16 квітня 2004 року Голова Комітету Іван Чиж провів нараду спільної робочої групи Державного комітету телебачення і радіомовлення України і Державного комітету зв’язку та інформатизації України.
Метою спільної наради стало вирішення проблеми виконання державного замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм в умовах обмеженого фінансового забезпечення трансляції теле- та радіопрограм, а також відповідність тарифної політики обсягам фінансування розповсюдження теле- та радіопрограм.
З інформацією стосовно порушених питань виступили Голова Держкомтелерадіо Іван Чиж та Голова Держкомзв’язку Олег Яценко.
Співдоповідачами з актуальних проблем галузі та шляхів їх вирішення були заступник Голови Держкомзв’язку О.Проживальський, Президент Концерну РРТ В.Іщук, президент Національної телекомпанії України О.Савенко, президент Національної радіокомпанії України В.Набруско, голова Ради генеральних директорів ДТРК, генеральний директор Київської РДТРК В.Пасак.
Щодо проблем окремих областей з невідповідним обсягом фінансування розповсюдження теле- та радіопрограм обсягу їх виробництва повідомив в.о. директора департаменту телебачення та радіомовлення Держкомтелерадіо України С.Абрамов.
У своїй доповіді Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Іван Чиж звернув увагу на наступному:
“Цілком очевидно, що на сьогодні принципи формування державного замовлення, якими ми користувалися до цього року, вже себе вичерпали. Тому ще на початку осені минулого року Президент України дав доручення визначити, починаючи з 2004 року, Генерального державного замовника на виробництво і трансляцію (розповсюдження) теле- та радіопрограм і розробити Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм.
Головна ідея новації полягає у поступовій адаптації нашої системи до вимог і традицій функціонування мас-медійних корпорацій Європейського Союзу. Отже, за великим рахунком, йдеться про перехід на засади, притаманні інформаційному суспільству, до якого ми маємо стратегічну мету дійти.
Коротко викладу суть справи. Комітет як уповноважений центральний орган виконавчої влади має стати генеральним державним замовником теле- та радіопрограм, тобто виконати свої головні обов’язки: подати пропозиції з формування державної інформаційної політики.
Таке бачення Президента нашої держави. Але це суперечить низці норм чинного законодавства.
По-перше, новостворене Положення суперечить чинному Закону України „Про телебачення і радіомовлення”, який визначає державні компанії лиш як утриманців за рахунок бюджету поруч із школами, лікарнями та іншими бюджетними закладами. У нашому ж Положенні йдеться про виконання державного замовлення, тобто зі 100-відсоткових утриманців державні компанії мають перетворитися у виконавців конкретних державних завдань з елементами утримання.
Скажу принципову річ – тендери з тематики оголошують різні органи державної влади за належністю: Мінкультури, Міносвіти, Міноборони, Держкомспорту тощо (список відкритий і оновлюється щороку).
По-друге, поки що розроблений проект Положення суперечить Закону України “Про висвітлення діяльності Верховної Ради України...”, де замовником визначена Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, яка, до речі, не заперечує проти визначення нашого Комітету замовником передач з висвітлення діяльності органів різних гілок влади у разі внесення відповідних змін до закону.
Первісна ідея розробки згаданого проекту Положення заслуговує на увагу, але нині є кілька перешкод для його успішного впровадження.
З одного боку, державний сектор телерадіомовлення поки що не готовий працювати у нових умовах (на мою думку, треба ще принаймні 2-3 роки сталого фінансування і виходу на рівень конкурентної спроможності державного сектору).
З іншого боку, має місце інерція, притаманна будь-якому законодавчому органу. Вона не дозволяє адекватно вносити зміни до чинного законодавства. Ми ж як виконавчий орган не можемо випереджати події у законодавчому полі. Тому навіть якщо Положення буде прийнято, воно не спрацює належним чином.
Для його успішного використання нами підготовлено і внесено на розгляд Уряду проект Указу Президента України „Про внесення зміни до Указу Президента України від 1 березня 2001 року №122”, в якому йдеться про призначення нашого Комітету головним розпорядником бюджетних коштів на трансляцію телерадіопрограм, тобто про передачу нам коштів на трансляцію.
Державне замовлення на поточний рік.
Аналізуючи всі аспекти справи, не важко переконатися, що фактор недостатнього фінансування цього року має негативний вплив як на якість мовлення, так і на обсяги мовлення.
