Список претендентів
на здобуття Премії імені Івана Франка
у галузі інформаційної діяльності у 2018 році (25 творів)
Номінація «За кращу публікацію
у друкованих засобах масової інформації»
(14 робіт)
1. Автор – Бєлоконь Діна Петрівна.
Публікація «Пустинка: дорогою страждань і надії» (газета «Часопис Донеччина», липень 2017).
Матеріал присвячений темі репресій, насильницької колективізації. Публікація розповідає про дою селян – мешканців села Пустинка Донецької області.
2. Автор – Дмитерко Олена Олексіївна.
Публікація «18 травня виповнюється 81-ша річниця депортації кримських татар» (газета «Колос», травень 2015 ).
Стаття присвячена трагічним подіям депортації кримських татар, яка фактично була геноцидом кримськотатарського народу.
3. Автор – Дара Корній. (Мирослава Замойська).
Художньо-популярне видання «Чарівні істоти українського міфу. Духи природи» (видавництво «Віват», 2018).
Довідник української міфології. Досліджено особливий пласт культурної спадщини – міфопоетичний космос праукраїнців. Під час створення видання автор спиралася на дослідження науковців, етнографів, фольклористів, використовувала народні казки, легенди, обряди, пісні.
4. Автор – Катерина Щоткіна.
Книга «Любомир Гузар. Хочу бути людиною» (видавництво «Віват» 2017).
Книга про гордість нації Любомира Гузара – патріарха Української греко-католицької церкви, який став прикладом того, яким може бути українець, сформований в умовах вільного світу.
5. Автор – Василь Деревінський.
Книга «В’ячеслав Чорновіл. Дух, що тіло рве до бою» (видавництво «Віват» 2016 )
Дослідження життя і діяльності в’язня радянських концтаборів, дисидента, вічного революціонера і засновника народного руху України В'ячеслава Чорновола. На сторінках видання відображено все його життя: від заслання до парламентської діяльності.
6. Автор – Анастасія Нікуліна.
Роман «Сіль для моря, або Білий Кит» (видавництво «Віват», 2017).
Розкривається історія 14-літньої дівчини Лізи, яка не знаходить спільної мови з батьками і однокласниками.
7. Автор – Артем Чех.
Книга «Точка нуль» ( видавництво «Віват», 2017 р.).
Артем Чех прослужив десять місяців в лавах Збройних Сил України. Саме на передовій народилась збірка есеїв, щоденникових заміток про військові будні. Без пафосу, зі здоровою самоіронією та відвертістю створено образ сучасного українського воїна.
8. Автор – Марк Лівін (Валерій Катерушин).
Літературно-художнє видання «Рікі та Дороги». (видавництво «Віват» 2017 р.).
Розповідається про життя підлітка, що шукає своє власне Я. Через дружбу з однолітком, спільні ігри та роздуми над буттям настає період його дорослішання.
9. Автор – Шевченко Сергій Володимирович.
Протягом 2015-2017 років в газеті «Дзеркало тижня» автор – краєзнавець, дослідник, письменник-публіцист - реалізував актуальний інформаційно-публіцистичний проект «Рік жертв Великого терору».
На розгляд подано підсумковий матеріал цього соціально значущого проекту – «Рік жертв Великого терору: вшануймо пам'ять репресованих», оприлюднена 27.05.2017 в газеті «Дзеркало тижня».
Засобами публіцистики автор популяризує нові наукові знання про українське «Розстріляне відродження», повертає із забуття і відкриває імена борців за державну незалежність, репресованих діячів культури, мистецтв, науки. Проводить історичні паралелі зі сторінками новітньої історії - збройною агресією московського Кремля проти України.
10. Автор – Сквірська Тетяна Григорівна
Стаття «Най ведмідь на нього працює» (газета «Прибузькі новини». Стаття вміщена 05.08.2016 ).
Матеріал розповідає про самобутній гуцульський край, його історію і сучасність. Про те, як у цій місцевості відбуваються процеси державотворення і демократизації українського суспільства.
11. Автор – Гапєєв Леонід Володимирович
Доробок «Про загальнолюдські цінності в житті і творчості Івана Чендея» (Матеріал вміщено на інтернет-порталі http://tvorcist-pozitiv-leonid-gapeev.blogspot.com/search?updated-max=2018-0418T22:51:00-07:00&max-resuits=7 Стаття оприлюднена 18.04.2018 року.).
В запропонованому матеріалі досліджуються життя і творчість талановитого письменника і журналіста із Закарпаття Івана Чендея. Його твори перекладено на кілька європейських та інших мов світу, а в Україні творчість Івана Чендея маловідома.
12. Автор – Чорна Світлана Федосіївна
Подається на розгляд публіцистичний цикл під загальною назвою «З братами не воюють» (вміщено у газеті «Голос України» протягом травня-серпня 2016 року.)
