсюдження.

З 9 тис. 518 друкованих ЗМІ, зареєстрованих на загальнодержавну сферу розповсюдження: 3 тис. 643 газети, 4 тис. 411 журналів, 371 бюлетень, 75 альманахів, 786 збірників, 181 календар, 51 дайджест.

Переважну більшість друкованих періодичних видань з місцевою сферою розповсюдження становлять газети: 10 тис. 430 назв, журналів та видань журнального типу – 2006.

Перше місце серед засновників періодичних видань із загальнодержавною сферою розповсюдження посідають суб’єкти підприємницької діяльності - 4486 юридичних осіб, фізичні особи – 1582, учбові заклади – 784, громадські організації – 669, 251 засновник – органи виконавчої влади, 93 – релігійні організації, 54 – органи місцевого самоврядування (у т.ч. спільно з місцевою державною адміністрацією), 532 засновники – наукові установи, 151 – благодійні організації, 51 – творчі спілки, 81 – політичні партії, 131 – трудові колективи підприємств.

Щодо цільового призначення друкованих ЗМІ із загальнодержавною сферою розповсюдження, то найбільше зареєстровано видань інформаційних - 1822, періодики для дозвілля - 1191, наукових видань – 1109 та загальнополітичних - 1070.

Спортивних видань – 153. Як і раніше, питому вагу серед зареєстрованих друкованих ЗМІ мають рекламні видання - 910, з питань економіки та бізнесу - 531, науково-популярних – 615, медичних - 267, видань для дітей – 286, для жінок – 44, виробничо-практичних – 488, правових – 224, галузевих – 226, видань історичної тематики – 10, з питань мистецтва - 130.

Серед засновників друкованих ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження безумовним лідером є суб’єкти підприємницької діяльності – 3706, фізичні особи – 2508, органи місцевого самоврядування (у т.ч. спільно з місцевою державною адміністрацією) – 1292.

У порівнянні з виданнями загальнодержавної сфери розповсюдження у друкованих ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження набагато більше засновників – політичних партій (380 проти 81), релігійних організацій (314 проти 93), з невеликим відривом від загальнодержавної сфери розповсюдження кількість засновників з місцевою сферою розповсюдження – громадських організацій (900 проти 669).

Щодо цільового призначення друкованих ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження, то найбільше зареєстровано видань загальнополітичних – 2780, рекламних - 2468, інформаційних – 2493.

В Україні зареєстровано та перереєстровано 262 державних видання, 885 комунальних. З них: на загальнодержавну, регіональну (дві та більше областей) та зарубіжну сферу розповсюдження – 232 державних, 32 комунальних видання; на місцеву сферу розповсюдження – 30 державних, 853 комунальних періодичних видань.

Мовна ситуація в друкованих ЗМІ Україні склалася таким чином.

Виключно українською мовою в Україні всього зареєстровано 4213 друкованих ЗМІ, російською – 2698, угорською – 10, болгарською – 2, польською – 5, румунською – 6, кримськотатарською – 4, англійською – 27, німецькою – 3, китайською – 2, в’єтнамською - 3.

Змішаним текстом: українською та іншими мовами – 3322, російською та іншими мовами – 3450, болгарською та іншими мовами – 4, польською та іншими мовами – 3, румунською та іншими мовами – 4, ідиш та іншими мовами – 1, іврит та іншими мовами – 1, кримськотатарською та іншими мовами – 12, англійською та іншими мовами – 52, німецькою та іншими мовами – 11, французькою та іншими мовами – 3, китайською та іншими мовами – 2, білоруською та іншими мовами – 1, узбецькою та іншими мовами – 2, в’єтнамською та іншими мовами – 1, есперанто та іншими мовами – 1, сербською та іншими мовами – 1, ромською та іншими мовами – 1, караїмською та іншими мовами – 1.

Паралельними випусками: українською та іншими мовами – 3827, російською та іншими мовами – 3760, угорською та іншими мовами – 8, польською та іншими мовами – 37, румунською та іншими мовами – 4, ідиш та іншими мовами – 1, іврит та іншими мовами – 4, кримськотатарською та іншими мовами – 3, грецькою та іншими мовами – 3, англійською та іншими мовами – 1033, німецькою та іншими мовами – 112, французькою та іншими мовами – 72, вірменською та іншими мовами – 3, китайською та іншими мовами – 21, іспанською та іншими мовами – 39, італійською та іншими мовами – 13.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року №271 „Про затвердження Державної програми „Журналіст” на 2004-2010 роки” та реалізацію Державної програми „Журналіст” на 2004-2010 у минулому році проведено необхідну організаційну роботу.

