ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ

ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я К О Л Е Г І Ї

31 жовтня 2017 р. м. Київ № 6/14

Про стан та вдосконалення телерадіомовлення

в прикордонних областях України

Заслухавши інформацію доповідача, колегія зазначає, що в умовах інформаційного протистояння особливого значення набули питання інформаційної безпеки та обмеження впливу сусідніх країн на інформаційний простір України.

Сприяння розвитку прикордонного телерадіомовлення є одним із пріоритетних стратегічних напрямів роботи Держкомтелерадіо, зокрема сприяння поширенню програм українських теле- і радіоканалів на тимчасово окуповані території та збільшенню охоплення спеціальними телерадіопрограмами територій прикордонних областей, в тому числі Донецької та Луганської, шляхом розвитку їх мереж мовлення.

Колегія зазначає, що для забезпечення інформаційних інтересів держави іноді не вистачає ані природних (радіочастотних), ані фінансових ресурсів. До цього часу залишається невирішеною проблема переважної присутності іноземних мовників над вітчизняними в ефірному просторі ряду прикордонних регіонів України. Відсутність українського мовлення та розповсюдження сигналу іноземних теле- і радіоканалів створює передумови для поширення антиукраїнської пропаганди, що підриває основи національної безпеки.

Колегія акцентує увагу на тому, що охоплення ефірним телерадіомовленням прикордонних регіонів є недостатнім. Найбільш проблематична ситуація склалася у Донецькій, Луганській, Сумській, Харківській, Чернігівській областях - на півночі та сході; в Одеській області - на півдні; у Львівській, Волинській, Закарпатській та Івано-Франківській областях - на заході країни.

Інфраструктура цифрових телемереж, розбудованих ТОВ «Зеонбуд», не забезпечує належного охоплення сигналом територій як у центральній частині України, так і в її прикордонних зонах. Невеликі потужності передавачів і схема їх розміщення не дозволяють переглядати програми цифрового телебачення майже мільйону громадян, які проживають поблизу кордону. З огляду на це, можливими шляхами вирішення зазначеної проблеми може стати розширення діючих телемереж з метою заповнення мовленням так званих «білих плям», створення локальних мультиплексів, а також розбудова Концерном РРТ загальнонаціонального мультиплексу з більшим покриттям.

Колегія зазначає, що Держкомтелерадіо протягом останніх років неодноразово звертався до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо розгляду можливості створення локальних мультиплексів у прикордонних регіонах, зокрема у Волинській та Одеській областях, проте регуляторний орган лише наприкінці вересня поточного року оголосив конкурс на багатоканальне мовлення у стандарті DVB–T/T2 у 22 населених пунктах Одеської області.

Близько 200 тисяч жителів Волині, особливо її північних районів, не мають змоги приймати з ефіру українські телеканали ні в аналоговому, ні в цифровому форматах. Цей інформаційний вакуум заповнюють телеканали Республіки Білорусь та Російської Федерації. Не мають доступу до жодного із загальнонаціональних аналогових телеканалів 84 села поблизу кордону з Білоруссю у Ратнівському, Камінь-Каширському, Любешівському і Маневицькому районах. Вітчизняним ефірним цифровим телевізійним мовленням покрито лише 65% території області.

В Івано-Франківській області працюють 4 передавальні станції ТОВ «Зеонбуд», які забезпечують охоплення цифровим сигналом лише 33% населення області. Без покриття в цілому, частково або з незадовільним рівнем залишається переважна більшість районів області.

У Луганській області цифровим мовленням зовсім не охоплено Троїцький район, а в Марківському районі доступ до програм цифрового телебачення не мають 65% населення біля кордону з Російською Федерацією.

