| У рамках V Міжнародної книжкової виставки-ярмарку в Ашагабаті відбулася презентація збірки поезії класика туркменської літератури Махтумкулі. Книга вийшла в перекладі українською у видавничому центрі «Просвіта». Автор перекладу – лауреат Національної премії імені Т. Шевченка Павло Мовчан. |
На презентації були присутні туркменські письменники, українські видавці. Участь у заході взяв Надзвичайний та Повноважний Посол України в Туркменістані Валентин Шевальов. Від імені української держави він подякував господарям виставки за високий рівень міжнародного заходу, за прекрасний прийом українських видавців. «Ми бачимо тут велику цікавість відвідувачів до книги і української книги зокрема, – зазначив він. – Через книгу народи пізнають один одного, і добре, що й наше пізнання відбувається через поезію Махтумкулі та Тараса Шевченка».
Про те, як в Україні шанують пам'ять великого туркменського поета, розповіла господарям виставки керівник української делегації Валентина Бабилюлько. У Києві одна з бібліотек носить ім’я Махтумкулі, а в центрі столиці відкрито пам’ятник великому туркменському поетові. У перший же день роботи виставки члени української делегації подарували книгу «Махтумкулі» у перекладі українською, а також художнє фото пам’ятника Махтумкулі, що встановлений у Києві, віце-прем’єр-міністру з питань освіти та інформації Туркменістану Майсі Язмухамедовій.
Директор Книжкової палати Туркменістану Агагелди Алланазаров зазначив, що туркменсько-українська дружба має давні традиції. «Ми всі в туркменських школах вчили вірші Тараса Шевченка туркменською мовою, - сказав він. – Колись у засланні Шевченко якийсь час мешкав серед туркменів. В одному зі своїх листів він писав, як заснув серед степу, а вранці, прокинувшись, побачив «сліди туркменських дітей». Якби він тоді знав, що нащадки цих туркменських дітей, чиї сліди він побачив біля себе, будуть читати його вірші туркменською…»
«Памятай, Махтумкулі,
Що ти гість на цій землі.
Не живи у кабалі –
Серце мрію хай шукає», – так звучить українською філософська лірика туркменського поета. Про потребу перекладу на туркменську філософських творів Сковороди говорили на зустрічі туркменські письменники. Також, вважають вони, необхідно поновити перекладацькі зв’язки. До речі, почувши вірш члена української делегації Олексія Кононенка «Доня, моя донечка», дитячі письменники відразу зацікавилися, чи є російськомовна версія вірша. Адже зазвичай твори українських літераторів тут перекладають, користуючись російськомовним варіантом. Так презентація поезії Махтумкулі поєднала минуле з сучасним, сучасне з майбутнім.