У Будинку звукозапису Національної радіокомпанії України відбулося підсумкове засідання Колегії Державного комітету телебачення і радіомовлення України за 2004 рік

Сьогодні в Будинку звукозапису Національної радіокомпанії України відбулося підсумкове засідання Колегії Державного комітету телебачення і радіомовлення України за 2004 рік.

З головного питання порядку денного засідання Колегії: “Про підсумки роботи Державного комітету телебачення і радіомовлення України у 2004 році та основні завдання на 2005 рік” виступив з доповіддю Голова Комітету Іван Сергійович Чиж.

Після розгляду й обговорення зазначеного питання відбулося нагородження працівників інформаційної галузі.

Текст доповіді Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України І.С.Чижа подається.

“Сьогодні ми проводимо підсумкове засідання Колегії Державного комітету телебачення і радіомовлення України за 2004 рік. Водночас вважаю доцільним підбити підсумки роботи і за трирічний період мого перебування на посаді Голови Комітету.

Це тим більш важливо, зважаючи на те, що з обранням і вступом на пост нового Президента України Віктора Ющенка наша держава очікує нових, якісних змін. І, без сумніву, такі зміни будуть суттєвими в інформаційній сфері.

Усе, що ми робили до цього, було своєрідним прологом. Приємно, що Держкомтелерадіо правильно визначив стратегію своєї діяльності. І сьогодні має змогу активно продовжувати реалізацію накресленого.

Нагадаю, що у 2002 році для нас найголовнішим було формування єдиних підходів щодо реалізації державної політики в інформаційній сфері та розвитку інформаційного простору.

На практиці це означало нормативно-правове забезпечення і створення ефективного апарату управління інформаційною сферою.

Ми починали нашу роботу в умовах жорсткого обмеження фінансування, застарілого техніко-технологічного обладнання в телерадіомовленні та поліграфії. Гостро стояла проблема структурної перебудови і посилення професіоналізму кадрів Держкомтелерадіо України.

Крок за кроком ми вибудовували чітку систему, яка сьогодні дозволяє адекватно реагувати на виклики сучасності, зокрема щодо захисту національних інтересів в глобалізованому інформаційному просторі.

Ми чітко визначили для себе десять основних завдань:

1) невідкладно сформувати і нормативно оформити парадигму розвитку інформаційної сфери, виробити параметри державної інформаційної політики;

2) провести докорінне реформування Комітету як центрального органу управління, покликаного здійснювати державну інформаційну політику;

3) істотно посилити вплив на розроблення та формування національного інформаційного законодавства;

4) відпрацювати техніко-технологічні параметри розвитку галузей, особливо телерадіомовлення;

5) і 6) вирішення проблем друкованих ЗМІ та видавничих питань;

7) взяти загальнодержавних мовників та їх комерційних партнерів під особливий патронат Комітету;

8) розробити спеціальну державну програму „Журналіст”;

9) забезпечувати свободу слова та свободу творчості;

10) забезпечити законодавчо визначений інформаційний супровід парламентських і президентських виборів.

Всього за рік нам вдалося виробити принципи цілісної інформаційної політики. Тобто, 2002-й став роком становлення Державного комітету з часу його утворення у грудні 1999.

Наступний, 2003, рік був роком розвитку інформаційної галузі й закріплення досягнутого , а 2004 рік, переконаний, можна визначити роком повного утвердження національних інтересів в інформаційній сфері.

Значним досягненням вважаю розробку проекту нормативно-правового документа - Концепції національної інформаційної політики. І хоч вона поки що не прийнята, однак ми впевнені, що її впровадження стане вагомим чинником забезпечення свободи слова, зростання ролі інформації у соціально-економічному та культурному розвитку держави. Всю законопроектну роботу здійснюємо на системній основі.

Цій меті покликані слугувати і проекти Інформаційного кодексу України, Закону “Про засоби масової інформації” та нової редакції Закону України “Про інформацію”, робота над якими триває.

Ми поступово виходимо на свою, українську, модель засобів масової інформації, яка поєднуватиме у собі незалежність преси та вільний ринок ідей, соціальну відповідальність і демократичність.

Етапним явищем у розвитку національного інформаційного простору стало створення державної телерадіокомпанії супутникового мовлення “Всесвітня служба “Українське телебачення і радіомовлення” та каналу “Культура”, без яких сьогодні не можна уявити національний сегмент інформаційного простору.

Хоча, відверто кажучи, ці проекти мали б з’явитися принаймні 10 років тому.

Мовлення цих державних організацій наповнене глибоким духовним змістом і є противагою сірості, антигуманізму й жорстокості, що нерідко панують в комерційному мовленні.

Комітет розробив і активно впроваджує Державну програму “Журналіст”, галузеві програми “Мала преса” та “Районне радіо і телебачення”, що покликані сприяти впровадженню в життя низки перспективних заходів стосовно подальшого розвитку друкованих ЗМІ, розв’язання актуальних проблем журналістів, у тому числі соціальних.