У Донецькій області вирішено збудувати в м. Покровськ нову вежу заввишки 200 м замість існуючої, висота якої складає 69 м. Це дозволить збільшити радіус охоплення сигналом українських телерадіоканалів з 20-22 км до 30-35 км. Також вирішено придбати та встановити нові цифрові передавачі вздовж «лінії розмежування», а саме у містах Волноваха, Гірник, Покровськ, Світлодарськ. Це дозволить охопити програмами українського телебачення не лише «білі плями» на підконтрольних територіях, а й тимчасово окуповані Донецьк, Макіївку, Горлівку та інші населені пункти.

На Сумщині території, де відсутнє або незадовільне покриття цифровим мовленням, після вимкнення засобів аналогового телебачення можуть залишитися під інформаційним впливом сусідньої країни-агресора. Перш за все це стосується прикордонних Білопільського, Великописарівського, Глухівського, Краснопільського, Путивльського, Середино-Будського і Ямпільського районів.

У Харківській області існує необхідність будівництва веж у Вовчанському та Валківському районах, які наразі не мають технічних можливостей для якісного прийому українських цифрових телеканалів.

На Чернігівщині особливо проблемною є ситуація з покриттям цифровим сигналом прикордонних з Російською Федерацією та Республікою Білорусь регіонів, зокрема, північних частин Городнянського, Ріпкинського, Сновського, Семенівського, Новгород-Сіверського районів.

Акцентовано увагу на потенційних ризиках і негативних наслідках рішення ПАТ «НСТУ» про ліквідацію філії ПАТ «НСТУ» «Новгород-Сіверська регіональна дирекція «Сіверська» та необхідності його перегляду з метою забезпечення інформаційної безпеки держави.

У Львівській області в прикордонних регіонах, у тому числі в містах Мостиська, Старий Самбір, Турка, Червоноград, сигналу цифрового телебачення немає взагалі, а в м. Яворів цей сигнал занадто слабкий, що не дає можливості приймати його в задовільній якості.

Чернівецька область, межуючи на південно-західному кордоні України з Румунією та Молдовою, покривається телерадіопрограмами сусідніх країн. Водночас, вітчизняне цифрове мовлення зовсім відсутнє в прикордонному Путильському районі, а неякісний прийом цифрового сигналу спостерігається у Вижницькому, Герцаївському, Кельменецькому, Сторожинецькому та інших районах Буковини.

В Одеській області телеглядачі низки прикордонних районів позбавлені можливості отримувати оперативну інформацію про стан справ у державі від українських мовників, оскільки цифровим телебаченням не охоплено більше половини населення Болградського, Кодимського, Кенійського, Тарутинського районів, а в Білгород-Дністровському, Великомихайлівському, Кілійському та Роздільнянському районах – чверть населення. Цифрового сигналу немає саме на територіях поблизу державного кордону.

Колегія також зазначає, що, зважаючи на заплановане на 30.03.2018 відключення засобів аналогового телебачення, потребує невідкладного вирішення питання щодо забезпечення малозахищених верств населення прикордонних областей засобами приймання сигналів цифрового наземного ефірного мовлення.

Складною є ситуація і з присутністю в ефірному просторі прикордонних областей українських радіопрограм.

На Луганщині в Троїцькому районі в ефір виходить лише одна українська радіостанція – регіональна «Пульс FM» філії ПАТ «НСТУ» «Луганська регіональна дирекція». Існує необхідність в організації як загальнонаціонального, так і місцевого радіомовлення в смт Троїцьке, де є вежа Концерну РРТ і вільні FM-частоти.

Колегія звертає увагу на те, що на Закарпатті у м. Перечин на кордоні зі Словаччиною у FM-діапазоні можна приймати радіопрограми лише ПАТ «НСТУ», які поширюються з смт Великий Березний. Незважаючи на те, що в м. Перечин є вежа Концерну РРТ, жодна вітчизняна радіокомпанія не має ліцензії на мовлення в цьому населеному пункті. Враховуючи загострення мовного питання в регіоні та його міжнародний резонанс, викликані прийняттям Закону України «Про освіту», доцільно вжити невідкладних заходів щодо запровадження українського радіомовлення у Перечинському районі.

