Проєкт

Концепція

підтримки та сприяння розвитку місцевих засобів масової інформації

1. Проблема, яка потребує розв’язання

У зв’язку з технологічною революцією та цифровізацією інформаційного суспільства, іншими об’єктивними та суб’єктивними причинами, значною мірою послабились позиції місцевих аудіовізуальних і періодичних друкованих засобів масової інформації. Внаслідок цього відчувається зниження рівня інформаційного забезпечення місцевих громад. Однак в умовах реформи децентралізації в Україні саме друковані ЗМІ місцевої сфери розповсюдження і місцеві мовники мають відігравати суспільно важливу роль, залишатися доступним джерелом інформації для громадян.

Цифрова революція розширила можливості для людської комунікації, водночас створивши загрозу для існування традиційних медіа форматів, зокрема, друкованих ЗМІ.

Актуальним є збереження найкращого досвіду традиційних ЗМІ шляхом переходу на інноваційні інтернет-платформи. При цьому вкрай важливим є збереження стандартів якісної журналістики, а також запобігання загрозам розповсюдженням дезінформації та онлайн-пропагандистських кампаній, у тому числі в рамках масштабних скоординованих зусиль з підриву внутрішніх демократичних процесів в країні.

За останні роки в українському медійному середовищі сформувалося чітке розуміння необхідності проведення масштабних реформ, а саме: реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ; реформування державних телерадіокомпаній та створення на їх базі суспільного мовника; реформування комунальних телерадіоорганізацій та запровадження мовлення громад на принципах суспільного мовлення.

2017 року створено Суспільне мовлення, 2018 року закінчився трирічний період реформування, визначений Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

Однак редакції реформованих друкованих ЗМІ місцевої сфери розповсюдження зіткнулись з проблемами ефективного функціонування в ринкових умовах. Успішний менеджмент залишається слабкою ланкою в діяльності реформованих видань. Практично відсутній досвід з реалізації заходів, спрямованих на досягнення економічної незалежності редакцій, підвищення конкурентоспроможності, успішну реалізацію інвестиційних проектів та залучення коштів для розвитку нових напрямів діяльності, впровадження мультимедійності. Редакціям вкрай необхідно адаптувати свою діяльність до онлайн середовища та залишатися на зв’язку з громадами. Крім того, працюючи в цифровому середовищі, слід дотримуватись правових та етичних стандартів.

Результати аналізу загальних тенденцій розвитку ринку періодики свідчать про наявність у цьому сегменті таких проблем, як стрімке підвищення цін на газетний папір, поліграфічне обладнання, послуги, зростання тарифів на приймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою, скорочення мережі відділень поштового зв’язку, зниження попиту українців на вітчизняну видавничу продукцію, низька конкурентоспроможність місцевої преси тощо.

Надзвичайно гострою залишається проблема розповсюдження преси. Систематичне підвищення АТ «Укрпошта» тарифів на приймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою при одночасному невисокому рівні послуг призводить до втрати довіри до оператора зв’язку.

На сьогодні є нагальна потреба у створенні та реалізації АТ «Укрпошта» пілотного проекту під умовною назвою «Сільська пошта», який мав би на меті забезпечення мешканців віддалених сільських районів пресою.

При цьому мешканці сільської місцевості мають найменше доступу до мережі Інтернет, тому місцева преса є важливим, а інколи й єдиним джерелом інформації для них.

Водночас започатковані процеси децентралізації та самоорганізація територіальних громад у нових умовах виявили ще одну актуальну проблему – потребу в створенні окремого сектору телерадіомовлення – мовлення громад.

Мовлення громад має соціальну мету і не повинно залежати від політичних, економічних і релігійних чинників. Наявні комунальні телерадіоорганізації мають бути перетворені на незалежних мовників громад, які забезпечуватимуть територіальні громади не лише місцевим, а й загальнонаціональним контентом, а також виконуватимуть функції з оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях.

