Щодо проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про систему суспільного телебачення і радіомовлення України” (нова редакція).

1. Державний комітет телебачення і радіомовлення України не підтримує у такій редакції проект Закону України “Про внесення змін до Закону України „Про систему суспільного телебачення і радіомовлення України” (нова редакція).

2. Зауваження до законопроекту:

У преамбулі положення „суспільне телебачення є незалежним і не може контролюватися державою, політичними партіями, приватними організаціями чи особами” не узгоджується з частиною першою статті 5 проекту, якою визначається, що 15 осіб призначаються Верховною Радою України – від політичних партій та блоків, а 15 осіб – від всеукраїнських громадських організацій.

Таким чином, суспільне телерадіомовлення буде контролюватися саме тими політичними партіями та блоками, представники яких будуть обрані до наглядової ради.

Частина перша статті 1 проекту не узгоджується з Цивільним та Господарським кодексами України. Зокрема, в чинному законодавстві не передбачена така організаційно-правова форма, як „установа” (може бути як „державна установа”).

Питання щодо реорганізації НТКУ і НРКУ шляхом перетворення суперечать статті 59 Господарського кодексу, відповідно до якої „припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації – за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб – засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників”.

Виходячи із змісту норм Закону України „Про телебачення і радіомовлення” (ст.ст. 1 та 13), засновниками (співзасновниками) НТКУ та НРКУ є Верховна Рада України і Президент України, і ці телерадіоорганізації є підзвітними їм. Відповідно до статті 19 зазначеного Закону рішення про припинення діяльності приймає засновник (співзасновники) або суд.

Отже, в законопроекті слід передбачити механізм припинення діяльності НТКУ і НРКУ.

Частина третя статті 1 проекту не відповідає реаліям сьогодення, оскільки у розпорядженні держави залишився лише один загальнодержавний канал (УТ-1), а решта загальнонаціональних каналів, яким мають ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, використовуються приватними телерадіоорганізаціями.

Частина дев’ята статті 5 проекту (стосовно надання документів, що додаються до заяви про внесення кандидатури члена ради) суперечить статті 30 Закону України “Про інформацію”, якою визначено порядок доступу до документів з обмеженим доступом.

Стаття 6 проекту (щодо ротації членів один раз на три роки) не узгоджується зі статтею 5 проекту (щодо призначення членів Наглядової ради на 6 років).

Положення статті 7 проекту про те, що Наглядова рада є розпорядником державного майна потребує доопрацювання в частині виокремлення Наглядової ради в юридичну особу.

Положення статті 8 щодо роботи членів правління на громадських засадах не узгоджуються з положенням цієї ж статті щодо отримання членами правління грошової винагороди у розмірі 10 мінімальних заробітних плат на місяць.

Стаття 9 щодо встановлення правлінням Українського телебачення та Українського радіо процедури проведення тендерів закупівлі товарів і послуг суперечить Закону України “Про закупівлю товарів, робіт та послуг для державних потреб”.

У законопроекті не передбачено діяльність телерадіоорганізацій суспільного телерадіомовлення в особливий та мобілізаційний період.

Крім того, при здійсненні реорганізації НТКУ, НРКУ, державних, обласних, регіональних телерадіоорганізацій необхідно враховувати повноваження, покладені на зазначені суб’єкти господарювання законодавством України, зокрема законами України „Про телебачення і радіомовлення”, „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, „Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”, „Про вибори Президента України”, „Про вибори народних депутатів”, „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, Постановою Верховної Ради України „Про порядок висвітлення роботи сьомої сесії Верховної Ради України четвертого скликання”, постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 р. №377 „Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” та іншими нормативно-правовими актами.

Щодо проекту Закону України “Про внесення змін до статті 12 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”.

1. Державний комітет телебачення і радіомовлення України підтримує проект Закону України “Про внесення змін до статті 12 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”.

2. Положення законопроекту спрямовані на створення можливості Національній телекомпанії України та Національній радіокомпанії України використовувати для потреб розвитку національного телебачення і радіомовлення всі наявні матеріально-технічні ресурси та надходження від господарської діяльності.