8 листопада в рамках виконання Резолюції Ради безпеки ООН 1325 та відповідного Національного плану дій в Держкомтелерадіо відбувся круглий стіл «Жіноче волонтерство в Україні: виклики і рішення».

Захід організувала та провела Всеукраїнська громадська організація Центр «Розвиток демократії» за підтримки Держкомтелерадіо та Укртелерадіопресінституту. Учасниці - жінки, які з перших днів війни допомагають українським військовим, внутрішньо переміщеним особам, соціально вразливим категоріям населення, - поділилися своїм досвідом участі у волонтерському русі, обговорили спільні проблеми та окреслили напрямки взаємодії.

Участь у круглому столі взяли перший заступник Голови Держкомтелерадіо Богдан Червак, заступник Голови Держкомтелерадіо Микола Білоус, керівники структурних підрозділів Держкомтелерадіо.

Окреслюючи завдання, що стоять перед українським жіночим рухом, волонтерка Тамара Горіха Зерня наголосила, що його найголовніша мета - утримання незалежності України. Разом з чоловіком Тамара протягом 2014-2015 років організувала постійну допомогу військовим, передаючи на фронт засоби захисту, медикаменти, продукти. Витратила всі свої заощадження для придбання квартири. Потім організувала збір коштів по Україні. Протягом двох років – з осені 2014 до 2016 року жила у режимі: 3-4 дні в поїздці на фронт, наступні десять днів в Києві, збори для наступної поїздки. «Сьогодні українське військо матеріально забезпечено дуже добре, - вважає пані Тамара, - тому волонтерська допомога повинна зміститися з матеріальної до інформаційної.»

Історії життя жінок-волонтерок знайшли відображення в її книзі «Доця». Перший тираж розійшовся за кілька місяців. Книга увійшла до списку «Книга року» Бі-Бі-Сі, отримала премію на Черкаській книжковій виставці, Львівському форумі видавців, була представлена на Франкфуртській міжнародній книжковій виставці.

Віра Тимошенко – одна із тих, хто протягом довгих п’яти років допомагає пораненим бійцям, які перебувають на лікуванні в Київському шпиталі. До війни вона навіть не знала, де знаходиться шпиталь, а від вигляду крові непритомніла. Сьогодні Віра пам’ятає імена всіх поранених, які пройшли через найважче, травматологічне, відділення військового шпиталю. Людина незаможна, яка зазнала в житті чимало випробувань і горя, вона завжди приходить до поранених з гостинцями, несе свій добрий настрій, посмішку, пісню, смішну історію. Коли її запитують, що нести в госпіталь, вона незмінно відповідає: «Несіть своє щире серце.»

«Герої моєї книги «Нескорені» - українські військові – говорили про те, що в 2014-2015 роках без допомоги волонтерів армія не змогла б відродитися», - зазначила на круглому столі Валентина Розуменко. Свої перші документальні книги про героїв Революції Гідності і російсько-української війни письменниця створювала на волонтерських засадах. На зустрічах з читачами пані Валентина не раз чула про те, що герої її книг надихають людей на служіння Україні.

Учасники круглого столу – Олена Сотничек («Крамничка добра»), Галина Козлова (Національна рада жінок України), Тетяна Корбут, Леся Борсюк-Янківська, Ірина Білоцерковська, Ірина Гук та інші – говорили, що насправді тих, хто безкорисливо готовий допомагати і допомагає людям і країні, багато. Тому волонтерський рух має згуртуватися, щоб доносити голос найактивнішої частини суспільства до влади. Адже мета у влади, і у громадськості має бути одна – зберегти незалежність України.