радіочастотний ресурс популярного серед слухачів FM діапазону в аналоговій формі практично вичерпаний. Отже, рівень присутності державного радіомовлення в радіоефірі не відповідає потребам суспільства та не сприяє реалізації державної інформаційної політики.

Виходом із цієї ситуації є впровадження новітніх цифрових технологій розповсюдження радіопрограм з урахуванням світового досвіду та існуючих європейських стандартів радіомовлення.

На відміну від України в світі, починаючи з 1995 року, інтенсивно впроваджуються новітні технології цифрового радіомовлення за стандартами DAB, DRM та HD-Radio. Кожен із них має як свої переваги, так і недоліки.

Зокрема, впровадженню стандарту DAB в Європі заважає те, що якість мовлення у ньому не набагато краща від існуючого аналогового FM - мовлення при значно більшій поки що вартості цифрового приймача.

Ще однією цифровою радіотехнологією є система HD-Radio, яка дозволяє передавати як аналоговий, так і цифровий сигнал на одній радіочастоті. Ця технологія є енергоефективною і дозволяє при меншій потужності покривати таку ж територію, як більш потужний аналоговий радіосигнал. В той же час, цей стандарт є приватною розробкою, його впровадження вимагає перерозподілу частотного ресурсу і застосовується він переважно поза межами Європи.

На думку членів колегії, а також присутніх на засіданні представників Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації найбільш оптимальним для України є впровадження цифрових стандартів DRM і DRM+.

Технологія DRM може використовуватися в усіх радіочастотних діапазонах та забезпечує кращу якість прийому. Водночас проблемним є те, що сьогодні практично відсутні доступні за ціною побутові приймачі.

За словами Голови Держкомтелерадіо Олександра Курдіновича, приватні мовники, які мають солідний FM ресурс, не зацікавлені у переході на новий стандарт радіомовлення, тому що він надасть можливість для появи нових радіостанцій, а це призведе до перерозподілу рекламного ринку та зменшення доходів комерційних мовників.

«Перехід на цифрові стандарти мовлення – це не комерційний, а виключно технологічний процес. Цим має зайнятися держава, аби не втратити радіочастотний ресурс і не залишитися позаду науково-технічного прогресу», - підкреслив Олександр Курдінович.

Колегія Держкомтелерадіо України наголосила на необхідності визначитись із стандартом цифрового радіомовлення та шляхів задоволення попиту слухачів на дешеві і якісні приймальні пристрої.

Колегія ухвалила рішення звернутися до Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з пропозицією організувати дискусію за участю мовних радіоорганізацій щодо визначення стандарту цифрового радіомовлення, за результатами якої розробити та затвердити державні стандарти цифрового радіомовлення на основі проведених ДП «Український науково-дослідний інститут радіомовлення і телебачення» науково-дослідних робіт. Після цього Нацраді з питань телебачення і радіомовлення буде запропоновано внести зміни до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору України з урахуванням розроблених та затверджених державних стандартів цифрового радіомовлення.

Департамент інформаційної політики