АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

до проекту Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Парламентська Асамблея Ради Європи ще у 2005 році закликала органи влади України розпочати роздержавлення друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади та місцевого самоврядування (підпункт 12.4 пункту 12 Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною» від 05.10.2005 № 1466), Держкомтелерадіо України підготовлено проект Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

У зв’язку з цим, Указом Президента України від 20 січня 2006 року № 39 «Про План заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи» передбачено підготовку відповідно до стандартів Ради Європи та подання в установленому порядку Кабінету Міністрів України законопроекту про обмеження впливу органів державної влади та органів місцевого самоврядування на друковані засоби масової інформації.

21.03.2013 у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (реєстр. № 2600), внесений народними депутатами України Томенком М.В., Рауповим Р.Б., Мірошниченком І.М., Курпілем С.В., Баграєвим М.Г.

17.04.2014 вказаний законопроект відхилено.

Пунктом 2 протокольного доручення за результатами наради під головуванням Віце-прем’єр-міністра України Сича О.М. від 27.05.2014 «Щодо реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» Держкомтелерадіо України за участі Національної спілки журналістів України передбачено підготувати та подати в установленому порядку на розгляд Уряду проект Закону України щодо реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації.

У зв’язку з цим, виникла необхідність внесення на розгляд Верховної Ради України урядового проекту Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

2. Цілі державного регулювання

Основною ціллю проекту Закону України є обмеження впливу органів державної влади та органів місцевого самоврядування на діяльність друкованих засобів масової інформації.

Механізмом досягнення вказаної мети є передбачення у проекті Закону України положень стосовно обмеження впливу органів державної влади та органів місцевого самоврядування на друковані засоби масової інформації, зведення до мінімуму використання друкованих засобів масової інформації з метою маніпулювання суспільною свідомістю і особистою думкою громадян, а також забезпечення соціальних гарантій журналістам реформованих державних та комунальних друкованих засобів масової інформації.

З цією метою проектом Закону України пропонується реформувати друковані засоби масової інформації та редакції, засновані органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення зазначених цілей

Під час підготовки проекту Закону України було опрацьовано два альтернативних варіанти досягнення зазначеної вище цілі.

Перша альтернатива – залишити правове регулювання у визначеній сфері без змін. Дана альтернатива є неефективною і неприйнятною.

Друга альтернатива – знайшла своє відображення у положеннях проекту Закону України, згідно з яким запроваджується реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації, що має здійснюватися такими способами:

виходу органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції – у разі відсутності державного (комунального) майна у майні редакції;

виходу органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу на суб’єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації;

виходу органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з подальшою приватизацією майна, що перебуває на балансі редакції державного або комунального друкованого засобу масової інформації, відповідно до законодавства про приватизацію, – у разі неподання трудовим колективом редакції протягом установленого цим Законом строку пропозиції щодо своєї участі у реформуванні друкованого засобу масової інформації;

перетворення друкованих засобів масової інформації, заснованих центральними органами виконавчої влади, в офіційні друковані видання.

4. Механізм та заходи, що пропонуються для розв’язання проблеми

Зважаючи, що демократичний, європейський вибір українського суспільства неможливий при існуванні друкованих засобів масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є органами державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування, реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюватиметься у два етапи: перший – протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом та другий – протягом наступного одного року.

На першому етапі здійснюється реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері телебачення і радіомовлення, в інформаційній та видавничій сферах, організовується підвищення кваліфікації працівників таких редакцій та складається Зведений список об’єктів реформування.

До переліку друкованих засобів масової інформації та редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі, порядок формування якого визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері телебачення і радіомовлення, в інформаційній та видавничій сферах, включаються друковані засоби масової інформації та редакції, що звернулися з відповідним клопотанням до зазначеного органу.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері телебачення і радіомовлення, в інформаційній та видавничій сферах, узагальнює результати першого етапу реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій і в разі потреби готує пропозиції щодо внесення змін до відповідних нормативно-правових актів.

На другому етапі здійснюється реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій, які не реформовані на першому етапі.

5. Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Оцінка можливості впровадження регуляторного акту та виконання його вимог суб’єктами ринку висока.

Прийняття даного регуляторного акту дозволить створити умови для діяльності економічно незалежних друкованих засобів масової інформації, що сприятиме впровадженню європейським стандартам в українському медійному середовищі.

Реалізація Закону України потребує додаткових матеріальних та інших витрат.

За орієнтовними розрахунками на реформування комунальних друкованих засобів масової інформації необхідні кошти в сумі 120,71 млн. гривень, у тому числі: на першому етапі – 14,63 млн. гривень; на другому етапі – 106,08 млн. гривень.

