Проект

Концепція

підтримки та сприяння розвитку місцевих засобів масової інформації

1.    Проблема, яка потребує розв’язання

У зв’язку з технологічною революцією та відповідно домінуванням цифрових технологій в інформаційному просторі, іншими об’єктивними та суб’єктивними причинами, значною мірою послабились позиції місцевих аудіовізуальних і періодичних друкованих засобів масової інформації. Внаслідок цього відчувається зниження рівня інформаційного забезпечення місцевих громад.

Однак в умовах реформи децентралізації в Україні саме друковані ЗМІ місцевої сфери розповсюдження і місцеві мовники мають відігравати суспільно важливу роль, залишатися доступним джерелом інформації для громадян.

За останні роки в українському медійному середовищі сформувалося чітке розуміння необхідності проведення масштабних реформ, а саме: реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ; реформування державних телерадіокомпаній та створення на їх базі суспільного мовника; реформування комунальних телерадіоорганізацій та запровадження мовлення громад на принципах суспільного мовлення.

2017 року створено Суспільне мовлення, що стало запорукою побудови й розвитку сучасного громадянського суспільства в Україні.

2018 року закінчився трирічний період реформування, визначений Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

Реформа державних і комунальних друкованих ЗМІ мала на меті: обмеження впливу держави на ЗМІ, інтеграцію вітчизняного медійного сегменту до світового інформаційного простору; створення рівних умов діяльності засобів масової інформації різних форм власності; підвищення конкурентоспроможності друкованих ЗМІ.

Протягом всього періоду реформування значна увага приділялася підвищенню рівня професійної майстерності журналістів реформованих друкованих ЗМІ, сприянню у застосуванні європейських стандартів медійної сфери, виробництву якісного та цікавого контенту тощо. Продуктивною виявилась також співпраця й з міжнародними партнерами.

Однак редакції реформованих друкованих ЗМІ місцевої сфери розповсюдження зіткнулись з проблемами ефективного функціонування в ринкових умовах. Успішний менеджмент залишається слабкою ланкою в діяльності комунальних видань. Практично відсутній досвід з реалізації заходів, спрямованих на досягнення економічної незалежності редакцій, підвищення конкурентоспроможності, успішну реалізацію інвестиційних проектів та залучення коштів для розвитку нових напрямів діяльності, впровадження мультимедійності.

Необхідним є також навчання колективів редакцій публічного захисту своїх позицій у відносинах з владою, готовності до запровадження інновацій тощо.

Результати аналізу загальних тенденцій розвитку ринку періодики свідчать про наявність у цьому сегменті таких проблем, як стрімке підвищення цін на газетний папір, поліграфічне обладнання, послуги, зростання тарифів на приймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою, скорочення мережі відділень поштового зв’язку, зниження попиту українців на вітчизняну видавничу продукцію, низька конкурентоспроможність місцевої преси тощо.

Наразі основною проблемою целюлозно-паперової промисловості України є відсутність виробництва целюлози та деревної маси, а створення такого виробництва стримується через необхідність залучення значних обсягів інвестицій. Потреба вітчизняного ринку в друкарських видах паперу (газетний, офсетний) задовольняється завдяки продукції імпортного походження переважно з Російської Федерації. Залишається невирішеним питання із забезпеченням виробництва лісосировинними ресурсами та зі значними фінансовими витратами на енергоресурси, що робить неконкурентоспроможною кінцеву продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Гострою залишається проблема розповсюдження преси. Систематичне підвищення АТ «Укрпошта» тарифів на приймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою при одночасному невисокому рівні послуг призводить до втрати довіри до оператора зв’язку. Водночас у сільській місцевості скорочення відділень поштового зв’язку та штату працівників призводить до того, що читач не отримує передплачене видання. Все це ставить під загрозу зникнення такого доступного джерела інформації, як місцева преса.

Мешканці сільської місцевості мають найменше доступу до мережі Інтернет, тому місцева преса є важливим, а інколи й єдиним джерелом інформації для них.

Водночас започатковані процеси децентралізації та самоорганізація територіальних громад у нових умовах виявили ще одну актуальну проблему – потребу в створенні окремого сектору телерадіомовлення – мовлення громад.

Мовником громади має бути неприбуткова юридична особа, яка заснована органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду, в тому числі об’єднану, з метою задоволення інформаційних, освітніх, культурних, мовних потреб територіальної громади, і яка здійснює діяльність на підставі ліцензії на мовлення, виданої у визначеному законодавством порядку.

Мовлення громад має соціальну мету і не повинно залежати від політичних, економічних і релігійних чинників. Наявні комунальні телерадіоорганізації мають бути перетворені на незалежних мовників громад, які забезпечуватимуть територіальні громади не лише місцевим, а й загальнонаціональним контентом, а також виконуватимуть функції з оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях.

Локальне телерадіомовлення громад, окрім того, має забезпечити громаду не лише місцевим, а й загальнонаціональним контентом, стати важливим інструментом розвитку громадянського суспільства.

Окрему увагу необхідно приділити висвітленню засобами масової інформації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Порядок фінансування ЗМІ з висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування має визначатися в договорах між цими органами і редакціями засобів масової інформації. Фінансування на цю мету повинно передбачатися у відповідних бюджетах органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Сприятливе середовище для свободи вираження думок і поглядів передбачає створення соціальних, правових, економічних умов для розвитку відповідальної перед громадою місцевої журналістики.

Враховуючи всі згадані вище аспекти, слід зазначити, що на сьогодні державна підтримка місцевих медіа є вкрай важливим механізмом розвитку інформаційної сфери, підвищення рівня участі громадян у розбудові суспільства.

Ця державна підтримка не є ознакою минулого.

