То ж при тобі, мій друже давній, вірний, пройшло життя дитячеє моє. Як сяду при тобі я в час вечірній, багато спогадів тоді встає!» - ця відома Лесина елегія «До мого фортепіано» спонукала до журналістського дослідження про історію інструмента.

У фільмі вперше оприлюднюється лист Ізидори Косач, молодшої сестри славетної поетеси, у якому вона повідомляє про те, що під час Першої світової війни Лесин рояль згорів. Але легко уявити його можна за аналогічним інструментом, який Ізидора Петрівна придбала для своєї доньки Ольги. Емігруючи з України, Косачі змушені були залишити рояль у Києві. Знімальна група розшукала Костянтина Петрова, сина зятя Ізидори Косач, який добре пам’ятає рояль французької фірми «Pleyel». Використовується також відеозапис спогаду про інструмент Лідії Мищенко - приятельки Ольги Косач-Кривинюк, молодшої Лесиної сестри.

Серед учасників фільму – письменник Іван Чернецький. У шістдесятих роках минулого століття він працював у Волинському краєзнавчому музеї і перевозив раритетний рояль зі столиці до Колодязного. Як казала Олена Пчілка, косачівська хата «без фортепіяна була б якоюсь пусткою». Нині музика з Лесиного білого будиночка полинула завдяки реставрації інструмента народною артисткою України Наталією Свириденко, яка зі знімальною групою емоційно й щиро поділилась про це своїми враженнями.

Цінність інструмента у тому, що він відтворює епоху, в якій жила і працювала поетеса. Леся не уявляла свого життя без музики. І якби не хвороба, з неї вийшов би, за словами Ольги Косач-Кривинюк, композитор. Створенню фільму сприяли працівники провідних музеїв Лесі Українки у Києві, Колодяжному, Новограді-Волинському, Луцьку. У фільмі використано також портрети Лесі Українки в живописі та графіці відомих майстрів пензля, у тому числі прижиттєвих – І.Труша, Ф.Красицького (копія К.Крилова).

Автор сценарію і режисер фільму - Марія Андрушко, редактор - Ольга Куліш, оператор-постановник - Валерій Фетисов, асистент оператора - Микола Дмитрук, режисер монтажу - Анжела Шабала, художник-графік - Микола Кушнірук. Текст читають актори Світлана Органіста і Дмитро Мельничук. Запис звуку зроблено у студії «Муза» Андрія Жирнова.

Знімальна група у цьому ж складі має намір відзняти десятий фільм про родину Косачів. Цього разу розповідь буде іти про старшого сина і брата у родині - Михайла Петровича Косача, найбільшого Лесиного друга.

На фото: за роялем у Колодяжному - народна артистка України Наталія Свириденко.