Середній показник необхідної для надання державної адресної підтримки реформованим друкованим засобам масової інформації ґрунтується на фактично виділених в 2013 році коштах, засновниками (співзасновниками), а саме, обласними, міськими державними адміністраціями.

Ці кошти виділяються з місцевих бюджетів на підтримку комунальних друкованих засобів масової інформації відповідно до Законів України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

Протягом 2013 року фінансову підтримку отримали 645 комунальних друкованих видань у сумі 97,9 млн. гривень. В середньому на 1 видання в 2013 році виділено 0,15 млн. гривень.

За оперативними даними на 2014 рік заплановано надати фінансову підтримку 645 комунальним друкованим виданням на сумі 97,06 млн. гривень. В середньому на 1 газету планується виділити фінансування в сумі 0,15 млн. гривень.

Розрахунок першого етапу реформування:

2015 рік: 45 (видань) * 0,15 млн. гривень * 1,054 (прогнозний коефіцієнт росту цін) = 7,11 млн. гривень (в середньому обсяг фінансової підтримки на одне видання становить : 7,11 млн. гривень/45 відань = 0,16 млн. гривень).

2016 рік: 45 (видань) * 0,16 млн. гривень * 1,045 (прогнозний коефіцієнт росту цін) = 7,53 млн. гривень (в середньому обсяг фінансової підтримки на одне видання становить: 7,53 млн. гривень/45 відань = 0,17 млн. гривень).

Загальна сума коштів необхідна на І етап реформування 14,63 млн. гривень.

Кількість видань, що будуть запропоновані до реформування на І етапі може змінюватися, оскільки відповідно до проекту до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюється згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері телебачення і радіомовлення, в інформаційній та видавничій сферах.

Розрахунок другого етапу реформування:

2017 рік: 600 (видань) * 0,17 млн. гривень * 1,04 (прогнозний коефіцієнт росту цін) = 106,08 млн. гривень (в середньому обсяг фінансової підтримки на одне видання становить: 106,08 млн. гривень/600 відань = 0,18 млн. гривень).

Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб’єктам господарювання.

Запровадження зазначеного проекту Закону України забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.

6. Очікувані результати від прийняття регуляторного акта. Аналіз вигод та витрат

В результаті прийняття акта за 3 роки мають бути реформовані всі друковані засоби масової інформації, засновані органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування.

Враховуючи наведене, після зазначеного терміну органи державної влади та органи місцевого самоврядування не будуть засновниками (власниками) друкованих засобів масової інформації, в результаті чого буде зведено до мінімуму можливості використання друкованих засобів масової інформації як важелів маніпулювання суспільною свідомістю і особистою думкою громадян, а також зміцнення та вдосконалення правових гарантій свободи слова та інформаційного суверенітету України.

Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:

Виходячи з даного аналізу вигод і витрат, витрати є меншими від вигод, що підтверджує необхідність прийняття даного регуляторного акту.

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

Закон України набирає чинності з 1 січня 2015 року, крім підпункту 3, абзаців першого, – двадцять третього підпункту 4, підпункту 5 пункту 5 цієї статті, які набирають чинності через три роки з дня набрання чинності цим Законом.

Такий строк дії регуляторного акта обґрунтовується необхідністю забезпечення соціального захисту журналістів реформованих друкованих засобів масової інформації, які працювали у таких засобах масової інформації до завершення процесу його реформування.

Термін дії Закону України є необмеженим у часі до прийняття нового нормативно-правового акту або втрати ним чинності.

8. Показники результативності регуляторного акта

Основними показниками результативності регуляторного акту є покращення інформаційного забезпечення громадян України та створення економічно незалежних друкованих засобів масової інформації.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта – вище середнього, оскільки проект Закону України для громадського обговорення розміщено у підрозділі «Проекти законів» розділу «Законопроектна діяльність» та у підрозділі «Проекти регуляторних актів» розділу «Регуляторна політика» офіційного веб-сайту Держкомтелерадіо України.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Аналіз результативності запровадження регуляторного акта буде проводитись шляхом моніторингу процесу реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації, порівняння кількості реформованих друкованих засобів масової інформації з даними Національної спілки журналістів України та повідомленнями незалежних міжнародних організацій про стан справ із свободою слова в Україні.

Базове відстеження здійснюватиметься через рік після набрання чинності цим актом шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження здійснюватиметься не пізніше двох років з дня набрання чинності Закону України, в результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження.

У разі надходження пропозицій і зауважень, які заслуговують на увагу, або виявлення неврегульованих і проблемних питань шляхом якісних і кількісних показників дії цього акта, ці питання будуть урегульовані шляхом внесення відповідних змін.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження з метою подальшого удосконалення вищезазначеного регуляторного акта.

Голова

Держкомтелерадіо України Олег Наливайко

«18» червня 2014 р.