Мовник має працювати на користь конкретній територіальній громаді, програмні цілі мають відповідати інформаційним, освітнім, культурним і мовним інтересам громади, зокрема й інтересам національних меншин.

Мовленню громад доцільно мати правовий статус окремої категорії засобів мовлення, що створюються зареєстрованими некомерційними організаціями.

Окрему увагу необхідно приділити висвітленню місцевими засобами масової інформації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Порядок фінансування місцевимх ЗМІ з висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування має визначатися в договорах між цими органами і редакціями засобів масової інформації. Фінансування на цю мету повинно передбачатися у відповідних бюджетах органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Враховуючи всі згадані вище аспекти, слід зазначити, що на сьогодні державна підтримка місцевих медіа є вкрай важливим механізмом розвитку інформаційної сфери, підвищення рівня участі громадян у розбудові суспільства.

Ця державна підтримка не є ознакою минулого. У сучасних умовах державна інформаційна політика має змінити формат і віднайти нові механізми реалізації. Це підтверджує і поширене в сучасній практиці європейських країн надання державної підтримки місцевим медіа.

Так, Рекомендаціями Ради Європи передбачено право держав-членів на здійснення державної підтримки місцевих засобів масової інформації з метою сприяння плюралізму медіа.

2. Мета і строки реалізації Концепції

Концепція має на меті підвищення рівня поінформованості громадян про суспільні процеси в країні, розвиток і захист національного інформаційного простору, боротьбу з дезінформацією та маніпулюванням інформацією, забезпечення свободи слова в Україні, задоволення інформаційних і культурних потреб територіальних громад відповідно до європейських стандартів; обмеження впливу політичних сил, бізнесу та органів державної влади на редакційну політику місцевих ЗМІ; розвиток ідеологічної багатоманітності, плюралізму у висвітленні як загальнодержавних процесів, так і життєдіяльності місцевих громад; створення рівних умов для доступу до інформаційних платформ; підвищення конкурентоспроможності мовників громад та редакцій місцевих друкованих ЗМІ, їхніх функціональних можливостей та ефективності роботи.

Строк реалізації Концепції передбачається протягом 2020-2023 років.

3. Шляхи і способи розв’язання проблеми

Реалізація Концепції базуватиметься на таких принципах:

пріоритет інтересів територіальної громади;

вільний доступ членів територіальних громад до інформаційних мультимедійних платформ;

важливість всебічного, об’єктивного інформування про суспільно значущі події загальнодержавного та місцевого значення;

незалежність, свобода, саморегуляція редакційної політики;

залучення експертного середовища до напрацювання механізмів підтримки місцевих ЗМІ;

широке залучення громадськості до обговорення перспектив розвитку місцевих ЗМІ в Україні;

гарантування незалежності мовників територіальних громад та редакцій місцевих ЗМІ від політичного, економічного або іншого втручання;

ефективність і прозорість залучення економічних і фінансових інструментів підтримки місцевих ЗМІ.

Цільовою аудиторією є члени територіальних громад, журналісти місцевих ЗМІ.

Участь у реалізації Концепції можуть брати центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, громадські організації, професійні об'єднання, міжнародні урядові та неурядові організації.

Засоби реалізації Концепції:

Для врегулювання правового статусу місцевих ЗМІ існує потреба у комплексному удосконаленні вітчизняного медіа законодавства, а саме:

розробка проєкту Закону України «Про аудіовізуальні медіа сервіси»;

розробка проєкту Закону України «Про мовлення громад»;

внесення змін до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні.

