Концепція програми інформатизації Державного комітету телебачення і радіомовлення України
1. Загальні положення
Перехід України до ринкових відносин, подальше розгортання державотворчих процесів, проведення соціально-економічних реформ, розширення міжнародного співробітництва, розвиток демократизації суспільства в Україні в умовах постійних зрушень у науково-технологічній сфері вимагає посилення вимог до рівня інформатизації суспільства та інформаційно-аналітичного забезпечення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. На сучасному етапі переходу від індустріального до інформаційного суспільства у всіх провідних державах світу ступінь використання інформаційного простору та інформаційних технологій стає безпосереднім чинником економічного зростання, забезпечення обороноздатності країни, соціально-політичної стабільності та розвитку демократичних засад в управлінні державою. У напрямку створення національних інформаційно-аналітичних систем різного призначення активно ведуться роботи в США, державах Європи та Росії.
Положенням про Державний комітет телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо України), затвердженим Указом Президента України від 27 серпня 2003 року N 920, Держкомтелерадіо України визначено спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики в інформаційній та видавничій сферах, державної мовної політики.
Основними завданнями Держкомтелерадіо України є:
- участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики в інформаційній та видавничій сферах, державної мовної політики;
- міжгалузева координація та функціональне регулювання з питань діяльності інформаційної та видавничої сфер, реалізації державної мовної політики;
- здійснення управління в інформаційній та видавничій сферах;
- сприяння реалізації конституційного права на свободу слова, забезпечення розвитку інформаційної сфери, розширення національного інформаційного простору.
Держкомтелерадіо України відповідно до покладених на нього завдань:
- готує пропозиції щодо формування державної політики в інформаційній та видавничій сферах і визначає пріоритетні напрями дальшого розвитку цих сфер, а також щодо формування державної мовної політики;
- вживає разом з іншими органами виконавчої влади заходів щодо інформаційного забезпечення підтримки інноваційних процесів у державі та розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет, розширення спектра засобів і вдосконалення методів оприлюднення у мережі Інтернет об'єктивної соціально-політичної, економічної, освітньої, правової, науково-технічної та інших видів інформації про Україну;
- в межах своїх повноважень розробляє проекти розширення доступу до національних інформаційних ресурсів і вживає заходів для впровадження новітніх інформаційних технологій;
- вживає відповідних заходів щодо підвищення рівня інформаційного забезпечення громадян і впровадження європейських стандартів поінформованості суспільства.
Одним з вагомих чинників вирішення зазначених задач є розробка та впровадження програми інформатизації (Програма) Держкомтелерадіо України.
Визначення головної мети, завдань та пріоритетних напрямів інформатизації здійснюється в рамках концепції програми інформатизації (Концепція).
2. Стан інформатизації
Технічні засоби, що використовуються в центральному апараті Комітету, на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають в його управлінні, характеризуються широким спектром типів персональних комп’ютерів та мережевого обладнання. Від застарілих персональних комп’ютерів типу АТ 386/483 до сучасних Pentium IV.
В переважній більшості використовуються програмні продукти компанії Microsoft: операційні системи Windows-9X, Windows NT/2000; офісні програми MS OFFICE’95/2000.
Функціонують локальні мережі під управлінням мережевих операційних систем Novell, Windows NT, Unix.
Комітет та більшість підвідомчих йому установ і організацій мають доступ до мережі Інтернет, створили та забезпечують функціонування власних веб-сайтів, їх працівники використовують в своїй роботі електронну пошту.
В цілому укомплектованість комп’ютерною технікою не достатня і є нерівномірною. Це не дає можливості використовувати в повному обсязі сучасні інформаційні технології, створювати електронні інформаційні системи та ресурси.
Відсутня телекомунікаційна система, яка дозволила б створити корпоративну мережу обміну даними й управління ресурсами всіх структурних підрозділів Комітету, підвідомчих йому установ і організацій. Зв’язок з регіональними підрозділами базується на використанні електронної пошти, але низька якість комутованих телефонних ліній загального користування унеможливлює забезпечити ефективний обмін інформацією.
Недостатньою є також ефективність роботи локальних мереж, що обумовлено в першу чергу відсутністю використання програмного забезпечення управління базами даних та дублювання роботи серверів мереж.
Потребує покращення кадрове забезпечення - у більшості регіональних підрозділів Комітету відсутні за штатним розкладом посади спеціалістів з інформаційних технологій, або ж вони вакантні.
На шляху вдосконалення діяльності Комітету має місце низка об'єктивних чинників, які ускладнюють здійснення інформаційно-аналітичної роботи. До них належать:
- неточність і неповнота інформації, з якою працюють структурні підрозділи, породжувані недостатністю як ресурсів для її одержання, так і взаємодії між собою підрозділів;
- обмеження реального часу, протягом якого повинні бути прийняті управлінські рішення незалежно від складності вирішуваних питань і обсягів оброблюваної інформації;
- багатокритеріальність при прийнятті управлінських рішень на всіх рівнях;
- відсутність належної культури виконання та використання інформаційно-аналітичних матеріалів.
