Начальник управління дозвільної процедури та контролю за розповсюдженням видавничої продукції Держкомтелерадіо Сергій Олійник дав інтерв’ю інформаційному агентству «Укрінформ», у якому роз’яснив принципи дозвільної системи.

«Покладене на комітет завдання щодо впорядкування імпорту друкованої продукції з держави-агресора завідомо не обіцяло лаврів за виконану роботу, незалежно від її результатів. Причиною є строкатість нашого суспільства і нашого політикуму, - зазначив Сергій Олійник. - Завжди знаходяться невдоволені. Спочатку обурювалися тим, що ми дозволяємо собі «нахабство» надавати відмови у видачі дозволів. Потім – що ми видаємо забагато дозволів. Неважко здогадатися, що у першому випадку мова йде про проросійських політиків та громадян, а в другому – про їх ідеологічних опонентів, які вважають себе патріотами.»

Насправді Держкомтелерадіо зобов’язаний розглядати заяви суб’єктів господарювання і за результатами розгляду надавати дозволи або відмови у їх видачі. Єдиною причиною для відмов є наявність у книгах антиукраїнської пропаганди або пропаганди на користь держави-агресора.

При цьому дозвільна система має на меті виключно унеможливити потрапляння на вітчизняний ринок пропагандистської літератури і жодним чином не стосується регулювання обсягів імпорту.

Як повідомив Сергій Олійник, жодного дозволу на ввезення видань, що містять бодай найменші ознаки ворожої пропаганди, за 4 роки Держкомтелерадіо не видав. У цьому можна переконатися, переглянувши Реєстр дозволеної до ввезення продукції, який розміщено на веб-сайті Держкомтелерадіо.

Держслужбовець розповів про дозволені на ввезення в Україну видання, а також про ті, які на підставі негативних висновків експертної ради не отримали дозволу на ввезення. «Пропаганда ховається у деталях, які здатні виявити лише досвідчені фахівці,» - зазначив Сергій Олійник. І навів численні приклади.

Зокрема, у передмові до 42-х книг індійського філософа Ошо власник видавництва у дусі імперської пропаганди возвеличує державу-агресора, розмірковуючи про «зайвохромосомність» росіян та винятковість російської духовної культури.

Авторки книги «Чему я могу научиться у Анны Ахматовой» називають Жовтневу революцію «одним из величайших событий в истории России», ілюструючи її портретами Леніна та червоними прапорами.

Чимало пропаганди виявляється у дитячих книгах, які ілюструються символами силових структур РФ, переповідають міфи імперської та комуністичної ідеології.

З текстом інтерв’ю можна ознайомитись за посиланням

http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=175546&cat_id=79615