Як результат, Комітетом з інформації АР Крим, управліннями у справах преси та інформації облдержадміністрацій та Севастопольської міськдержадміністрації, головним управлінням з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю Київської міськдержадміністрації розроблено і реалізуються обласні (регіональні) плани заходів на виконання Державної програми „Журналіст”.

Для реалізації поставлених завдань, за оперативними даними обласних і міських управлінь у справах преси та інформації, в областях та регіонах визначені шляхи вирішення виробничих і соціальних проблем працівників засобів масової інформації, поліпшення умов діяльності журналістських колективів, підвищення ефективності їх роботи.

Одним із пріоритетних напрямів підтримки редакцій комунальних друкованих ЗМІ є надання їм фінансової допомоги з метою зміцнення та оновлення матеріально-технічної бази, модернізації існуючого комп’ютерного обладнання і забезпечення доступу до мережі Інтернет.

Триває робота з удосконалення системи взаємодії органів місцевої влади і редакцій комунальних газет, вжито заходів щодо забезпечення укладання органами місцевої влади та органами місцевого самоврядування угод з редакціями комунальних друкованих ЗМІ на висвітлення діяльності владних органів.

Обласними державними адміністраціями вживаються заходи щодо централізованого придбання паперу для обласних, міських, районних газет за оптовими цінами, що сприяє зменшенню витрат на придбання паперу і поліграфічні послуги та дозволяє підвищити якість і конкурентноздатність комунальних періодичних видань.

З метою оперативного інформування редакцій міськрайонних видань про події в країні та за кордоном управліннями передплачується інформаційна стрічка Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ”.

У центрі уваги Комітету питання підвищення кваліфікації працівників комунальних друкованих видань. У ході виконання Державної програми „Журналіст” редактори проходять навчання на базі Укртелерадіопресінституту. На місцях проводяться тематичні семінари редакторів газет місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Комітет і облдержадміністрації проводять для фахівців поліграфічних підприємств семінари з питань впровадження новітніх технологій, нових матеріалів, модернізації застарілого обладнання, охорони праці та протипожежної безпеки.

На виконання Програми постійно проводяться конкурси телерадіокомпаній, всеукраїнських фестивалів журналістів („Калинові острови”, „Україна – рідний край”, міжнародний телекінофорум „Разом”, конкурс „Професіонал ефіру”, міжнародний конкурс „Інтерпреса-2004”, всеукраїнський фестиваль-конкурс „Милосердя-2004” тощо).

Журналісти постійно беруть участь у проведенні прес-конференцій, науково-практичних конференцій (обговорення концепції науково-технічного розвитку державного телебачення тощо), “круглих столів” (обговорення концепції науково-технічного розвитку державного телебачення тощо), брифінгів, висвітленні „прямих ліній”. Кожна область інформувала про проведення фестивалів, конкурсів, форумів, семінарів-практикумів, обласних конференцій тощо.

Виконання заходів, передбачених обласними програмами, здійснюється у межах асигнувань, що виділяються органами місцевого самоврядування зі своїх бюджетів на підтримку місцевої преси та матеріально-технічний розвиток редакцій.

У цілому в регіонах на реалізацію Державної програми „Журналіст” використано 61 млн. 475 тис. 988 грн., із них: з обласних бюджетів - 9 млн. 584 тис. 620 грн., з міських (районних) бюджетів - 40 млн. 281 тис. 370 грн., з інших джерел - 11 млн. 609 тис. 998 грн.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 12.10.04 №22156/50/1-04 Комітет забезпечив реалізацію галузевої Програми розвитку друкованих засобів масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, „Мала преса”.

Значний вклад у реалізацію пункту 1 програми „Мала преса”, що стосується науково-виробничих розробок, вніс „Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка”.