Хочу відзначити управління у справах преси та інформації Кіровоградської, Дніпропетровської, Донецької, Тернопільської, Луганської, Полтавської, Київської обласних державних адміністрацій і м. Києва, які взяли добрий старт у виконанні програми “Журналіст”.

У результаті їх зусиль за активної участі місцевих органів виконавчої влади сьогодні вже виділено і використано для реалізації першочергових завдань програми від 1 до 5 млн. грн.

Успішно виконується галузева програма “Мала преса”. У 2003-2004 роках в Одеській, Полтавській, Херсонській, Луганській, Запорізькій, Донецькій та Волинській областях виділено значні кошти на комп’ютеризацію, оснащення редакцій модемним зв’язком, сканерами, цифровою фотоапаратурою. Здійснюється під’єднання до мережі Інтернет.

У низці областей запроваджено комп’ютерний набір і верстку в редакціях, офсетний друк у районних друкарнях різної форми власності, створено єдині мережі електронного зв’язку між редакціями комунальних газет і поліграфічними підприємствами, удосконалено механізм оплати праці та пенсійного забезпечення журналістів державних і комунальних ЗМІ.

До речі, у бюджеті 2005 року передбачено загальне збільшення в 1,8 разів рівня оплати праці в цілому системи Держкомтелерадіо.

Це приємний і обнадійливий для працівників нашої галузі факт.

Важливим спільним здобутком є набуття Національною телекомпанією та Національною радіокомпанією статусу національного закладу. Це безумовне визнання важливої суспільної ролі компаній.

Нині ми вже підійшли до створення передумов суспільного і громадського мовлення. Конкретним внутрішнім механізмом його реалізації та забезпечення позитивного іміджу держави є інформаційно-аналітичний телепроект “Україна: день за днем”, у творенні якого беруть участь усі без винятку державні телерадіокомпанії.

Великий творчий потенціал наших колег із регіонів дав можливість створити чи не єдину програму на загальнонаціональних каналах, де Україна представлена широкою географією, розмаїттям тем і поглядів, в якій пульсує реальне життя країни.

Хочу подякувати керівникам телерадіоорганізацій, творчим колективам, усім працівникам системи за роботу. Незважаючи на значні труднощі, завдяки Вашій діяльності, високим професійним навичкам створюється образ нашої молодої держави. Ваші здобутки є водночас літописом нинішньої доби, орієнтують у майбутнє.

Особлива подяка творчим колективам та керівникам Вінницької, Волинської, Житомирської, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Луганської, Полтавської, Херсонської, Хмельницької, Одеської та інших обласних державних телерадіокомпаній.

Треба наголосити, що фактично лише державні телерадіоорганізації за змістом своїх програм і передач виконують функцію суспільного (громадського) мовлення (про створення якого сьогодні почали дуже багато говорити на різних рівнях), забезпечують діалог суспільства з владою та інформування громадськості про найважливіші події в Україні і за її межами.

Наступний крок – передбачення у статутах обласних державних телерадіокомпаній утворення наглядових рад як інститутів громадського контролю.

Шановні колеги!

Свідченням демократичних процесів у сфері мас-медіа є динамічний розвиток електронних засобів масової інформації.

Подолання державного інформаційного монополізму, що стало основним завданням на початку 90-х років, повністю завершено.

Це підтверджують дані статистики.

В Україні сьогодні зареєстровано 1260 телерадіоорганізацій, які мають ліцензію на право використання каналу мовлення, з них лише 31 – державних (2.4%).

При цьому державні телерадіоорганізації виробляють понад 120 програм різного спрямування і здійснюють мовлення в обсязі 95 тисяч 526 годин теле – та понад 123 тисячі годинрадіомовлення на рік.

Реалії сьогодення вимагають кардинальної зміни управлінських підходів, переходу до ринкових механізмів регулювання інформаційних процесів розвитку радіо і телебачення.

Ми робили все можливе, щоб зупинити тенденцію до скорочення органічного сегмента інформаційного простору - державного телебачення і радіомовлення.

Збереження державної складової інформаційного простору України забезпечила цілісність і послідовність здійснення міжнародної діяльності, відстоювання національних інтересів України за кордоном.

Повноправними членами Європейської мовної спілки є Національна телекомпанія України та Національна радіокомпанія України, які мають двосторонні угоди з окремими авторитетними європейськими телерадіокомпаніями.

Це дозволяє українським мовникам не лише отримувати і своєчасно видавати в ефір найсвіжіші повідомлення з усього світу, але й інформувати європейську громадськість про події в Україні, про українську культурну спадщину тощо.

Вагомий внесок у творення позитивного іміджу України вже кілька десятиліть здійснює Всесвітня служба українського радіо, яка має постійну аудиторію в світі.

Сьогодні Комітет здійснює координацію і контроль за реалізацією міжурядових та міжвідомчих угод в інформаційній сфері більше ніж із 30 країнами світу.

Представники Комітету є членами 28 Міжурядових комісій з питань економічно-торговельного співробітництва та 12 Оргкомітетів з підготовки та проведення міжнародних заходах за участю України, відзначення різних ювілеїв і дат.

