У Держкомтелерадіо відбувся круглий стіл з проблем поліграфії, книговидання та підвищення кваліфікації фахівців галузі. Захід було організовано Укртелерадіопресінститутом спільно з Держкомтелерадіо.

Участь у ньому взяли перший заступник Голови Держкомтелерадіо Богдан Червак, представники державних установ і громадськості.

За словами директора Укртелерадіопресінституту Ярослава Літинського, метою обговорення є вироблення спільного алгоритму подальших дій у подоланні певних кризових явищ, які зазнала видавничо-поліграфічна галузь унаслідок пандемії.  

Директор державної наукової установи «Книжкова палата імені Івана Федорова» Микола Сенченко проаналізував у своїй доповіді стан державного і недержавного книговиробництва. Він,зокрема, висловив обережний оптимізм щодо тиражів і кількості назв продукції, зазначив , що нині якраз реєструється чимало нових видань, надходить також велика кількість книжок, котрі вийшли в світ протягом 2021 року.

За його словами, до Книжкової палати щороку надходить 104 тисяч документів і нині ця цифра є сталою. Проте, зазначив Микола Сенченко, нині гостро відчувається  потреба створення єдиної цифрової платформи для книжкової індустрії з доступом до системи баз даних усього масиву книговидання. Тобто Книжкова палата потребує окремого фінансування відповідної розробки потужного програмного забезпечення і впровадження сучасної системи реєстрації і вільного доступу до всіх видань.

Президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін зосередив увагу колег на проблемах малого і середнього бізнесу в поліграфії, а також застосуванні сучасних  ефективних  маркетингових технологій та відслідковуванні трендів у книговидавничій сфері. На думку Олександра Афоніна, в Україні найбільше страждають через економічні негаразди, спричинені, зокрема, пандемією, середні видавництва, регіональні видавці. Водночас на тлі закриття видавництв, книгарень ринок наповнює контрафактна продукція низької якості, адже попит на літературу зростає. Тому українські видавці чекають реалізації ініційовану Міністерством культури та інформаційної політики амбітну Стратегію розвитку читання на 2021-2025 роки, яка має промовисту назву «Читання як життєва стратегія».

Учасники дискусії обговорили й тему неефективних видавництв, які не випускають книжок. Серед них є чимало ФОПів, котрих внаслідок застосовування механізму податкової звітності  можна було б, усунути з переліку видавців,щоб відтворити реальну спроможність галузі.

Президент ГО «Асоціація українських редакторів» Ярослава Прихода у виступі на тему: «Редактор без редакторського фаху. Гармонізація зусиль» окреслила велике коло проблем сучасного книговидавництва через відсутність необхідної підготовки кадрів. На жаль, сталося так, що фах «видавнича справа і редагування» опинився з 2015-го року за бортом системи вищої освіти в Україні. Проте редагування потребує будь-яка галузь креативної індустрії — книговидання, кіновиробництво, ЗМІ, новітні медіа тощо. Тому, на думку Ярослави Приходи, постала реальна потреба, принаймні, підвищення кваліфікації редакторів, доповнювальної неформальної освіти,створення умов і можливостей для засвоєння набору необхідних компетентностей, без яких креативу в креативній індустрії  бути не може.