ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЖУРНАЛІСТІВ НЕЗАБАРОМ ЗАХИЩАТИМЕ НОВИЙ ЗАКОН

Держкомтелерадіо України, виконуючи ряд постанов та доручень уряду, спрямованих на забезпечення свободи засобів масової інформації, їхнє право на вільне отримання та поширення інформації, у тому числі й на виконання Плану дій Україна – ЄС, Плану дій Україна – НАТО, передав до Кабінету Міністрів України текст проекту Закону України «Про захист професійної діяльності журналістів».

Отже, до низки нормативно-правових актів, що регулюють інформаційну сферу, таких як Конституція України, закони про інформацію, про телебачення і радіомовлення, про друковані ЗМІ, про інформаційні агентства, про державну підтримку ЗМІ та інші, незабаром додасться ще один – про ЗАХИСТ професійної діяльності журналістів. Саме у такому ракурсі відтепер будуть визначені основні напрямки та принципи діяльності творчих працівників усіх видів ЗМІ, права, свободи та обов’язки журналістів, гарантії їхньої професійної роботи, порядок акредитації, саморегулювання у сфері професійної діяльності та міжнародне співробітництво у медіа-галузі.

Проект нового Закону розроблено Держкомтелерадіо України спільно з Національною спілкою журналістів України та доопрацьовано у Секретаріаті Кабінету Міністрів України. Проект Закону торік широко обговорювався громадськістю, Держкомтелерадіо узагальнив усі пропозиції та зауваження. Було також враховано положення та досвід функціонування подібних документів на міжнародному рівні, зокрема, у європейських країнах.

Під час погодження проекту закону в органах державної влади більшість міністерств та відомств документ погодило без зауважень. Подані пропозиції та зауваження Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну враховані повністю. Проте Держкомтелерадіо не погодилося з зауваженнями Служби безпеки України щодо пункту 13 першої частини статті 4. Ідеться про право журналіста не розголошувати джерело інформації і право погодитися повідомити про це джерело за рішенням суду у разі необхідності захищати суспільні інтереси. У СБУ вважають, що така норма не відповідає чинному Кримінально-процесуальному кодексу, де журналіста не визнано свідком, якого не можна допитувати. Держкомтелерадіо довів опонентам, що українське законодавство вже містить норму збереження таємниці авторства джерел інформації. Що ж до міжнародних правових норм у цьому питанні, то право журналістів не розкривати джерело не підлягає жодним обмеженням. Зокрема, у Резолюції Ради Європи №2 за 1994 р., що має назву «Журналістські свободи і права людини», записано: захист конфіденційності джерел інформації журналістів є однією з умов, котра дозволяє журналістиці сприяти підтримці та розвиткові повноцінної демократії. Тож у цьому сенсі Україна дотримується передових поглядів і принципів свободи слова і прав людини.

У проекті закону вперше чітко сформульовані й норми про неприпустимість зловживання журналістом своїх прав та свобод, зокрема – поширення у власних інтересах прихованої реклами чи інших матеріалів, використання свого службового становища в інтересах політичної партії, виборчого блоку, членом яких він є. Такі та інші зловживання мають тягнути за собою відповідальність згідно з чинним законодавством, - визначає новий законопроект.

Широко представлені у новому законопроекті соціальні гарантії професійної діяльності журналіста. Зокрема, прописані гарантії на право охорони праці, страхування, право на розслідування, якщо діяльності завдано шкоди, та відповідне відшкодування, про щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів, про регулювання заробітної плати з урахуванням специфіки та умов праці. Окремим пунктом зазначені права журналістів, що постійно проживають і працюють у сільській місцевості, зокрема, щодо пільг в оплаті комунальних послуг.

Законопроект захищає журналіста від перешкоджання у його професійній діяльності, зокрема, у формі цензури з боку установ, організацій, контролю за змістом наданої інформації, заборони розповсюдження певної інформації тощо. Забороняється також вилучати у журналіста зібраний, підготовлений, опрацьований ним матеріал.