Налагоджено співробітництво з Офісом координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Членом Європейського альянсу інформаційних агентств і активним учасником його діяльності, що сприяє розповсюдженню об’єктивної інформації про Україну за кордоном, є Українське інформаційне агентство “Укрінформ”.

За двосторонніми угодами “Укрінформ” обмінюється інформацією з 26 зарубіжними інформагентствами.

Лише за минулий рік підготовлено більш як 17 тисяч інформаційних повідомлень, велика частина яких англійською мовою була направлена агентствам-партнерам – МТІ (Угорщина), ТАSR (Словаччина), ТАНЮГ (Сербія і Чорногорія), БТА (Болгарія), Сіньхуа (Китай) тощо та зарубіжним посольствам в Україні (США, Італії, Швеції, Кореї, Нігерії), передплатникам у США, Канаді, ФРН, Бельгії, Болгарії, Польщі, Австралії.

Майже в 1,5 рази збільшилася у 2004 році кількість повідомлень, підготовлених власними кореспондентами “Укрінформу” в різних країнах світу.

Таким чином, можна впевнено стверджувати, що робота “Укрінформу” з цілеспрямованої підготовки інформаційних матеріалів для закордонних споживачів набула системного характеру, засвідчуючи спроможність агентства ефективно впроваджувати державну інформаційну політику з формування позитивного іміджу України за кордоном.

Український прорив у світ забезпечує державна телерадіокомпанія “Всесвітня служба “Українське телебачення і радіомовлення” (“УТР”).

За допомогою Державного підприємства “Укркосмос” вона здійснює щодня 16 годин мовлення українською мовою на 82 країни світу, її програми також транслюються в більшості регіональних місцевих кабельних мережах України і виходять в ефірних мережах 23-х обласних державних телерадіокомпаній.

У найближчій перспективі планується організувати мовлення не тільки на Євразію, а й на Центральну Америку та Австралію.

З минулого року Україна має змогу достойно представляти себе в усьому світі за допомогою сучасних інформаційних технологій – Інтернет-мовлення в режимі ОН-ЛАЙН, яке запровадила “УТР”.

Хочу особливо відзначити, що упродовж листопада –грудня періоду “УТР” впевнено утримувала третє місце в світі (із 350 телерадіоорганізацій) за кількістю користувачів, які переглядали передачі в Інтернет-версії, поступаючись лише двом медіа-гігантам: Сі-Ен-Ен та ОРТ.

Це ще один гідний крок нашої держави на шляху до світового інформаційного простору, який ми здобули спільними зусиллями фахівців радіо, телебачення та зв’язку, завдяки високому професіоналізму, ініціативності й енергійності, умінню ефективно та якісно працювати.

Важливим інструментом забезпечення реалізації національної інформаційної політики залишаються друковані ЗМІ, кількість яких продовжує зростати.

Станом на 1 січня 2005 року зареєстровано 21 тисяча 820 періодичних видань, 9 тис. 424 з них – видання загальнодержавної, регіональної та/або зарубіжної сфери розповсюдження, 12 тис. 386 – місцевої сфери розповсюдження.

Переважну більшість становлять газети – 13 тис. 993 і журнали та видання журнального типу – 7 тис. 820.

Однією зі складових інформаційної сфери держави, яка постійно перебуває в полі зору Комітету, є видавнича справа. Нині в Україні діє розгалужена система видавництв – понад 1700, поліграфічних підприємств – близько 2000 та понад 1000 суб’єктів книгорозповсюдження різних форм власності.

Більшість державних поліграфічних підприємств та організацій галузі (30 об’єктів), що були підпорядковані Комітету, нині корпоратизовані та перетворені у відкриті акціонерні товариства.

На жаль, матеріально-технічний рівень державних поліграфічних підприємств не завжди відповідає сучасним вимогам. Брак обігових коштів не дозволяє їм власними силами вирішити питання технічного та технологічного переоснащення, заміни або відновлення засобів виробництва.

Тільки окремі поліграфічні підприємства спромоглися просунутися у справі модернізації. Це ВАТ “Видавництво “Київська правда”, ВАТ “Видавництво “Зоря”, ВАТ “Книжкова фабрика ім. М.В.Фрунзе”.

Враховуючи важливу роль у формуванні позитивного іміджу української держави національного книговидання і книгорозповсюдження, Комітет спонукає українські видавництва, видавничі організації і поліграфічні підприємства до участі у міжнародних книжкових виставкових заходах.

Минулого року видавці України взяли участь у престижних міжнародних виставках-ярмарках за кордоном та всеукраїнських, регіональних виставках-ярмарках, форумах і фестивалях.

Результативною була участь українських видавців, книгорозповсюджувачів у ХVІІ Московській міжнародній книжковій виставці-ярмарку.

Визначною подією 2004 року стала участь українських книговидавців у 56-ому Франкфуртському міжнародному книжковому ярмарку.

Єдиний виставковий стенд України під назвою "Національний стенд України. Державний комітет телебачення і радіомовлення України" став найбільшим за останні 13 років.

