ЦИФРОВЕ МОВЛЕННЯ: СТРАТЕГІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ

03 – 04 липня 2007 року в Одеській національній академії зв’язку ім. О.С. Попова пройшла міжнародна науково-технічна конференція «Технології цифрового мовлення: Стратегія впровадження (DBT–2007)», присвячена пошуку оптимальних шляхів розвитку сучасного телебачення. В роботі конференції взяли участь Перший заступник Голови Держкомтелерадіо Анатолій Мураховський та заступник директора департаменту телебачення і радіомовлення Держкомтелерадіо Анатолій Костюченко.

Сучасний етап розвитку телебачення в світі характеризується тенденцією активного впровадження цифрового мовлення.

З метою пошуку оптимальних шляхів розвитку сучасного телепростору 03 – 04 липня 2007 року в Одеській національній академії зв’язку ім. О.С. Попова пройшла міжнародна науково-технічна конференція «Технології цифрового мовлення: Стратегія впровадження (DBT–2007)». Основними науковими напрямами конференції стали питання формування та реалізації державної політики стосовно впровадження в Україні цифрового мовлення, відповідне врегулювання міжнародної та національної нормативних баз, частотно-територіальне планування наземних ефірних служб мовлення та багато інших актуальних тем.

На сьогодні телебачення високої чіткості (ТВЧ) є важливим компонентом багатофункціонального інтерактивного цифрового мовлення. З методології розробки міжнародних стандартів для телевізійного мовлення створено пакет єдиних стандартів, що став світовим фундаментом для впровадження і розвитку не лише ТВЧ, а й систем понад високої чіткості (EHRI).

Представники Комітету звернулися до учасників конференції з пропозицією приділити належну увагу проблемі впровадження телебачення високої чіткості. У зверненні до учасників конференції Перший заступник Голови Держкомтелерадіо України Анатолій Мураховський зазначив, зокрема, що сьогодні надзвичайно важливим є завдання належного забезпечення трансляції Чемпіонату Європи з футболу 2012 року, право на проведення якого Україна здобула у цьому році. «З огляду на те, що вже у 2006 році останній Чемпіонат світу з футболу транслювався у форматі цифрового телебачення високої чіткості, Україна повинна продемонструвати адекватний технологічний рівень забезпечення його трансляції», – підкреслив Анатолій Мураховський.

В позиції Держкомтелерадіо було чітко сформульовано, що для вирішення проблем створення телебачення високої чіткості в Державній програмі з впровадження цифрового телерадіомовлення необхідно передбачити умови для трансляції державних (суспільних) теле- і радіопрограм, а саме забезпечити наявність двох мультиплексів, один з яких буде працювати з двома - трьома каналами телебачення високої чіткості. Велику увагу було надано питанню створення сучасного обладнання для виробництва, розповсюдження та прийому ТВЧ-продукту. Зважаючи на досвід впровадження цифрового мовлення стандарту DVB-T в Європі, увагу учасників конференції також було зосереджено на необхідності створення державою, регуляторну роль якої в цьому питанні виконує Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, прозорих і чітких правил ліцензування.

В доповіді заступника директора департаменту телебачення і радіомовлення Держкомтелерадіо Анатолія Костюченка наголос було зроблено на перевагах для цифрового телебачення в Україні стандарту стиснення цифрових потоків MPEG-4 (див. Мал. 1). Цей стандарт забезпечує зниження необхідної смуги пропускання в частотному діапазоні мультиплексу, не вимагає високої швидкості потоків даних, покращує ефективність кодування на 30-60 % та створює умови для роботи з підвищеною кількістю ТВ-каналів і розширення можливостей надання різноманітних послуг. Краща завадозахищеність та простота редагування програмного продукту дадуть можливість знизити вартість трансляції та зекономити частотний ресурс.

Мал. 1: «Стандарт компресії MPEG-4 AVC»

До уваги учасників конференції було запропоновано багато дискусійних питань стосовно шляхів можливої розбудови мережі цифрового ефірного телебачення. Концерн РРТ, який нещодавно повернувся до сфери управління Держкомтелерадіо, розробив стратегію розгортання будівництва цифрової мережі в Київській та Житомирській областях і пакетування її ТВ-програмами, що транслюватимуться на території цих областей. У такий спосіб буде проведено експеримент з відключення аналогових передавачів і звільнення радіочастотного ресурсу, необхідного для подальшої розбудови мережі. Паралельно з цими заходами Концерн запропонував почати створення синхронних зон мовлення у прикордонних регіонах та містах-мільйонниках.

Частина учасників конференції поставила під сумнів такий підхід і надала альтернативні проекти. Зокрема, було висунуто пропозицію розпочати експеримент у Львівській та Донецькій областях на вже існуючих вежах з максимальним використанням наявних аналогових технічних засобів мовлення, що потребує значно менших витрат і дасть змогу розпочати мовлення у більш стислі строки. (див. Мал. 2)

Мал. 2: «Карта частотно-територіального

планування ефірного цифрового наземного телебачення»

Стосовно інших ключових моментів розбудови цифрових мереж, представники Держкомтелерадіо та Концерну РРТ, зокрема, зійшлися на думці, що пропозиція ДП «Укрчастотнагляд» щодо переорієнтації несучих електромагнітних хвиль горизонтальної поляризації на непритаманну нашій країні вертикальну, призведе до додаткових невиправданих економічних витрат та уповільнення темпів впровадження цифрового телебачення.

Отже, за результатами обміну думками учасники конференції дійшли висновку, що в Україні вже проведено значну роботу з впровадження цифрового мовлення. Схвалено Концепцію Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні, розроблений і перебуває у стадії погодження проект Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення. У Києві працюють в експериментальному режимі чотири цифрові телевізійні мультиплексні канали (41, 43, 51, 64 ТВК), які транслюють 16 телевізійних та 3 радіопрограми Національної радіокомпанії України (щоправда у стандарті MPEG-2). (див. Мал. 3)

Мал. 3: «Експериментальна багатоканальна ефірна телемережа в місті Києві»

Крім того, заслуговує схвалення ініціатива працівників Концерну РРТ та вітчизняних виробників НВП «Квант-Ефір», які ще у 2001 року розпочали експлуатацію першого експериментального українського цифрового передавача, який транслював телевізійні сигнали на 51-му ТВ-каналі. Під керівництвом та за безпосередньої участі завідуючого кафедри телебачення і радіомовлення Одеської Національної академії зв’язку ім. О. С. Попова, начальника відділу телебачення ДП УНДІРТ, заслуженого діяча науки і техніки України, д.т.н., професора Гофайзена О.В. здійснено розробку понад 100 стандартів та інших нормативних документів щодо впровадження цифрового мовлення. Потребують розробки ще близько 60.

Конференція «Технології цифрового мовлення: стратегія впровадження (DBT–2007)» окреслила коло важливих питань, що потребують поступового вирішення. Це і створення необхідної інфраструктури з відповідним технічним забезпеченням, і підготовка та перепідготовка кадрів для впровадження цифрових технологій, розроблення і забезпечення масового випуску цифрових приймальних приставок, цифрових телевізорів, цифрових інтелектуальних аудіовізуальних терміналів та засобів вимірювальної техніки для цифрового мовлення і ще багато інших. Головну мету Державної програми з впровадження цифрового телерадіомовлення Комітет бачить в тому, щоб забезпечити наближення структури телерадіоінформаційного простору України до європейських стандартів, за якими частка некомерційного суспільного телерадіомовлення складає від 30 до 50 відсотків від загальної кількості телерадіоорганізацій.