| 15 квітня в ефірі Полтавської ОДТРК відбулась прем’єра 30-ти хвилинного телефільму «Георгій Береговий: Я жив на максимальних обертах…» Автор-режисер - Володимир Дряпак, оператори - Максим Кривошеєв, Микола Янко. „Не витримає Дід навантажень”, -- казали молодші колеги із другого загону радянських космонавтів. Та він переміг вік. У 47 уродженець Карлівського району Полтавської області Георгій Береговий вирушив у космічний політ. |
До цього були дитинство у землянці, розжарені печі металургійного комбінату, Велика Вітчизняна Війна, збиті німецькі літаки, три втрачені у боях «ІЛи», випробування найновішої льотної техніки. Він єдиний, хто став Героєм Радянського Союзу у війну і мирний час. Усе життя космонавт–фронтовик прагнув знати, досягати, перемагати. Жив на максимальних обертах.
У Велику Вітчизняну Георгія Берегового збивали тричі. Але щоразу льотчик повертався до лав бойової ескадрильї. Друзі жартували: «Живучий». Але його рятувало не везіння, а вміння подолати страх і паніку… А ще - бажання битися до останнього патрона і жити.
Дитинство Георгія у багатодітній родині було не без хмар. Та закінчивши у Єнакієвому восьмирічну школу, він пішов працювати на місцевий металургійний комбінат. У вільний час займався планеризмом. Читав про конструкторів. Надзвичайно вразила хлопця епопея порятунку із льодового полону пароплаву «Челюскін». Невдовзі почув нову сенсацію – здійснено безпосадочний переліт Москва-Північний полюс–Америка. Радянські авіатори встановлювали рекорд за рекордом.
Мрія підкорити небо з’явилася в Георгія ще у дитинстві.. В аероклубі він вперше сів за штурвал навчально-тренувального ПО–2. А вже за кілька місяців Береговий - курсант школи військових льотчиків імені Пролетаріату Донбасу...
З 1948, після закінчення Вищої офіцерської школи, майор Береговий упродовж 16 років служив льотчиком–випробувачем у науково–дослідному інституті ВПС імені Чкалова.
Еліта – так у авіаційних колах називають льотчиків-випробувачів. Їх професія – балансування на межі зі смертю. Якщо у разі аварії льотчики рятують власне життя, то випробувачі - машини...
Береговий «поставив на крило» більше 50 нових машин. Випробовував на собі і перші протиперевантажувальні костюми та захисні скафандри для льотчиків.
Навесні 1963 у випробувальний центр надійшов секретний наказ: «Береговому лягати у шпиталь на обстеження за програмою №1».
У загін космонавтів Береговий прийшов 44-річним полковником. За плечима було 28 років льотної практики. Та серед космонавтів почувався новобранцем.
Підготовка до космічного польоту тривала майже півроку. Медична комісія визнала Берегового абсолютно здоровим. Він досконало опанував системи кораблів «Восток» та «Восход», технологію відео зйомки портативною камерою. Одним із перших вивчав і нове дітище радянської космічної програми – орбітальний комплекс «Союз».
25 жовтня 1968 з космодрому Байконур злетів безпілотний автоматичний корабель «Союз – 2», а за добу стартувала ракета–носій із кораблем «Союз-3». У політ вирушив 47-річний командир корабля полковник Береговий...