На стенді України була представлена друкована продукція 30 державних видавництв і видавничих організацій інших форм власності, найкращі українські видання - всього понад 500 назв.

Особливо приємно, що у рамках 56-го Франкфуртського міжнародного книжкового ярмарку вперше проводився День української книги. Це безумовний успіх нашої книжкової галузі за всі роки незалежності України!

Хочу підкреслити, що саме з нашої ініціативи всі ці роки тривала справжня битва за українську книжку. Комітет став головним каталізатором реформування вітчизняної книговидавничої справи.

Ми розробили прийняті Верховною Радою України Закони “Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні”, “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки книговидавничої справи в Україні” та низку нормативних документів для їх реалізації, а також комплексні заходи щодо збільшення випуску україномовних друкованих видань.

Крім того, Комітетом розроблено і затверджено Концепцію формування та реалізації Програми випуску соціально значущих видань, яка визначає порядок і механізм відбору видань та формування Програми, а також виготовлення книжкової продукції на умовах державного замовлення для задоволення потреб населення України в друкованій продукції з різних галузей знань.

Отже, нарешті створено умови для подолання серйозної кризи, що існувала в національному книговиданні.

У цьому контексті окремо хочу зупинитися на випуску друкованої продукції за Програмою випуску соціально значущих видань: творів класиків і сучасних українських письменників, історичної, мистецтвознавчої, дитячої літератури, енциклопедичних видань та словників тощо.

Протягом трьох років Комітет постійно дбав не лише про раціональне використання бюджетних коштів, а й усіляко сприяв відродженню національної духовності через видання книг, без яких неможливий культурний поступ України.

Зокрема, Комітет започаткував випуск Повного академічного видання творів Т.Г.Шевченка у дванадцяти томах, видання творів класиків української літератури, шевченківських лауреатів, серії “Шкільна бібліотека”.

Тиражі соціально значущих видань в залежності від читацького призначення Комітет передає безоплатно для поповнення фондів бібліотек системи центральних органів виконавчої влади, закладів освіти, наукових установ.

Особливо заслуговує на відзнаку робота та продукція таких державних видавництв України, як “Либідь”, “Мистецтво”, “Вища школа”, “Освіта”, “Дніпро”, “Етнос”, “Здоров’я”, “Каменяр”, “Музична Україна”, “Наукова думка”, “Світ”, “Україна”, “Урожай”, “Веселка” та видавничі організації інших форм власності ТОВ “Балтія-друк”, Видавничо-торгова фірма “Перун”, Рекламне агентство “Букрек”, видавництво “Махаон”, ВАТ “Видавництво “Прапор” та ін.

Приємно відзначити, що шеститомна “Юридична енциклопедія”, яка побачила світ у нашому видавництві “Українська енциклопедія імені М.П.Бажана”, відзначена Державною премією України у галузі науки і техніки. Це велике досягнення авторів і колективу видавництва, з чим я їх щиро вітаю.

Особливу подяку хочу висловити колективу Державної наукової установи “Книжкова палата України імені Івана Федорова”. Вона веде велику роботу, безпосередньо пов’язану з розвитком вітчизняного книговидання, є унікальним науковим центром.

Мені приємно відзначити, що наша увага до вітчизняної книги, котра прийшла на зміну базіканню на цю тему, яке ми чули багато років поспіль, увінчується хорошою динамікою розвитку: 2002 рік – 12 тис. 444 назви, 2003 рік – 13 тис. 800 назв книг.

За 2004 рік очікуємо не менше 15 тисяч назв (станом на 20.01.2005 року уже надійшло до Палати 12 тис. 722 назви). І, що є найголовнішим, загальний тираж має перевищити 1 книгу на 1 жителя України (очікуємо понад 54 млн. примірників). Якщо зважити, що ще три роки тому ми мали 0,39 книги на 1 людину, то прогрес є справді оптимістичним.

У рамках виконання Національної програми "Закордонне українство" та з метою популяризації літературної спадщини українського народу Комітет через дипломатичні представництва постійно передає книги, випущені за держзамовленням, українським громадам багатьох країн.

Дуже прикро, що така важлива книговидавнича програма чомусь випала із Державного бюджету на 2005 рік. Це стурбувало громадськість, депутатський корпус.

Борис Олійник як народний депутат зробив запит з цього питання. Сподіваюсь, уточненням бюджету програму буде повернуто.

Комітет є активним учасником Державної довгострокової програми інтеграції України до ЄС. Нами розробляються щорічні Плани дій для реалізації пріоритетних положень її підрозділу “Суспільна інформованість”.

Головна мета – організація через державну інформаційну інфраструктуру громадської підтримки курсу України на інтеграцію до ЄС і забезпечення підготовки та розповсюдження за кордоном матеріалів про актуальні події та розвиток стратегічного партнерства України і Європейського Союзу.

У травні 2003 року Рада Європи під час 59–го засідання Керівного комітету з питань ЗМІ в Страсбурзі одностайно обрала Україну місцем проведення 7-ї Європейської міністерської конференції з питань політики у сфері ЗМІ, яка має відбутися 10-11 березня цього року в Києві.

