Той подвиг увійшов в історію світових воєн, як один із найгероїчніших і найфантастичніших. 8 лютого 1945 року десятеро радянських військовополонених, захопивши фашистський бомбардувальник, втекли із засекреченої німецької ракетної бази Пенемюнде на острові Узедом у Балтійському морі.

Серед сміливців був і уродженець Гадяцького району Полтавської області Михайло Олексійович Ємець (у жовтні 2010 людині-легенді виповнилося б сто років від дня народження...).

Однак, втікачам не повірили, що вони угнали літак із концтабору. Їх постійно допитували і перевіряли. А потім направили на фронт. Семеро з відчайдушного «екіпажу із пекла» загинули. А Михайло Ємець вижив…

У 45-ому його звільнили у запас. Але клеймо військовополоненого не давало шансів на нормальне життя довгих 12 років.

Тільки після того, як одного з втікачів, льотчика Девятаєва, упізнав легендарний Покришкін і конструктор космічних кораблів Корольов, йому присвоїли звання Героя Радянського Союзу, а Михайлу Ємцю вручили орден Вітчизняної війни першого ступеня.

Працював Михайло Ємець директором маслозаводу, завідував тваринницькою фермою великого радгоспу, був головою сільради в Бірках, обирали його і депутатом до райради...

Помер у 1984 році.

Творчий колектив телеканалу «Лтава» створив документальний фільм «Крила свободи» про той героїчний вчинок радянської десятки і свого легендарного земляка.

Після показу фільму по телебаченню, до ОДТРК надійшов лист із Росії з Краснодарського краю з пропозицією в рамках проекту „Алея Російської Слави” співпрацювати в інформаційному просторі Росії, Білорусії і України, аби наступні покоління більше знали про подвиги своїх батьків і дідів.