У доробку на основі інтерв’ю з відомими істориками, археологами, лінгвістами, переосмислюється хронологія російсько-українського протистояння, показуються історичні витоки російської агресії проти України. Подається аналіз основних причин та наслідків чисельних відомих і маловідомих війн Володимиро-Суздальського князівства, Московського князівства, Російської імперії, Російської Федерації проти українського народу.
13. Автор – Загорулько Інна Григорівна
Подається на розгляд публікація «Під важким небом Донбасу» (вміщено у газеті «Перемога» у грудні 2017 року)
Стаття присвячена долі військовослужбовців, які пройшли шлях від бешкетників-призовників строкової служби до контрактників та волонтерів, учасників АТО.
14. Автор – Віслоух Людмила Вітольдівна
Подається на розгляд документально-публіцистичний твір «Майдан… і далі» (видавництво ПП «АА Тандем» 2017, Запоріжжя.)
В книзі аналізуються причини початку Майданів в Україні. Висвітлюються події на запорізькому Майдані – найактивнішому на всьому південному сході України. Значна увага приділена «кривавій» неділі 26 січня 2014 року, коли так звана «зачистка» Майдану «була однією з найжорстокіших і одночасно безглуздіших по Україні». Також йдеться про Народну Раду Запоріжжя та Запорізької області, Самооборону, волонтерство.
Номінація «За кращий твір у телевізійній сфері»
(6 робіт)
1. Подається телевізійний фільм «Київ. Спадок у руїнах» (розміщено на сайті Київського бюро радіо Свобода 13.01.2017 року за посиланням https://www.radiosvoboda.org/a/28229727.html.)
Автор: Валерія Андріївна Єгошина – журналіст-розслідувачка програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»). Фільм розкриває історії десятків занедбаних будівель у центрі української столиці. Ці будинки – частина історії та національної ідентичності, яку так важливо зберігати для наступних поколінь. Значна кількість історичних і культурних архітектурних пам’яток давно перейшла у приватні руки, подекуди недобросовісних власників. Через візуальну та інформаційну складову, за допомогою істориків намагаються відновити інтерес громадськості до історичної спадщини.
2. Подається документально-художній фільм «Вогонь самопосвяти» (демонструвався у вересні 2017 року в кінотеатрі ім. Івана Франка (м. Житомир), а також учням загальноосвітніх закладів).
Автор: Петро Михайлович Авраменко – режисер, актор, заслужений артист України.
Фільм присвячений феномену багатогранної особистості Олега Ольжича, життю і творчості цього видатного українського поета, політичного діяча, науковця, археолога, почесного громадянина міста Житомир. Автор прагне донести до глядача думку про те, що творча спадщина Олега Ольжича значима своїм духовним зарядом для майбутніх поколінь. Цей фільм розпочав цикл фільмів про видатних людей Житомирщини.
3. Подається телевізійний фільм з циклу «Київські історії» (оприлюднений 30.06.2015 в ефірі телеканалу «Київ». Також розміщено на ютуб-каналі «Київ» за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=pjFcJqR1gZE )
Автор: Загоруйко Андрій Володимирович – автор, режисер та віднедавна ведучий телевізійного циклу.
Фільм присвячений передісторії українського законодавства від давньоруських часів до прийняття Конституції України 28 червня 1996 року.
4. Подається короткометражний документальний фільм «Школа № 3» (оприлюднений 15.02.2017 на Міжнародному кінофестивалі у Берліні. Фільм отримав Гран-прі у програмі “Generation 14plus”.
Автори: Ліза Сміт (режисер), Георг Жено (режисер), Христина Лізогуб (оператор).
Фільм розповідає про дітей, які навчаються в школі невеликого міста Миколаївка на Донбасі, яка постраждала від потужних військових дій під час боїв за визволення міста Слов’янська. Снаряди влучили в будівлю школи, перетворивши її на руїну. Саме під час відновлення школи з весни 2014 по зиму 2016 років відбулись зйомки фільму, що розповідають про активну участь тринадцятилітніх дітей у її реставрації, про їхнє дорослішання та становлення особистостей.
5. Подається телевізійний фільм «Літак. Мрія. Висота» телепроекту «Бастіони» (дата виходу в ефір – 14.12.2016).
Автор: Марина Володимирівна Тепленко-Дідик – заслужений журналіст України.
Фільм розповідає про військового льотчика Героя України Дмитра Майбороду, який загинув влітку 2014-го під час виконання військового завдання – забезпечення українських бойових підрозділів у зоні проведення АТО. Їх літак підбили терористи, але завдячуючи пілотажній майстерності Дмитра Майбороди і штурмана Дмитра Шкарбуна військовим десантникам вдалося десантуватись і вижити, однак самі військові пілоти загинули.
6. Подається телефільм, один з випусків щотижневої пізнавально-розважальної програми «Прогулянки містом», що виходить в ефірі телеканалу «Київ» з 2012 року (програма вийшла в ефір 09.11.2017).