Комітет визначено відповідальним за її організацію і проведення.

У минулому році розроблено і повністю реалізовано План заходів з інформування громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004 рік, що включав 49 пунктів.

Крім того, на Комітет покладено координацію та контроль за виконанням заходів з підготовки та проведення у 2005 році пісенного конкурсу “Євробачення”. Передбачається, що учасниками Конкурсу стануть представники 40 країн світу, і тому Україна зобов’язана гідно підготуватися до цього важливого міжнародного заходу.

Впродовж останніх років у центрі уваги перебували питання захисту суспільної моралі. Після прийняття Закону “Про захист суспільної моралі” Комітет розробив план організаційних заходів на його реалізацію. При Держкомтелерадіо України створено Громадську експертну раду з питань захисту суспільної моралі.

Здійснюється аналіз періодичних друкованих видань на предмет їх відповідності Закону України „Про захист суспільної моралі”; проводяться рейди-перевірки порядку реалізації друкованих видань із залученням правоохоронних органів, громадських організацій та засобів масової інформації, моніторинг дотримання норм, передбачених цим Законом.

З метою вирішення мовних проблем Комітетом підготовлено проекти постанов Уряду про утворення Ради з питань мовної політики при Кабінеті Міністрів України та Державного департаменту мовної політики як урядового органу державного управління у складі нашого Комітету.

Розробляється Концепція державної мовної політики, яка визначить основні засади та напрями розвитку української мови і мов національних меншин.

Комітет у своїй роботі сприяє збільшенню кількості та накладів видань українською мовою.

Спільно з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ми вживаємо заходів для забезпечення дотримання телерадіоорганізаціями визначених ліцензійних квот мовлення українською мовою.

Моніторингові перевірки засвідчили, що державні телерадіокомпанії в цілому дотримуються вимог чинного законодавства та умов ліцензії.

З метою пропагування української мови державні телерадіокомпанії запровадили нові цикли передач, тематичні програми.

Особливо при цьому слід відзначити Національну радіокомпанію України, яка створила щотижневі цикли передач з вивчення української мови, радіодиктанти тощо.

Проблемою залишається використання телекомпаніями ліцензованої відеопродукції, що перекладена українською мовою, через значне недофінансування з держбюджету (здійснення перекладу забезпечується лише на третину).

Завданням Комітету є подальше здійснення заходів щодо захисту української мови, залучення громадськості до вирішення важливих завдань з реалізації державної мовної політики, гарантування вільного розвитку мов національних меншин.

Шановні колеги!

Знаковою подією року в інформаційній сфері стала Всеукраїнська нарада керівників засобів масової інформації „Суспільство, ЗМІ, держава: вектори взаємодії” (м. Житомир).

Хочу нагадати, що остання подібна нарада вудбулася в 1994 році (майже 10 років тому).

На державному рівні вибудовані п’ять основних векторів взаємодії в трикутнику „людина – влада – преса” та принципи: партнерські засади, довіра і взаємна відповідальність.

Окреслені основні вектори взаємодії залишаються стратегічними завданнями і сьогодні, і на майбутнє. Це:

Перший - Людина, її права, соціальне самопочуття. Підкреслю: як проголошує Конституція України, саме Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Другий важливий вектор - духовність, моральність і культура. Комітет розглядає захист суспільної моралі як один із пріоритетних напрямів своєї діяльності.

Третій – забезпечення позитивного іміджу України.Провідну роль у цьому мають відіграти державні і комунальні ЗМІ.

Четвертий вектор взаємодії - досягнення випереджаючого інформаційного ефекту у формуванні суспільної думки.

П’ятий - захист інформаційної безпеки та інформаційного суверенітету України, її національних інтересів.

З усіх зазначених напрямів Комітетом вжито невідкладних і перспективних заходів щодо розвитку ЗМІ, розв'язання актуальних проблем журналістики, поліпшення соціального захисту журналістів.

Зокрема, реалізуючи заходи щодо захисту національних інтересів в інформаційній сфері, Комітет провів низку виїзних засідань Колегії у прикордонних областях, де спільно з органами місцевої влади розглядалася ця проблема.

Неупереджений аналіз ситуації в інформаційному просторі України засвідчив про серйозні негаразди у справі захисту національної безпеки.

Особливе занепокоєння викликає асиметрія інформаційних потоків з України та в Україну, яка склалася не на користь нашої держави.

Нині Україна опинилася під потужним інформаційним впливом країн-сусідів.

Наведу кілька прикладів.

В FМ-діапазоні не звучать програми Національної радіокомпанії України, проте у прикордонних районах добре прослуховуються практично всі закордонні голоси.

Присутність в ефірі, наприклад, у південних регіонах України не врегульованих угодами про міждержавну частотну координацію телерадіопрограм Туреччини заважає Україні здійснювати власну політику у сфері розподілу радіочастотного ресурсу.

Ми вкрай занепокоєні зволіканням у вирішенні питання щодо електромагнітної сумісності технічних засобів у такому складному, з цієї точки зору, регіоні, як Крим, що є однією з причин відсутності в ефірі програм українського державного радіо.