3. Головна мета, завдання
Головною метою розробки і впровадження Програми є створення умов для подолання негативного впливу вищезазначених чинників і забезпечення ефективної роботи Комітету, підвідомчих йому установ і організацій шляхом створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, побудованих на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки. Це досягається через реалізацію низки завдань, головними з яких є:
впровадження та забезпечення ефективного функціонування локальних мереж Комітету, підвідомчих установ і організацій, модернізація програмно-технічної бази, забезпечення сучасними програмними та технічними засобами;
створення електронних інформаційних систем і ресурсів інформаційної та видавничої галузей, інтеграція їх до веб-сайту Комітету та Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади;
побудова корпоративної інформаційної мережі, що об’єднує локальні обчислювальні мережі, електронні інформаційні системи і ресурси Комітету, підвідомчих установ і організацій із забезпечення дотримання вимог щодо захисту інформації;
забезпечення більш швидкого та доступного надання державних (адміністративних) послуг громадянам та юридичним особам через веб-сайт Комітету та веб-сайти підвідомчих установ і організацій в електронній інформаційній системі “Електронний Уряд”.
4. Принципи формування Програми
На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій, коли комп'ютерні мережі стають глобальним чинником, а засоби інформатизації охоплюють все нові ділянки державного та суспільного життя, створення Програми повинно охоплювати увесь досвід інформатизації, накопичений на різних рівнях: державному, галузевому, регіональному, корпоративному, а також новітні досягнення у сфері наукових розробок і технологій. З урахуванням цього основними принципами формування Програми є:
- принцип спадковості – ґрунтується на збережені та максимальному використанні наявної інформаційно-технічної, телекомунікаційної та організаційної структури, кадрового потенціалу та накопиченого досвіду в нових умовах;
- принцип поступовості і неперервності – Програма є масштабним проектом, що потребуватиме значних витрат, і тому повинна створюватися поступово, але постійно й неухильно, охоплюючи все нові ділянки галузі;
- принцип підтримки стратегії програмно-цільового управління – визначає аспект взаємодії між Комітетом, організаціями, установами та підприємствами галузі в процесі у формування та забезпечення реалізації державної політики в інформаційній та видавничій сферах, державної мовної політики. Ця взаємодія керується ієрархією цілей та відбивається в системі взаємопов’язаних проектів Програми;
- принцип багатоаспектної інтеграції – така організація інформаційних ресурсів, за якої інформаційні одиниці ресурсів, що можуть бути різними в окремих організаціях, установах та підприємствах галузі за своїми джерелами, формами подання, способами та регламентами актуалізації, ступенями визначеності, об'єктивності та достовірності, а також іншими параметрами, мають на рівні Комітету єдину концептуальну модель подання, що утворює метабазу Держкомтелерадіо;
- принцип розмежування доступу та комплексності системи технічного захисту інформації (ТЗІ) – доступ згідно з вимогами до забезпечення захисту інформації у залежності від грифу інформації та необхідність комплексного підходу до організації ТЗІ, узгодження робіт з ТЗІ, які проводяться різними відомствами та структурами;
принцип раціональності – пріоритет надається рішенням, що не приводять до створення нових організаційних структур. Аргументами вибору є наявність споріднених функцій, відповідних фахівців, потрібних інформаційних ресурсів, зацікавленості в результатах виконання функції.
5. Пріоритетні напрями інформатизації
Відповідно до покладених на Держкомтелерадіо завдань та з урахуванням його структури визначено основі пріоритетні напрями інформатизації галузі.
5.1 У сфері друкованих засобів масової інформації:
створення електронного реєстру друкованих засобів інформації та забезпечення доступу до нього через мережу Інтернет;
створення електронного реєстру інформаційних агентств та забезпечення доступу до нього через мережу Інтернет;
забезпечення реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств через веб-сайт Комітету, створення електронного реєстру друкованих засобів масової інформації;
створення Інтернет-версій друкованих засобів масової інформації (мережеві засоби масової інформації).
5.2 У сфері електронних засобів масової інформації
формування аудіофайлів випуску новин на веб-сайті Національної радіокомпанії України;
створення картотеки аудіоархіву Національної радіокомпанії України у цифровому форматі з можливістю доступу до неї через мережу Інтернет;
створення каналу (музично-інформаційного) Національної радіокомпанії України для мовлення в Інтернеті;
широке впровадження новітніх комп'ютерних технологій у виробництво, розподіл і розповсюдження телевізійних програм;
забезпечення аудіо- відео мовлення в мережі Інтернет Національною телекомпанією України, Укрінформом, Державною телерадіокомпанією “Всесвітня служба “Українське телебачення і радіомовлення”;
впровадження відпрацьованих технологій аудіо- відео мовлення в мережі Інтернет у всіх державних телерадіокомпаніях, створення веб-порталу медіапослуг державних телерадіокомпаній.