З метою підвищення ролі локальних медіа у забезпеченні інформаційних потреб територіальних громад передбачається їх державна підтримка, а саме:

сприяння в укладенні угод між редакціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування на висвітлення їхньої діяльності;

передбачення органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідного фінансування на висвітлення у місцевих ЗМІ своєї діяльності;

активізація спільних дій центральних та місцевих органів державної виконавчої влади щодо розбудови мережі українського телерадіомовлення, яка охоплювала б тимчасово окуповані території Криму, Донецької та Луганської областей, райони інших прикордонних областей з метою забезпечення інформаційної безпеки держави;

сприяння збільшенню виробництва і трансляції теле- та радіопрограм патріотичної тематики місцевими мовниками на території Донецької та Луганської, інших прикордонних областей;

сприяння у наданні місцевими органами влади фінансової допомоги мовникам громад;

можливість резервування достатньої кількості частот, доступних у FM-діапазоні, для мовників громад;

забезпечення доступу мовників громад до багатоканальних платформ трансляції, зокрема, цифрових мультиплексів;

запровадження мораторію на підвищення тарифів на доставку друкованих періодичних видань на підконтрольні Українській державі території Донецької і Луганської областей;

можливість запровадження податкових пільг для редакцій місцевих ЗМІ прикордонних областей;

надання за встановленими критеріями державної фінансової допомоги редакціям друкованих ЗМІ для придбання поліграфічних послуг та паперу, як найбільш витратних складових частин виробничого процесу;

розвиток альтернативних схем доставки преси, створення мобільних поштових відділень.

З метою трансформації традиційних медіа в сучасні мультимедійні платформи – передбачається впровадження інновацій, а саме:

запровадження альтернативних форматів подання контенту;

покращення доступу громадян з особливими потребами до локальних медіа, створення електронних версій локальних ЗМІ для користувачів з вадами органів зору та слуху;

адаптація локальних ЗМІ в умовах таблоїдизації та комерціалізації;

застосування нових інструментів фінансової стабільності, поєднання цифрових передплат, доходів від реклами, внесків користувачів;

розробка механізмів удосконалення системи доведення інформаційного продукту до споживача (читача, глядача);

запровадження спільного інвестування в ІТ-інфраструктуру, у тому числі з метою придбання основних фондів редакцій;

запровадження нових онлайн-інструментів.

можливість надання провідним місцевим медіа фінансової допомоги на конкурсній основі для впровадження інноваційних технологій з джерел, що не заборонені законодавством.

Для покращення якості журналістики, адаптації журналістів локальних медіа до нових умов роботи в цифровому середовищі передбачається удосконалення роботи з підвищення кваліфікації, професійної майстерності та творчого потенціалу журналістів, а саме:

популяризація міжнародних стандартів якісної журналістики;

проведення тренінгів для керівників місцевих ЗМІ щодо розробки стійких бізнес-моделей;

покращення рівня правової культури учасників медіа ринку;

обмін досвідом щодо впровадження кращих практик у сфері медіа;

популяризація стандартів журналістської етики;

заохочення творчих працівників редакцій до створення нових оригінальних публіцистичних матеріалів;

розвиток виробничих, журналістських, технічних та управлінських навичок, необхідних для мовлення громад;

створення тематичного веб-порталу для обміну інформаційно-аналітичними матеріалами з актуальних питань фінансової, юридичної та господарської діяльності місцевих ЗМІ.

4. Обсяг фінансових, матеріально-технічних та трудових ресурсів

Концепція може бути впроваджена коштом державного та/або місцевого бюджетів, неурядових організацій, професійних та громадських об'єднань, вітчизняних і міжнародних фондів, інших джерел, що не заборонені законодавством.

5. Очікувані результати

Очікувані результати впровадження Концепції:

підвищення рівня поінформованості членів територіальних громад про суспільно значущі події в державі та її регіонах;

недопущення дезінформації та маніпулювання інформацією;

вільне вираження думок і переконань;

сприяння процесам децентралізації;

задоволення комунікативних потреб об’єднаних територіальних громад;

підвищення медіа грамотності у цифрову добу;

стимулювання розвитку інтеграційних процесів у територіальних громадах, підтримання комунікативних зв’язків між різними територіальними громадами.