Непокоїть ситуація і в телерадіоінформаційному просторі західного регіону.

Зокрема, місто Чернівці та область покриваються телерадіопрограмами Румунії і Молдови. На кордоні встановлено 6 іноземних потужних теле- і радіопередавачів.

Можливість приймання державних українських телерадіопрограм на території Російської Федерації значно менша, ніж російських програм на сході нашої країни, оскільки наші ОРТПЦ не мають адекватної потужної технічної бази для розповсюдження телерадіопрограм.

Ще гірша ситуація у Закарпатті, де вільно господарюють 83 радіостанції трьох сусідніх країн.

Наведені дані не є вичерпними, але вони достатньо повно характеризують стан телерадіоінформаційного простору у прикордонних областях України. Їх аналіз підтверджує нагальну необхідність активізації зусиль щодо послаблення асиметрії в обміні інформаційними потоками між Україною і сусідніми країнами.

Вихід вбачається один: якнайшвидше розбудовувати цифрові мережі розповсюдження телерадіопрограм.

Таким чином, виїзні засідання Колегії дали підстави стверджувати, що на сьогодні найактуальнішими загрозами національної безпеки залишаються:

- низький загальний рівень розвитку інформаційної інфраструктури, що не виключає можливості експансії іноземних компаній на ринок інформаційних послуг України;

- недостатній професійний, інтелектуальний та творчий рівень українських виробників інформаційних продуктів і послуг, їх не конкурентоспроможність на світовому інформаційному ринку;

- неконтрольована діяльність на руйнування моральних цінностей, свідомості української нації, підрив її морального та фізичного здоров’я;

- слабкість позицій держави як суб’єкта інформаційного ринку;

- втрата довіри до влади з боку значної частини населення;

- спотвореність способів залучення України до процесів глобалізації в інформаційній сфері, невідповідний рівень інформаційної присутності України в світі;

- інформаційна експансія з боку інших держав та інші.

Розуміючи весь комплекс і глибину проблем, ми намагалися відгукуватися на ці виклики своєю управлінською діяльністю.

Завдяки зусиллям керівництва Комітету значно зріс рівень бюджетних асигнувань, затверджених Держкомтелерадіо для виконання покладених на нього завдань. У порівняні з 2002 роком за Комітетом затверджено на 10 бюджетних програм більше, і загальна їх кількість на сьогодні сягає 19.

У порівнянні з 2002 роком обсяг фінансування на 2005 рік збільшився на 156 млн. 24 тис. 800 грн. (213,7%).

Комітетом протягом 2003-2004 років вжито низку заходів для поліпшення соціального захисту працівників бюджетних установ і організацій системи, а це 10 тис. 115 осіб, у тому числі: телерадіокомпанії – 8 тис. 720 осіб, книжкові видавництва та друкарні – 980 особи, інші установи та організації – 415 осіб.

За звітний період середня заробітна плата працівників обласних, регіональних державних телерадіокомпаній склала 444 грн., НРКУ – 524 грн., НТКУ – 562 грн., бюджетні установи галузі – 364 грн., госпрозрахункові видавництва – 863 грн.

Безумовно, такий рівень зарплат є недостатнім. Думаю, те, що нам вдалося передбачити збільшення призначень в 1,8 разів на цю мету, суттєво змінить ситуацію в колективах інформаційної сфери.

Бюджетні установи Держкомтелерадіо не мають боргів із виплати заробітної плати. Видатки, передбачені планами асигнувань минулого року, профінансовані стовідсотково. Однак фактичне фінансування за бюджетними програмами становило лише 84,6% від річної суми, оскільки Держказначейство України не забезпечило проведення розрахункових операцій.

Шановні учасники Колегії!

Стисло зупинюся і на внутрішніх проблемах Комітету.

Протягом минулого року продовжувалася робота щодо удосконалення організаційно-штатної структури Комітету. Здійснено уточнення розподілу обов’язків та повноважень між заступниками Голови Комітету, функцій структурних підрозділів.

Завершено розробку та введено в дію новий регламент роботи, положення про структурні підрозділи центрального апарату Комітету, в основу яких покладено чітке розмежування напрямів роботи з метою недопущення дублювання функцій та завдань.

За 2004 рік Держкомтелерадіо України одержано 14 тисяч 458 документів. Аналіз виконавської дисципліни засвідчив, що більшість доручень інституту Президента, Кабінету Міністрів України виконано і виконуються у встановлені терміни.

Впродовж 2004 року видано 402 накази Держкомтелерадіо України.

Особливе місце посідає робота із зверненнями громадян та їх особистий прийом керівництвом Комітету.

 

Протягом 2004 року до Держкомтелерадіо України надійшло 885 звернень громадян, характерно, що збільшилася кількість скарг на засилля реклами на телебаченні і радіо та на її низьку якість.

Питання щодо роботи з документами та контролю за їх виконанням протягом року тричі (у лютому, липні, листопаді) розглядалися на колегіях Держкомтелерадіо.