5.3 У книговидавничій сфері розвиток електронних видань, зокрема поширення інформації на компакт-дисках та інших цифрових носіях;
створення та ведення віртуальної виставки книг, які випущені різними видавництвами за державним замовленням, передбачивши створення окремого розділу, призначеного для книг-лауреатів всеукраїнських книжкових виставок;
створення бази даних зарубіжних книжкових магазинів, що мають відділи української книги, для забезпечення проведення маркетингової політики з просування вітчизняної книжкової продукції на зарубіжні ринки;
створення та ведення електронного реєстру видавців, виробників і розповсюджувачів видавничої продукції, забезпечення актуальності та доступу до нього через мережу Інтернет;
удосконалення форм і методів рекламування та інформування про нові видання з використанням електронних інформаційних систем (каталогів, картотек, реєстрів та інше), створення пошукової системи для цих інформаційних систем;
автоматизація бібліографічного та статистичного обліку друкованої продукції;
створення постійно діючого в мережі Інтернет багатомовного віртуального стенду виставкової діяльності Держкомтелерадіо;
стимулювання поширення у світі інформації про Україну шляхом розповсюдження книжкових і періодичних видань українською та іноземними мовами через мережу Інтернет.
5.4 У сфері поліграфічного виробництва розроблення та впровадження цифрових технологій у додрукарські, друкарські і післядрукарські процеси;
розроблення вітчизняного комп'ютерно-технологічного забезпечення видавничих процесів, опрацювання текстової та ілюстративної інформації із застосуванням комп’ютерних програм;
створення автоматизованих систем управління виробництвом та технологічними процесами;
створення електронного реєстру підприємств поліграфії;
створення електронного каталогу послуг підприємств поліграфії з пошуковою системою цього каталогу.
6. Нормативно-правове забезпечення розробки та впровадження Програми
Нормативно-правове забезпечення Програми являє собою сукупність правових норм, що врегульовують відносини, які складаються в процесі інформатизації діяльності Держкомтелерадіо України.
В першу чергу воно направлене на досягнення наступних цілей:
зменшення кількості бар’єрів та обмежень, що виникають в результаті недосконалості системи інформаційної взаємодії Комітету та підвідомчих установ і організацій;
створення надійної і захищеної інформаційної взаємодії Комітету та підвідомчих установ і організацій;
інтеграція електронних інформаційних систем і ресурсів, забезпечення доступу до них.
На цей час розроблено нормативні акти, які визначають порядок використання комп’ютерних програм та порядок експлуатації персональних ЕОМ, створення веб-сайту Комітету та забезпечення його функціонування.
Необхідно розробити нормативно-правові акти, що визначатимуть, зокрема:
- єдиний підхід Комітету, організацій, установ та підприємств галузі до створення інформаційного ресурсу шляхом стандартизації, уніфікації та сумісності структур даних, їх форматів для безперешкодного обміну інформацією;
- вимоги до складу та змісту інформаційних ресурсів, обмеження щодо їх використання, відповідальних за їх створення і підтримки в актуальному стані;
- порядок включення організацій, установ та підприємств галузі в інформаційні системи, зокрема, до єдиної систем електронного документообігу Держкомтелерадіо та до консолідованого бухгалтерського обліку галузі;
- порядок забезпечення Комітетом, організаціями, установами та підприємствами галузі доступу громадян до інформаційних ресурсів з відкритою інформацією;
- порядок здійснення інтеграції електронних систем і ресурсів структурних підрозділів Комітету, підвідомчих організацій і установ до веб-сайту Комітету та до Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади;
- порядок та перелік надання структурними підрозділами Комітету, підвідомчими організаціями і установами громадянам інформаційних послуг загального призначення та інших послуг, які потребують ідентифікації суб’єктів правових відносин і забезпечення цілісності та достовірності інформації (з використанням електронного цифрового підпису), через веб-сайт Комітету та Єдиний веб-портал органів виконавчої влади.
7. Основні складові та напрями створення Програми та її впровадження здійснюється на двох рівнях:
- центральний апарат Комітету;
- організації, установи та підприємства галузі.
