У грудні 2008 року виповнюється 275 років із дня смерті відомого друкаря Івана Федорова. Гідним пошануванням імені друкаря стало б перепоховання його останків, виявлених під час розкопок 1971-1975 років, які понад 30 років зберігаються в Музеї мистецтва давньої української книги у Львові. Але перепоховання можливо лише після завершення робіт з ідентифікації останків.

З метою надання організаційної та фінансової допомоги для завершення досліджень в Держкомтелерадіо створено Організаційний комітет з питань перепоховання праху Івана Федорова, який очолив т.в.о. Голови Держкомтелерадіо Анатолій Мураховський. До складу оргкомітету ввійшли президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, директор львівської Галереї мистецтв Борис Возницький, заступник директора Інституту археології Деонізій Козак, директор фінансово-економічного департаменту Держкомтелерадіо Дмитро Кравченко, директор ДП «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ» Ігор Мельник, Голова правління ДАК «Укрвидавполіграфія» Василь Продан, заступник Міністра культури і туризму Микола Яковина.

На першому засіданні, яке відбулося 5 жовтня, члени Оргкомітету обговорили, які дослідницькі роботи необхідно ще провести, щоб завершити ідентифікацію праху Івана Федорова, яких фахівців залучити та скільки коштів потрібно на це.

За словами наукового співробітника Інституту археології Лесі Козак, учені вже досліджували останки чотирьох осіб ( літній чоловік, молодий чоловік, жінка і дитина). Вірогідно, що саме цей літній чоловік може виявитися Іваном Федоровим. Але, підкреслила Леся Козак, це потребує додаткового дослідження.

Учасники засідання визначились щодо переліку спеціальних досліджень, котрі повинні з великою часткою достовірності довести, що останки літнього чоловіка належать саме друкарю Івану Федорову. В першу чергу, необхідно зробити вуглецевий, хімічний й геохімічний аналізи. Для успішного завершення роботи слід придбати спеціальну апаратуру, перевезти матеріал для дослідження до відділу біоархеології Інституту археології НАНУ, залучити необхідних спеціалістів – істориків, хіміків, генетиків. За словами фахівців, варто провести ще й ліпідний аналіз. Але його в Україні не роблять, тому треба звернутися за допомогою до Стокгольмського Університету.

Члени Оргкомітету прийняли рішення звернутися до Інституту археології з пропозицією створити робочу групу, яка буде займатися дослідженням, а також розробити орієнтовний кошторис цих робіт. Вони також погодились з тим, що основні дослідження мають проводитися в Україні.