Здійснено аналіз стану інформатизації видавничої та інформаційної сфер. У системі Держкомтелерадіо використовується понад 1600 персональних комп’ютерів, є доступ до мережі Інтернет, створено і функціонують власні веб-сайти, використовується електронна пошта. Функціонує 55 локальних обчислювальних мереж та 24 автоматизованих інформаційних системи.

Нагадаю, що таке ще три роки тому нам могло здатися недосяжним, а сьогодні це – реальність. І я гордий з цього.

Для ефективнішого використання інформаційних систем та інформаційних технологій розроблено та затверджено Концепцію програми інформатизації Держкомтелерадіо на 2005-2013 роки.

У рамках Національної програми інформатизації розпочато роботи щодо впровадження першої черги інформаційно-аналітичної системи Держкомтелерадіо. На жаль, поки що ці роботи призупинено через відсутність фінансування.

Згідно з планом заходів створено нові веб-сайти “60 років Перемоги”, “Реєстр друкованих ЗМІ”.

Протягом 2004 року проведено 16 засідань Колегії Комітету. З них - 7 розширених, 3 виїзних, 1 засідання спільне з Міносвіти України та Мінкультури України.

Розглянуто 79 питань (28 – за планом засідань Колегії, 2 – за дорученнями КМУ, 1 – за рекомендацією Рахункової палати, 2 – на виконання рішень Колегії, інші питання включено до розгляду за рішенням Голови Колегії).

Предметом розгляду Колегії були найактуальніші питання.

Мені приємно відзначити, що багато проблем ми розглядали у співпраці з Національною спілкою журналістів України.

Ми продовжили ефективну практику розгляду Колегією питань про стан інформаційного простору конкретної області, в тому числі з виїздом у регіон.

Зокрема, розглянуто стан інформаційного простору Луганської, Хмельницької, Чернівецької, Одеської, Львівської та інших областей, м. Києва.

Детально обговорено на одному із засідань питання про стан господарської діяльності державного підприємства “Видавництво і друкарня “Таврида”. За підсумками розгляду затверджено заходи щодо виведення підприємства з кризового становища.

Не залишилася осторонь розгляду на Колегії ситуація в системі ДАК “Укрвидавполіграфія”.

Предметом розгляду на Колегії були питання стану виконавської дисципліни, представлення до нагородження працівників інформаційної сфери та кандидатів на одержання державних стипендій видатних діячів галузі, надання державної фінансової допомоги дитячим друкованим періодичним виданням.

Аналіз виконання рішень Колегії свідчить про необхідність посилення контролю з боку заступників Голови Комітету, керівників структурних підрозділів за виконанням прийнятих Колегією рішень.

У 2004 році Комітетом підготовлено і проведено 23 прес-конференції, засідання “круглого столу” і науково-практичних конференції.

Темою їх була робота Держкомтелерадіо України у всіх сферах його діяльності.

Протягом минулого року проведено 14 засідань конкурсної комісії Комітету, на яких розглянуто 26 кандидатур на заміщення вакантних посад державних службовців.

Розроблено та затверджено нове Положення про відділ кадрової роботи. Уточнено посадові інструкції працівників відділу.

У період з 7 по 24 грудня 2004 року проведено атестацію державних службовців центрального апарату Комітету.

Станом на 1 січня 2005 року в центральному апараті Комітету фактично працювало 144 державних службовця, атестовано 65 із 69, які підлягали атестації (4 держслужбовця не атестовано). Сформовано кадровий резерв.

Оформлено матеріали на нагородження 1022 осіб: (нагороджено - 928 осіб) та подано матеріали на здобуття стипендії видатних діячів інформаційної галузі - 22 особи.

Державний комітет телебачення і радіомовлення постійно приділяє увагу і діяльності та розвитку Укртелерадіопресінституту.

Питання подальшого реформування Інституту, в розпорядженні якого, зокрема, єдина в Україні навчальна студія, в якій за оригінальними методиками проводяться тренінги радіотелевізійних працівників, неодноразово розглядалися Колегією Комітету.

Прийнято відповідні рішення.

У процесі реформування Інституту очевидною стала необхідність як розширення, так і якісного підсилення професорко-викладацького та кадрового складу штатного персоналу закладу.

Інститут досить успішно виконує навчальну програму з підвищення кваліфікації працівників ЗМІ

(у 2004 році було підготовлено 635 спеціалістів, на 2005 рік заплановано підготувати 863).

Проте життя спонукає до введення в Інституті нових форм освітніх послуг, зокрема післядипломної освіти. Є перспективи розширення науково-дослідної роботи.

Ця робота проводитиметься у тісному контакті як з органами управління освітою, так і з організаціями та установами, які мають потребу у відповідних кадрах.

У поточному році Інститут повинен узяти на себе питання:

- координації розробки нормативно-правових документів та їх публічного обговорення;

- здійснення науково-правових та інших експертиз в інформаційній сфері (потрібно взяти відповідні ліцензії);

- проведення щоквартально „круглих столів”, семінарів, науково-практичних конференцій, громадських слухань та інших подібних заходів.