В Інституті створено і випробувано в друкарнях дослідні партії розчинів для забезпечення процесів виготовлення офсетних форм, друкування з них книжково-журнальної продукції та газетної продукції на аркушних та ротаційних рулонних друкарських машинах: концентрати проявників „Офсет-П” та „Офсет-Н” для виготовлення офсетних друкарських форм способами позитивного та негативного копіювання, концентрати зволожувальних розчинів „Роса-1” та „Роса-2” для нормалізації процесів друкування продукції, розчин для очищення офсетних форм в процесі друкування накладів „ОФ-3”, пожежобезпечний змивальний розчин.

Обсяг реалізації дослідних партій допоміжних матеріалів в 2004 році склав 19 тис. грн. Використання допоміжних матеріалів у друкарнях дозволяє отримати економію коштів, оскільки вартість вітчизняних матеріалів у 2-6 разів менша вартості закордонних аналогів. У цьому році завершено розроблення вітчизняних матеріалів для коригування властивостей друкарських фарб.

У зв’язку з відсутністю необхідних коштів з Державного бюджету України на виконання пункту 6.1 Програми щодо розробки та організації виробництва машини для розрізання рулонного паперу Інститутом за власні кошти розроблено ескізний та технічний проекти машини, а в 2005 році заплановано завершення робочого проекту та виготовлення дослідного зразка.

На виконання пунктів 6.2 та 6.4 Програми інститутом також за власні кошти розроблено і пропонується впровадити в друкарнях монтажні та проглядові столи різних форматів, копіювальні пристрої з панельними та точковими джерелами, освітлювальні пристрої для прискорення сушіння відбитків, позолотні преси для оздоблення ламінування друкованої продукції, напівавтомати для розмотування та розрізання залишків рулонного паперу на аркуші заданої довжини (на загальну суму 200,0 тис. грн.).

У 2005 році заплановано завершення робочого проекту та виготовлення дослідного зразка універсального станка для бігування, перфорування, часткового надрізання поліграфічної продукції.

Для нормалізації технологій виготовлення поліграфічної продукції, підвищення її якості Інститутом розроблено комплект технологічних інструкцій на різні процеси.

З метою підвищення технічного та організаційного рівня поліграфічних підприємств і на виконання розділу 2 Програми „Переоснащення і зміцнення матеріально-технічної бази друкарень” на основі наукових досліджень в Інституті розроблено нормативні документи, в яких визначено граничні допустимі витрати матеріалів на технологічні потреби виробництва.

Нормативи є обов’язковими для застосування і є підставою взаємних розрахунків між видавництвами і друкарнями незалежно від форм власності та підпорядкування. Впровадження нормативно-технічної документації в рамках Програми „Мала преса” буде сприяти нормалізації діючих та впровадженню нових технологій, підвищенню якості поліграфічної продукції.

З метою реалізації розділів 2, 3 та 4 Програми в областях і регіонах розроблено та реалізуються такі заходи: у межах наданих коштів вирішуються економічні, соціальні проблеми, питання поліпшення матеріально-технічного забезпечення та фінансового стану редакцій, навчання журналістських кадрів тощо.

Здійснюються заходи щодо централізованого придбання паперу для обласних, міських, районних газет за оптовими цінами та створення виробничо-поліграфічних холдингів, що сприяє зменшенню витрат на придбання паперу та поліграфічні послуги і підвищенню якості та конкурентноздатності комунальних періодичних видань.

На реалізацію програми „Мала преса” в областях і регіонах у 2004 році використано: з обласних бюджетів – 7 млн. 574 тис. 310 грн.; з районних бюджетів – 10 млн. 887 тис. грн.; з інших джерел – 9 млн. 249 тис. грн. Всього – 27 млн. 710 тис. 310 грн.

Щодо стану передачі у власність редакціям друкованих видань нерухомого майна, що перебуває в їхньому користуванні, то, за інформацією управлінь у справах преси та інформації, лише половина редакцій мають на балансі приміщення і майно, яким користуються. Місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування накреслили шляхи розв’язання цієї проблеми, однак з різних причин вирішення питання затримується.

Процес передачі може бути здійснений відповідно до норм Закону України від 03.03.1998 р. №147/98-ВР “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності”. Проте центральні органи виконавчої влади і досі не розробили механізм оплати за нерухоме майно, яке передається редакційним колективам друкованих ЗМІ.