У сучасних умовах державна інформаційна політика має змінити формат і віднайти нові механізми реалізації.

Це підтверджує і поширене в сучасній практиці європейських країн надання державної підтримки місцевим медіа.

Так, Рекомендаціями Ради Європи передбачено право держав-членів на здійснення державної підтримки місцевих засобів масової інформації з метою сприяння плюралізму медіа.

2.    Мета і строки реалізації Концепції

Концепція має на меті підвищення рівня поінформованості громадян про суспільні процеси в країні, розвиток і захист національного інформаційного простору, боротьбу з дезінформацією та маніпулюванням інформацією, забезпечення свободи слова в Україні, задоволення інформаційних і культурних потреб територіальних громад відповідно до європейських стандартів; обмеження впливу політичних сил, бізнесу та органів державної влади на редакційну політику місцевих ЗМІ; забезпечення свободи слова; розвиток ідеологічної багатоманітності, плюралізму у висвітленні як загальнодержавних процесів, так і життєдіяльності місцевих громад; створення рівних умов для доступу до інформаційних платформ; підвищення конкурентоспроможності мовників громад та редакцій місцевих друкованих ЗМІ, їхніх функціональних можливостей та ефективності роботи.

Строк реалізації Концепції передбачається протягом 2020-2023 років.

3.    Шляхи і способи розв’язання проблеми

Реалізація Концепції базуватиметься на таких принципах:

пріоритет інтересів територіальної громади;

вільний доступ членів територіальних громад до інформаційних мультимедійних платформ;

важливість всебічного, об’єктивного інформування про суспільно значущі події загальнодержавного та місцевого значення;

незалежність, свобода, саморегуляція редакційної політики;

залучення експертного середовища до напрацювання механізмів підтримки місцевих ЗМІ;

широке залучення громадськості до обговорення перспектив розвитку місцевих ЗМІ в Україні;

гарантування незалежності мовників територіальних громад та редакцій місцевих ЗМІ від політичного, економічного або іншого втручання;

ефективність і прозорість залучення економічних і фінансових інструментів підтримки місцевих ЗМІ.

Цільовою аудиторією є члени територіальних громад, журналісти місцевих ЗМІ.

Участь у реалізації Концепції можуть брати центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, громадські організації, професійні об'єднання, міжнародні урядові та неурядові організації.

Засобами реалізації Концепції мають стати:

удосконалення вітчизняного законодавства з метою створення привабливих економічних умов для розвитку місцевих ЗМІ;

активізація спільних дій органів державної виконавчої влади щодо розбудови мережі українського телерадіомовлення, яка охоплювала б тимчасово окуповані території Криму, Донецької та Луганської областей з метою протидії російській інформаційній агресії;

сприяння належному технічному оснащенню Луганської і Донецької філій ПАТ «НСТУ» з метою розширення мережі національного телерадіомовлення на ці території;

сприяння розширенню мережі національного телерадіомовлення у прикордонних з Російською Федерацією регіонах;

можливість запровадження мораторію на підвищення тарифів на доставку україномовних друкованих періодичних видань на підконтрольні Українській державі території Донецької і Луганської областей;

сприяння збільшенню виробництва і трансляції теле- та радіопрограм патріотичної тематики Донецькою та Луганською філіями ПАТ «НСТУ»;

можливість запровадження податкових пільг для редакцій та спеціальних тарифів на доставку друкованих ЗМІ;

надання за встановленими критеріями державної фінансової допомоги редакціям друкованих ЗМІ для придбання поліграфічних послуг та паперу, як найбільш витратних складових частин виробничого процесу;

укладення угод між редакціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування на висвітлення їхньої діяльності;

передбачення органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідного фінансування на висвітлення у ЗМІ своєї діяльності;

залучення міжнародних партнерів до надання донорської допомоги на розвиток мультимедійних платформ територіальних громад;

розробка експертних рекомендацій щодо реформування місцевих аудіовізуальних ЗМІ;

популяризація міжнародних стандартів редакційної політики;

тренінги для керівників редакцій місцевих ЗМІ щодо розробки стійких бізнес-моделей;

розробка механізмів удосконалення системи доведення інформаційного продукту до споживача (читача, глядача);

запровадження альтернативних форматів подання контенту;

обмін досвідом щодо впровадження кращих практик у сфері медіа;

впровадження інновацій у медіа;

запровадження спільного інвестування в ІТ-інфраструктуру, у тому числі з метою придбання основних фондів редакцій;

популяризація стандартів журналістської етики;

заохочення творчих працівників редакцій до створення нових оригінальних публіцистичних матеріалів;

підвищення кваліфікації, професійної майстерності та творчого потенціалу журналістів;

розвиток виробничих, журналістських, технічних та управлінських навичок, необхідних для мовлення громад;

створення тематичного вебпорталу для обміну інформаційно-аналітичними матеріалами з актуальних питань фінансової, юридичної та господарської діяльності місцевих ЗМІ.

4.    Очікувані результати

Очікувані результати впровадження Концепції:

підвищення рівня поінформованості членів територіальних громад про суспільно значущі події в державі та її регіонах;

недопущення дезінформації та маніпулювання інформацією;

вільне вираження думок і переконань;

сприяння процесам децентралізації;

задоволення комунікативних потреб об’єднаних територіальних громад;

стимулювання розвитку інтеграційних процесів у територіальних громадах, підтримання комунікативних зв’язків між різними територіальними громадами.

5. Обсяг фінансових, матеріально-технічних та трудових ресурсів

Концепція може бути впроваджена коштом державного та/або місцевого бюджетів, неурядових організацій, професійних та громадських об'єднань, вітчизняних і міжнародних фондів, інших джерел, що не заборонені законодавством.