Автори: Олена Яструбенко (редактор), Вікторія Бордуліс (режисер), Лариса Суровська (сценаріст), Аліна Солодка (ведуча).
Даний випуск програми присвячений життю відомих письменників, які жили і працювали в Києві – Анні Ахматовій, Костянтину Паустовському, Ярославу Гашеку, Йосипу Мандельштаму. В програмі окреслюються українські національні мотиви, котрі вплинули на творчість письменників світового масштабу і надихнули на створення літературних шедеврів.
Номінація
«За кращий твір у радіомовній сфері»
(1 робота)
Подається радіопередача «Про відзначення Дня прапора, культурно-мистецькі заходи, приурочені до нього». Історичний коментар професора А. Ярещенка про значення свята (передача прозвучала 25.06.2016 на Харківському обласному радіо «Слобожанські акценти».) Виступ запрошеного на радіопрограму професора Ярещенка Артура Петровича розкриває феномен українства, досвід його етно-, націо-, державотворення. У виступі подається інформація про виникнення, використання та збереження історичних кольорів на прапорі України у складних соціально-політичних умовах.
Номінація
«За кращу наукову роботу в інформаційній сфері»
(4 роботи)
1. Колектив авторів: Козаков Володимир Миколайович – доктор наук з державного управління, професор кафедри державної політики та суспільного розвитку Національної академії державного управління при Президентові України; Ребкало Валерій Андрійович – доктор філософських наук, професор кафедри державної політики та суспільного розвитку Національної академії державного управління при Президентові України; Рашковська Ольга Володимирівна – кандидат наук з державного управління; Романенко Євген Олександрович, доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри публічного адміністрування Міжрегіональної Академії управління персоналом; Чаплай Ірина Віталіївна, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри публічного адміністрування Міжрегіональної Академії управління персоналом.
.
Подається монографія «Державно-громадянська комунікація: шлях від кризи до взаємодії». Надрукована у 2017 році в м. Києві в ДП «Видавничий дім «Персонал».
У монографії досліджено теоретичну ідентифікацію понять «комунікація», «соціальна комунікація», масова комунікація» та їх складових у контексті сучасних дослідницьких підходів; визначено атрибутивно-системні властивості комунікації в публічному управлінні; обґрунтовано роль інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку комунікації у країнах європейського співтовариства; виокремлено та оцінено напрями посилання впливу громадянської комунікації на демократизацію системи публічного управління України; обґрунтовано напрями та шляхи використання маркетингових комунікацій у публічному управлінні.
2.Автор Солов’єнко Костянтин Миколайович – кандидат економічних наук, доцент Київського національного університету культури і мистецтв, драматург.
Подається стаття «Митець – як соціальний актор».
Надрукована в збірнику «Курбасівські читання: Науковий вісник / Нац. центру театральних мистецтв імені Леся Курбаса – К.: [НЦТМ ім. Леся Курбаса], 2016. – № 11: Культура як суб’єкт. Майдан. Війна. Екстрема. – 186 с. Статтю розміщено на с.175-176.
Твір мистецтва покликаний створити резонанс: спонукати до дій, структурувати дію громади, показати напрями руху, створити майбутнє. На жаль, театральне мистецтво України сьогодні не має соціальної сили. Чи буде вона втрачена – залежить від вибору митців та їхньої майстерності.
3. Автор Лизанчук Василь Васильович – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення Львівського національного університету імені Івана Франка, академік Академії наук вищої освіти України.
Подається наукова робота, підручник «Інформаційна безпека України: теорія і практика» (Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2017 р., 728 с.)
Розглянуто інформаційно-психологічну, гуманітарну сферу. Осмислено, узагальнено, правдиво висвітлено історію викликів і загроз від московських колонізаторів українській культурі, національній ідентичності, мові, українській історії, церкві, звичаям, традиціям. Проаналізовано форми, методи і способи маніпулятивної пропаганди російських ідеологів, політиків, працівників засобів масової інформації. Розглянуто складові національно-інформаційної безпеки українського суспільства, досліджено основоположні принципи розвитку й утвердження державності України в умовах російської агресії та глобалізації.
4. Автор Дерев’яний Ігор Ярославович - заступник директора з наукової роботи Меморіального музею «Територія терору». Автор низки наукових та науково-популярних статей з історії України ХХ ст.
Подається на розгляд публічна лекція на тему: «Державна політика прихованого антисемітизму в СРСР 1920-40-х р. р.». (Публічна лекція була прочитана 18.05.2017 в приміщені Національного музею «Тюрма на Лонцького» м. Львів., однак не опублікована у ЗМІ.)
Лекція присвячена складній та малодослідженій проблемі негласної політики національної та соціальної дискримінації євреїв в Україні у часи панування радянської тоталітарної влади. У лекції представлено витоки юдофобії в Російській імперії до революції 1917 року та її ґенезу у 1930-1940-их роках. Проаналізовано значення радянської політики прихованого антисемітизму для розгортання масштабів Голокосту в Україні у роки Другої світової війни.