Так, управління у справах преси та інформації Сумської ОДА повідомило, що з 24 місцевих друкованих видань, співзасновниками яких є органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, 10 мають приміщення, які передані їм у повне господарське відання, 11 редакцій комунальних газет орендують площі в співзасновників, займаючи частину приміщень, що не дає на сьогодні можливості передати ці окремі кімнати у власність редакціям, 3 редакції орендують частину будівель (окремі кімнати) в інших організаціях, що також не дозволяє передати їх у власність редакцій. Інше нерухоме майно передано редакціям комунальних газет у повне господарське відання. Питання передачі його у власність редакціям, за інформацією співзасновників, буде вирішуватися, виходячи з конкретних умов на місцях, відповідно до діючого законодавства.

Однак відповідно до чинного законодавства України передача майна та приміщень, що належать територіальним громадам, у власність редакцій можлива лише за умови зміни форми власності останніх. Нині це питання обговорюється з депутатами органів місцевого самоврядування.

За інформацією управління у справах преси та інформації Черкаської ОДА, зазначене питання позитивно вирішене тільки Шполянською райдержадміністрацією і районною радою. Решта 25 співзасновників комунальних газет вважають таку передачу несвоєчасною.

Основним мотивом невизначеності є відсутність правових засад безкоштовної передачі комунальної власності. Закон України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” (ст.11), передбачає продаж трудовим колективам майна підприємств за їх балансовою вартістю, продаж акцій та створення відкритих акціонерних товариств. Такі шляхи вирішення питання не влаштовують колективи з причини відсутності у них коштів.

Із 37-ми комунальних друкованих ЗМІ Одеської області редакції 28 мають власні приміщення, надані їм органами місцевого самоврядування. Редакції 7-ми районних газет займають приміщення разом із друкарнями в типових двоповерхових будівлях, які стоять на балансі друкарень і належать до об’єктів власності територіальних громад сіл, селищ і міст області. Плату за суборенду редакції газет друкарням не сплачують, розраховуються тільки за комунальні послуги.

Управлінням у справах преси та інформаціїХмельницької ОДА розроблено Програму розвитку інформаційної сфери Хмельницької області на період до 2008 року, яка затверджена рішенням 10-ї сесії Хмельницької обласної ради від 17 грудня 2003 року. З метою розв’язання проблеми у Програмі передбачено завдання райдержадміністраціям та органам місцевого самоврядування вирішити питання щодо передачі у власність або безстрокове безоплатне користування редакціям газет приміщень, якими воно користується, інших основних засобів та інвентарю.

На Хмельниччині - 26 газет, співзасновниками яких є районні державні адміністрації і районні ради. З них лише 13 видань розташовані у відокремлених приміщеннях. Решта редакцій орендують приміщення в структурах різних форм власності.

Управління у справах преси та інформації Луганської ОДА спільно з іншими структурними підрозділами облдержадміністрації, регіональним відділенням Фонду державного майна України в Луганській області, обласною організацією Національної спілки журналістів України і керівниками органів місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування ретельно відпрацювало питання щодо передачі у власність суб`єктам підприємницької діяльності – об’єктам спільної власності територіальних громад (комунальної власності) приміщень, що використовуються ними для виконання покладених функцій редакцій і видавців комунальних друкованих засобів масової інформації.

Переважна більшість редакцій комунальних видань (у Луганській області таких – 20 суб`єктів) користується приміщеннями, що належать до спільної власності територіальних громад (комунальної власності), за порядком і тарифами, встановленими ст.6 Закону України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, на правах пільгової оренди.

9-ти редакціям за рішенням засновників видань-власників майна відповідні приміщення передані на баланс, 5 – орендують приміщення у поліграфічних підприємств-відкритих акціонерних товариств, що були створені за результатами приватизації колишніх комунальних структур, 3 – приміщення, що належать до державної власності.

Слід взяти до уваги й низку інших аспектів. Йдеться, насамперед, про те, що чинним законодавством України передача у власність суб`єктам підприємницької діяльності – об’єктам спільної власності територіальних громад (комунальної власності) приміщень, що використовуються ними для виконання покладених функцій редакцій і видавців комунальних друкованих засобів масової інформації, які також належать до спільної власності територіальних громад (комунальної власності), не передбачена.