7.1 Центральний апарат Комітету
Програмою передбачається створити інформаційно-аналітичну систему (ІАС) центрального апарату Комітету, яка має метою підвищення ефективності та досягнення якісно нового рівня у діяльності структурних підрозділів Комітету щодо формування державної політики в інформаційній та видавничій сферах і забезпечення її реалізації. Це досягається через низку завдань, головними з яких є:
- значне розширення кількості джерел та обсягів інформації, що береться до уваги при прийнятті рішень;
- підвищення достовірності та оперативності інформації, що надходить до структурних підрозділів Комітету та виходить з них;
- впровадження та вдосконалення систем автоматизації діяльності державних службовців Комітету;
- розвиток структури та інфраструктури інформаційних ресурсів, зростання обсягів послуг, наданих з їх використанням;
- захист державних інтересів щодо зберігання, режиму доступу та розповсюдження інформації;
- розвиток відкритості Комітету широким колам громадськості та розвиток засад прямої демократії в управлінні (впровадження системи “Електронний Уряд”).
Інформаційно-аналітична система включає в себе такі складові:
- офісні системи;
- функціональні системи;
- локальну обчислювальну мережу;
- веб-сайт Комітету.
Офісні системи включають в себе такі автоматизовані інформаційні системи:
- бухгалтерський облік;
- матеріально-технічне забезпечення;
- кадри;
- бібліотечний облік (архів).
Функціональні системи ІАС забезпечують автоматизацію діяльності фахівців апарату відповідно до їх посадових інструкцій і включають такі системи:
- нормативно-правову;
- реєстрації друкованих ЗМІ та інформаційних агентств;
- ведення видавничої справи та поліграфія;
- моніторинг і прогнозування інформаційної та мовної політики;
- міжнародного співробітництва.
Цими системами забезпечується створення електронних інформаційних ресурсів та їх інтеграція до веб-сайту Комітету та до Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, надання фізичним та юридичним особам державних (адміністративні) послуг, обов'язковість отримання яких встановлюється законодавством та які безпосередньо пов’язані з виконанням основних функцій та завдань центральним апаратом Комітету.
Першочерговим для забезпечення якісно нового рівня інформаційної взаємодії структурних підрозділів Комітету є вдосконалення локальної обчислювальної мережі. Локальна обчислювальна мережа є розподіленою комп’ютерною інформаційною системою, яка складається з взаємопов`язаних засобів обчислювальної техніки, програмного забезпечення, мережевого та периферійного обладнання і призначена для надання працівникам доступу до інформаційних та обчислювальних ресурсів і послуг мережі.
Оприлюднення у мережі Інтернет об'єктивної інформації про діяльність Комітету здійснюється через власний веб-сайт. При функціонуванні веб-сайту Комітету вирішуються наступні завдання:
- забезпечується доступ до електронних систем та ресурсів структурних підрозділів Комітету, підвідомчих організацій і установ через єдиний інтерфейс;
- покращується доступ та використання громадянами електронних інформаційних ресурсів Комітету, підвідомчих організацій і установ;
- забезпечується більш швидке та доступне надання державних послуг громадянам через веб-сайт Комітету та через Єдиний веб-портал органів виконавчої влади;
- зростає прозорість взаємовідносин Комітету з суб’єктами підприємницької діяльності, зокрема при виконанні процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
7.2 Регіональний рівень
На регіональному рівні (організації, установи та підприємства галузі) Програма впроваджується наступним шляхом:
- створюються локальні обчислювальні мережі у кожній організації, установі та підприємстві галузі. Ці мережі забезпечують внутрішню інформаційну взаємодію підрозділу;
- створюються інформаційно-аналітичні системи в регіональних підрозділах;
- створюються веб-сайти, через які оприлюднюється у мережі Інтернет інформація про діяльність регіонального підрозділу та забезпечується доступ громадян до його електронних інформаційних систем та ресурсів, здійснюється інтеграція електронних інформаційних систем та ресурсів до веб-сайту Комітету;
- забезпечується доступ до мережі Інтернет співробітникам регіональних підрозділів, збільшується джерела отримування інформації.
Інформаційно-аналітичні системи управління регіональних підрозділів впроваджуються в складі:
офісних системи: бухгалтерський облік, матеріально-технічне забезпечення, облік кадрів, бібліотечний облік (архів), та інші;
функціональних систем, які відображають функціональну спрямованість діяльності підрозділу. Це автоматизовані системи управління виробництвом, технологічними процесами, системи моніторингу, та інше.
7.3 Корпоративна інформаційна мережа
Вдосконалення інформаційної структури Держкомтелерадіо України здійснюється шляхом побудови корпоративної інформаційної мережі.
Складовими частинами цієї мережі є:
- локальні обчислювальні мережі Комітету та підвідомчих йому організацій і установ;
- інформаційно-аналітичні системи та інформаційні ресурси Комітету та підвідомчих йому організацій і установ;
- телекомунікаційна система обміну інформацією між Комітетом та підвідомчими організаціями і установами;
- система захисту даних.