Обсяги державного замовлення суттєво відрізняються у бік зменшення відносно обсягів, визначених ліцензією Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Хоча ми змушені були збільшити загальний обсяг виробництва теле- та радіопрограм, це не знайшло адекватного відображення у бюджетній програмі „трансляція телерадіопрограм”, захист якої під час бюджетного процесу мав здійснювати Держкомзв’язку.
Підвищення тарифів на послуги Концерну РРТ дуже боляче вплинуло на стан поширення програм державних телерадіоорганізацій. Державний сектор просто не готовий до такого різкого підвищення тарифів. Ми розуміємо, що загальні процеси в економіці впливають на вартість послуг, але процес введення нових тарифів має бути синхронним із бюджетним процесом.
Хоча максимальні граничні тарифи і не застосовуються до державних компаній, все ж підвищення становить 30-40% від попереднього рівня. А це забагато, навіть за умови розрахунків за рекламу зі спеціального фонду. Адже й він формувався, виходячи зі старих тарифів. До того ж у багатьох компаніях кошти спецфонду складають незначну суму.
Негативні тенденції у формуванні державного замовлення на виробництво і трансляцію теле- та радіопрограм, які склалися минулого року, продовжують домінувати й у нинішньому році.
На жаль, обсяги трансляції не повною мірою відповідають нашим потребам і показникам обсягів на виробництво програм, запланованих Держкомтелерадіо.
Обсяг трансляції, поданий Держкомзв’язку, разом складає 185720,19 годин, включаючи:
трансляцію телепрограм 70653,76 годин;
у тому числі:
НТКУ,
які здійснює Концерн РРТ, 3247,1 годин;
які здійснює ВАТ „Укртелеком” 3134,6 годин;
ДТРК,
які здійснює Концерн РРТ, 63002,0 годин;
які здійснює ВАТ „Укртелеком” 1270,06 годин;
трансляцію радіопрограм 115066,43 годин;
НРКУ,
які здійснює Концерн РРТ, 31283,6 годин;
які здійснює ВАТ „Укртелеком” 13581,38 годин;
ОДТРК,
які здійснює Концерн РРТ 60584,0 годин;
які здійснює ВАТ „Укртелеком” 9617,45 годин
Показники державного замовлення на виробництво телерадіопрограм на 2004 рік, які розробив наш Комітет, складають разом 218824,8 годин, що перевищує показник Держкомзв'язку майже на 18%, у тому числі виробництво телевізійних програм розподіляється між:
НТКУ - 6291 годин (обсяг трансляції перевищує обсяг виробництва на 90,7 годин);
ОДТРК - 82752,7 годин по телебаченню (обсяг трансляції менше обсягу виробництва на 18480,64 годин) і 95194,1 годин по радіомовленню (обсяг трансляцій менше обсягу виробництва на 14714,67 годин) ;
НРКУ - 34587,0 годин (обсяг трансляцій перевищує обсяг виробництва на 10277,98 годин).
Звертаю вашу увагу на одну методологічну особливість обрахування обсягів трансляції, що його застосував спочатку Держкомзв’язку. Ці обсяги сумарно враховували послуги, що надаються Концерном РРТ і ВАТ „Укртелеком”.
Наприклад, обсяг трансляцій НРКУ в 44864,98 годин містив у собі обсяг послуг Концерну РРТ та ВАТ „Укртелеком”. Тому, не контролюючи розподілу зобов’язань між Концерном РРТ та ВАТ “Укртелеком”, ми не могли однозначно визначити невідповідність виробництва і трансляції телепрограм. Нам був невідомий фактичний розподіл зобов’язань між основними операторами зв’язку: Концерном РРТ та ВАТ “Укртелеком”.
Тут ми знову зіткнулись із системною прогалиною. Штучне розпорошення коштів між двома відомствами зробили систему формування державного замовлення на трансляцію телерадіопрограм не зовсім зрозумілою.
Головною причиною неузгодженості, на наш погляд, є наслідки виведення Концерну РРТ з 1 березня 2001 року зі сфери контролю Держкомтелерадіо. У зв’язку з цим 11 лютого цього року ми внесли до Адміністрації Президента України та Кабінету Міністрів України обґрунтування необхідності повернення нашому Комітету функцій щодо контролю за фінансовими потоками у сфері теле- та радіотрансляцій. Проект схвалено на спільному засіданні двох Урядових комітетів.”
За результатами дискусії, що відбулася під час обговорення викладеної інформації, прийнято спільне рішення про розв’язання порушених проблем та більш плідну співпрацю робочих груп.”