Передача цих приміщень на баланс редакцій веде до збільшення редакційних витрат і, як наслідок, збільшення собівартості видань, що випускаються, за рахунок нарахування амортизаційних відрахувань.

Для вирішення питання передачі редакціям приміщень, що орендуються у поліграфічних підприємств-відкритих акціонерних товариств, які були створені за результатами приватизації колишніх комунальних структур, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, також не має законодавчого підґрунтя: механізму реприватизації чітко не визначено, а місцеві громади мають лише частку акцій у статутних фондах цих підприємств. У такому випадку можливий варіант передачі редакції прав і повноважень на оперативне управління часткою акцій, що належить до спільної власності територіальних громад (комунальної власності).

Питання передачі приміщень, що орендуються в об`єктів права державної власності, може бути вирішене лише за умов виконання вимог чинного законодавства і виключно за поданням органу, уповноваженого управляти цим майном. При цьому згідно зі ст. 51 Закону України „Про державну програму приватизації” орендатор одержує право на викуп майна, якщо ним за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди в розмірі не менш як 25% залишкової вартості.

Одним із найбільш полемічних і проблемних питань є питання роздержавлення засобів масової інформації, зокрема друкованих.

Безумовно, в Україні має бути сформований цивілізований ринок інформаційних послуг на конкурентній основі, що є ключовою ланкою подальших реформаторських дій, і тому надзвичайно важливо, аби законодавство, що регулює інформаційну сферу, відбивало реальність ринку та його мінливість.

Для цього Держкомтелерадіо з урахуванням положень стратегічного документа, що визначає процес розбудови інформаційного простору на перспективу – Концепції національної інформаційної політики, здійснює роботу щодо систематизації інформаційного законодавства в порядку кодифікації з вилученням застарілих норм і внесенням змін та доповнень згідно з вимогами європейських стандартів, що дасть можливість здійснити важливі кроки до формування ринку інформаційних послуг, сприяти його лібералізації і встановити межі його регулювання, розробити спільні правила роботи на ньому і доступу, забезпечити правовий захист і безпеку, захист права власності на передачу інформації, захист прав інтелектуальної власності за нових умов глобалізації ринку інформаційних послуг, а також розвиток нових технологій.

Незаперечно і те, що попит на інформаційні послуги, за політичної підтримки Уряду, має фінансувати розвиток ринку.

Одначе необхідно пам’ятати й інше: за умови ще не сформованого цивілізованого ринку інформаційних послуг європейського зразка, роздержавлення засобів масової інформації може призвести не до подальшого утвердження свободи слова, а, навпаки, до її звуження. Аналіз свідчить, що недержавні засоби масової інформації більш залежні від національних олігархів, або впливових сил, і менш вільні у виборі позиції з найбільш болючих суспільних проблем, аніж державні.

Слід зазначити, що вже сьогодні засоби масової інформації, засновниками яких є суб’єкти підприємницької діяльності, політичні партії, фізичні особи тощо, в основному відмовляються від участі у висвітленні діяльності органів виконавчої влади за договорами (статутних зобов’язань щодо висвітлення діяльності органів державної влади не мають), мотивуючи це даремною витратою часу і сил.

Станом на 1 лютого 2005 року зареєстровано 21 954 друкованих видання, з яких державних – 262 (1,2%), комунальних – 885 (4%).

Огульне роздержавлення засобів масової інформації за існуючих умов у цій ситуації безперечно породить низку гострих суспільних суперечностей і нових проблем. Зокрема, таких, як проблема доступу наших громадян до інформації про діяльність органів виконавчої влади та життя регіонів, прав органів державної влади та органів самоврядування на заснування засобів масової інформації і, відповідно, свободу слова та інформаційної діяльності тощо. Не треба забувати і про долю багатьох журналістів.

Реалії життя, здоровий глузд та інтереси держави підтверджують необхідність зваженого підходу до роздержавлення засобів масової інформації в сучасних умовах, необхідність створення суспільної, матеріально-технічної і правової бази цієї реформи.

На завершення зустрічі представники керівництва Державного комітету телебачення і радіомовлення України відповіли на запитання учасників семінару.