У прикордонних районах Одеської області, які межують з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, крім м. Подільська, в ефірі також недостатньо українських радіопрограм.

Колегія висловлює занепокоєння, що в Україні зберігається тенденція знищення проводового радіомовлення. Відсутність дій з боку ПАТ «Укртелеком» щодо відновлення ліній зв’язку у сільській місцевості та небажання оператора телекомунікацій здійснювати модернізацію проводової мережі призвело до критичного скорочення радіоточок. У реаліях військового конфлікту, що триває на сході України, зростає значення проводового радіомовлення, оскільки воно є складовою системи оповіщення населення в умовах надзвичайних ситуацій. Чергова надзвичайна ситуація в с. Калинівка Вінницької області засвідчила, що існуюча на сьогодні державна система оповіщення населення не може в повному обсязі забезпечити виконання завдань про своєчасне інформування населення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій.

Колегія також зазначає, що актуальною залишається проблема незацікавленості комерційних телемовників і провайдерів програмної послуги у розвитку своїх мереж у малонаселених прикордонних районах. У розширенні мовлення в таких регіонах зацікавлені переважно державні й громадські телерадіоорганізації. В умовах економічної кризи комерційні компанії не виявляють готовність інвестувати кошти у прорахунок частот, встановлення передавальних засобів і підтримку інфраструктури мовлення на прикордонних територіях. Отже, в інтересах державної інформаційної політики є необхідність розглянути можливість дотації таких заходів з бюджету або в інший спосіб стимулювати комерційні організації шляхом державно-приватного партнерства.

Зазначається необхідність активізації спільних дій органів державної влади – Міністерства інформаційної політики України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Держкомтелерадіо, обласних державних адміністрацій, інших заінтересованих установ і організацій та представників громадськості щодо координації і впровадження заходів з розбудови мереж українського телерадіомовлення, які б ефективно охоплювали прикордонні регіони і тимчасово окуповані території, забезпечуючи інформаційну безпеку держави.

Враховуючи вищевикладене, колегія

УХВАЛИЛА:

1. Інформацію доповідача взяти до відома.

2. Управлінню телебачення і радіомовлення (Ободович О.О.) до 15 листопада 2017 року підготувати звернення до:

2.1. Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо прискорення прийняття рішень стосовно вдосконалення покриття сигналом цифрового телерадіомовлення прикордонних областей, зокрема шляхом добудови одного з діючих цифрових мультиплексів та (або) зміни амплітудної модуляції сигналу.

2.2. Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України з пропозицією розробити нормативний акт щодо показників якості послуг проводового радіомовлення та вжити необхідних заходів для збереження проводової мережі.

2.3. Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» щодо прискорення прорахунку частотного ресурсу в смузі 174 - 230 МГц для створення загальнонаціональної цифрової телемережі Концерну РРТ.

2.4. ПАТ «НСТУ» щодо необхідності збереження існуючих обсягів теле- та радіопрограм для забезпечення інформаційних потреб населення північно-східної частини прикордоння Чернігівщини, а саме Новгород-Сіверського та Семенівського районів.

3. Рекомендувати Волинській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Луганській, Львівській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернівецькій та Чернігівській обласним державним адміністраціям:

3.1. Розглянути можливість дотації заходів з розбудови мереж місцевих мовників і провайдерів програмних послуг у малонаселених прикордонних регіонах з місцевих бюджетів або в інакший спосіб стимулювати комерційні організації, зокрема, за допомогою механізмів державно-приватного партнерства.

3.2. Активізувати роботу щодо залучення місцевих телерадіокомпаній до проекту «Мовлення громад» з метою збільшення присутності українських радіостанцій в ефірі прикордонних районів.

3.3 Розробити механізм та впровадити заходи щодо забезпечення населення області засобами приймання сигналів цифрового ефірного наземного телерадіомовлення.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на Голову Держкомтелерадіо.

Голова колегії О.І. Наливайко