| Про оптимізацію мереж ефірного та проводового радіомовлення державних телерадіоорганізацій йшлося на засіданні колегії Держкомтелерадіо 31 березня. Ґрунтовну та всебічну доповідь з цього питання зробив директор департаменту телебачення і радіомовлення Комітету Сергій Абрамов. Сьогодні однією з найгостріших проблем державних телерадіоорганізацій є проблема недостатності радіочастотного ресурсу, зазначив він, і особливо цей дефіцит відчувається в радіомовленні. Традиційне проводове мовлення дедалі скорочується і шанси на його відродження спливають з кожним роком. Якщо у 90-х роках кількість радіоточок складала 16 млн., то вже цього року вона скоротилася до 2,7 млн. Альтернативою є поширення мовлення у популярному серед слухачів FM діапазоні. |
Втім, на сьогодні ані НРКУ, ані переважна більшість ОДТРК не мають повноцінних розвинених радіомереж у FM діапазоні.Державні радіокомпанії беруть участь в оголошених Національною радою конкурсах на право мовлення з використанням вільних радіочастот FM діапазону, але результати їх доволі скромні. Тому державним мовникам залишається шукати шляхи можливого сумісного НРКУ з О(Р)ДТРК використання радіочастотних каналів у FM діапазоні та модернізувати передавальні станції у середньохвильовому діапазоні із забезпеченням подальшої можливості переходу на цифровий стандарт.
Перспективи суттєво збільшити охоплення населення програмами Українського радіо та ОДТРК в FM діапазоні невеликі ще й тому, що цей радіочастотний ресурс практично вже вичерпаний.
Члени колегії висловили своє занепокоєння ситуацією. Адже недостатнє забезпечення НРКУ та ОДТРК радіочастотним ресурсом у найбільш популярному FМ діапазоні, скорочення кількості користувачів проводового радіо звужує вплив держави на формування громадської думки, завдає помітної шкоди інформаційній безпеці України. До того ж значна частина наших громадян, у яких немає радіоточок або які прослуховують лише програми FM діапазону, будуть позбавлені доступу й до Суспільного радіомовлення, яке має бути створене на основі НРКУ.
Така ситуація змушує НРКУ транслювати радіопрограми на середніх хвилях. Однак, основною проблемою поширення програм на середніх хвилях є великі тарифи на послуги Концерну РРТ. Наприклад, відновлення мовлення трьох програм НРКУ на середніх хвилях потребує близько 100 млн. грн.
Тому для зменшення фінансових витрат на мовлення в СХ діапазоні доцільно придбати власні передавальні засоби. Це дозволить скоротити витрати на поширення радіопрограм до 30-50%. При цьому буде можливість з мінімальними витратами аналогове мовлення згодом перевести на цифрове. Перехід на цифровий стандарт мовлення покращить його якість до рівня FM та забезпечить майже 100% охоплення населення трьома програмами радіо.
Також члени колегії погодилися з думкою про те, що з метою зменшення фінансового навантаження на бюджет НРКУ доцільно поширювати радіопрограми іномовлення у сучасний, більш економічний спосіб - лише супутниковими каналами та всесвітньою мережею Інтернет. Відмовитися від іномовлення у КХ діапазоні необхідно тому, що, по-перше, приймачі з КХ діапазоном не поширені за кордоном. А по-друге, така трансляція за умов критичної нестачі коштів є економічно обтяжливою.