Важливим завданням Інституту має бути налагодження контактів та укладання відповідних угод про співробітництво не лише з вітчизняними, а й зарубіжними суб’єктами інформаційної сфери.

Необхідно зосередити особливу увагу на проблемі підвищення кваліфікації керівників засобів масової інформації, яких сьогодні біля 22 тисяч (понад 20 тисяч керівників друкованих ЗМІ і більше 1 тисячі – аудіовізуальних).

І, звичайно, слід домогтися ефективнішого використання потенціалу “Укртелефільму” та Державної телерадіокомпанії “Культура”. Потрібно узгодити їх зусилля, а також вивчити питання створення творчого об’єднання цих двох структур.

Більше уваги треба приділити діяльності ДКТБ “Фотон”, СпецАТП, ОЛП “Ходорів”, усім видавничим підприємствам нашої системи, які мають діяти ефективно.

Шановні колеги!

Протягом минулого року Державний комітет телебачення і радіомовлення України у повний голос заявляв свою позицію щодо ситуації і тенденцій в інформаційній сфері, активно відстоював Україну як державу, захищаючи її інформаційний суверенітет і безпеку, забезпечував право громадян на об’єктивну інформацію.

І хоч це був складний рік політичного протистояння, коли усі свої гріхи під час виборів політики ладні були віднести на рахунок ЗМІ, державна інформаційна система загалом витримала іспит. Проте уроки слід винести серйозні, діяти належить тільки і виключно в правовому полі, не чекаючи спеціальних наказів Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, як це було у виборчий період.

2005 рік ми визначаємо роком інтеграції до європейського інформаційного простору на засадах рівноправного партнерства через створення в основному передумов громадського і суспільного телебачення та радіомовлення і забезпечення свободи слова та інформації.

Акцентую вашу увагу на найважливіших завданнях поточного року. Це:

- подальше утвердження національних інтересів в інформаційній сфері;

- розроблення плану заходів щодо створення системи громадського і суспільного телебачення та радіомовлення на 2005-2007 роки;

- підготовка до схвалення проектів Законів України “Про інформацію” та “Про засоби масової інформації”;

- технічне переоснащення державних телерадіокомпаній, перехід на цифрову технологію державного телебачення і радіомовлення;

- продовження виконання плану заходів щодо трансляції фільмів з відеофонду студії "Укртелефільм" на загальнонаціональних і місцевих державних телеканалах та якісне зростання обсягів надходження прибутків від реалізації продукції власного виробництва;

- здіснення кроків щодо подальшої демократизації вітчизняної інформаційної сфери та створення з цією метою Інституту вільної преси;

- забезпечення функціонування прозорого механізму реалізації Програми випуску соціально значущих видань;

- завершення процесу передачі у власність редакцій державних (комунальних) ЗМІ майна, яким вони користуються;

- розширення надання державної фінансової адресної підтримки засобам масової інформації для дітей та юнацтва;

- завершення виконання програми заходів з підготовки та забезпечення у березні поточного року проведення 7-ї Європейської міністерської конференції з питань політики у сфері засобів масової інформації;

- виконання усіх вимог міжнародних організаторів щодо умов якісного проведення Пісенного конкурсу “Євробачення-2005”;

- проведення фестивалів, виставкових (ярмаркових) заходів, організатором і співорганізатором яких є Комітет.

Сьогодні в Україні існують реальні можливості для ефективного розв’язання усіх згаданих завдань і проблем.

Керівники підприємств, установ та організацій галузі очолюють команди професіоналів, які докладають й докладатимуть максимум зусиль, аби інформаційна сфера відповідала викликам і вимогам сьогодення.

Ми вступаємо в еру новітніх технологій, які стрімко змінюють політичні, економічні, соціальні та культурні умови життя наших співвітчизників. Зростає розуміння виключного значення телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, книги.

Адже нові засоби масової комунікації, Інтернет, супутникове телебачення є нині невід’ємною складовою життя кожного з нас.

Шановні колеги!

Не всі проблеми нам вдається повністю розв’язати, однак постійне звучання радіо, незгасаючий вогник телеекрана, цікаві й змістовні публікації у пресі, масові видання книг за держзамовленням вселяють надію на стабілізацію та поліпшення ситуації на благодатних просторах України.

Нас із Вами об’єднує високе покликання відкривати світові мудрість, велич та красу української нації, будувати її державні засади, ділитися з глядачами та слухачами духовними скарбами нашого народу. Тож хай нам щастить!

Щиро вдячний усім за спільну працю. Нам не соромно за зроблене.

Ми не руйнували, а додавали до спільного національного ресурсу. Захищали суспільні інтереси, нерідко долаючи і прихований, і відкритий спротив.

Ми нікому не заглядали до рота, не згиналися в догідливому поклоні, бо для нас чітким орієнтиром є Конституція і Закон.

Ми й надалі будемо діяти саме так. І справа не в посадах, а в громадянській позиції. Адже це наш патріотичний і професіональний обов’язок.”