«Повернення до радянської системи друкованих ЗМІ не буде, - зазначив Олег Наливайко на засіданні колегії Держкомтелерадіо, на якому розглядався стан реформування комунальних друкованих ЗМІ в Закарпатській області. – Не варто сподіватися і на те, що реформу відтермінують. Якщо і буде ухвалено рішення щодо пролонгації закону, то тільки для тих видань, засновники яких не прийняли рішення щодо реформування, а отже порушили права трудових колективів. А це лише 50 видань, тобто близько 8 відсотків від кількості друкованих ЗМІ, які ще не реформувалися».

Голова Держкомтелерадіо нагадав, що в реформуванні беруть участь 733 видання, серед яких 647 – це комунальні друковані ЗМІ. Станом на 26 червня реформовано 211 видань: 198 – комунальних, 13 – державних. За даними моніторингу, який проводять громадські організації, ця цифра навіть більша – 260 редакцій державних та комунальних ЗМІ закінчили процес реформування.

Як зазначив в.о. директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Закарпатської ОДА Василь Комарницький, станом на 26.06.2018 з 16-ти комунальних друкованих ЗМІ області, які регулярно виходять у друкованому вигляді, жодної редакції не реформовано; не ухвалено засновниками рішень про реформування 7-ми редакцій – «Ужгород», «Берегово», «Голос Верховини», «Карпатська зірка», «Вісті Ужгородщини», «Вісті Свалявщини» та «Вісник Берегівщини», у 4-ох з 7-ми редакцій рішення співзасновників відсутнє, оскільки трудові колективи не ухвалили рішень про участь у реформуванні.

Водночас в області оптимістично дивляться на процес реформування, вважаючи, що всі редакційні колективи, які бажають перетворити свої газети на незалежні видання і видавати їх надалі, зможуть і встигнуть це зробити. Причиною того, що редакції зволікають процес реформування, є суттєва фінансова підтримка закарпатських комунальних газет місцевими адміністраціями. Зокрема тільки «Новини Закарпаття» отримали в 2018 році від Закарпатської обласної державної адміністрації 430 тисяч гривень. Редакційним колективам, які не звикли самостійно вести господарську діяльність, важко відірватися від сталого фінансування. Їх лякають економічні проблеми, з якими неодмінно стикнуться реформовані ЗМІ.

Зокрема, ціни на папір і друк за десять років виросли в 4-5 разів, тільки за останній рік вони піднялися на 50%. Але першість у зростанні цін на свої послуги тримає Укрпошта: за десять років її тарифи зросли вдев’ятеро.

«Ми добре знаємо про ці проблеми і разом з Мінекономрозвитку розробляємо заходи на підтримку друкованих ЗМІ, - зазначив Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко. – Також разом з НСЖУ ми проводимо навчання для редакторів реформованих ЗМІ, де тренерами виступають редактори успішних газет, які змогли оптимізувати штат, покращити контент, знайти інвесторів.»

Голова Держкомтелерадіо нагадав, що скорочення друкованих ЗМІ відбувається в усьому світі, і є вже перші дослідження наслідків цього процесу. Зокрема, британська медійна група Гардіан дослідила, що закриття місцевих газет призводить до зменшення ефективності місцевого врядування та збільшення його витрат. Саме місцеві газети тримають владу підзвітною, не дають нерозумно витрачати бюджетні кошти. На думку Гардіан, місцеві газети є таким же суспільно важливим благом, як і екологія. Сподівання влади, що місцеві ЗМІ замінять соцмережі, не виправдалися, владі все складніше за допомогою соцмереж зберегти довіру громад. Отже місцева преса потрібна і владі, і місцевій громаді.