Яка ситуація із забезпечення населення сет-топ-боксами і як фінансуватимуться у 2013-му державні мовники? – в бліц-інтерв’ю голови Держкомтелерадіо.

Цього року в держбюджеті хоча й не закладено коштів на забезпечення населення цифровими сет-топ-боксами, але рівень забезпеченості пристроями в перший перехідний рік є одним із найкращих серед країн Європи, які вже перейшли на цифру, стверджує голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Олександр Курдінович в інтерв'ю «Телекритики».

За даними пана Курдіновича, кількість домогосподарств, що вже дивляться цифрове ефірне телебачення за допомогою приймачів DVB-T2, становить понад 2,5 млн, тобто 7,5 млн осіб.

Також голова Держкомтелерадіо проаналізував цьогорічний бюджет. Загалом Комітет отримав на 44% коштів менше, ніж торік. Коштів на трансляцію вистачає лише до 1 квітня. Є проблеми із забезпеченням міжнародної діяльності НТКУ, перш за все бракує коштів на фінансування української версії каналу EuroNews та для виконання зобов'язань перед Європейською мовною спілкою.

Скорочення фінансування державного мовлення вже має конкретні наслідки. 24 січня колегія Держкомтелерадіо затвердила план оптимізації, що передбачає скорочення структури та штату державних телерадіокомпаній на 10-18%.

- Олександре, чому 2013 року в держбюджеті не передбачено коштів на цифрове телебачення? Яку суму Держкомтелерадіо просив запланувати на це? Чи розраховуєте ви на внесення змін до держбюджету?

- Перше питання риторичне, бюджет цього року загалом доволі економний і не тільки стосовно коштів на цифрове телебачення.

За нашими підрахунками, для забезпечення телетюнерами громадян, які подали заяви у 2012 році, в бюджеті на цей рік необхідно було запланувати 307 млн грн, про що Держкомтелерадіо неодноразово просив Мінфін та Кабінет Міністрів України. Та наразі зазначених коштів у бюджеті не передбачено. Звісно, ми й надалі ініціюватимемо перед президентом та урядом питання щодо внесення змін до держбюджету в частині передбачення коштів для завершення реалізації цих заходів.

 Водночас це не означає, що цифрове телебачення в Україні не розвиватиметься. Мережу цифрових передавачів побудовано, ринок достатньо насичений приладами приймання цифрового сигналу для споживачів, процес триває. Крім того, очікується менше надходжень і від реклами, оскільки цього року в Україні не планується великих суспільно значущих подій, таких як торік: парламентські вибори, Євро-2012 тощо.

- За даними Комітету з питань свободи слова та інформації, торік було доставлено малозахищеним верствам населення 792 250 телетюнерів. Але за тендерами планувалася закупівля і доставка 885 тисяч. Чому не всі було доставлено, коли їх буде доставлено?

- Так, справді, відповідно до проведених тендерів та укладених угод із компаніями - постачальниками приладів, до кінця 2012 року планувалося закупити та розповсюдити 885 тис. приладів. Однак через проблеми фінансування, а саме несвоєчасність розрахунків із компаніями-постачальниками за поставлені прилади, у 2012 році було закуплено лише 792 250 одиниць. Усі без винятку закуплені прилади вже доставлено мережею «Укрпошти» заявникам.

- Минулого року в Держкомтелерадіо повідомляли, що загалом отримали близько 1,4 млн заявок на телетюнери. Що буде з тими 600 тисячами людей, які написали заявки на тюнери, але не потрапили до списків?

- Від облдержадміністрацій у 2012 році ми отримали списки громадян, які подали заяви згідно з постановою Кабміну, в кількості 1,385 млн осіб. На сьогодні для забезпечення цих громадян необхідно закупити ще близько 590 тис. приладів. Як я вже казав, ми й надалі клопотатимемо, щоби при підготовці змін до бюджету ці кошти було передбачено.

- Як формувалися списки і визначалася черговість доставки?

- Ми все робили відповідно до постанови уряду №245. Після отримання списків від облдержадміністрацій було ухвалено Порядок формування та затвердження списків громадян, які безоплатно забезпечуватимуться засобами приймання сигналів цифрового телерадіомовлення. Відповідно до цього Порядку, рішення про послідовність забезпечення громадян телетюнерами приймалися на принципах прозорості, рівного забезпечення на всій території України. Також враховувалася інформація про спосіб приймання телевізійних програм, яким громадяни користувалися на момент подачі заяви (ефірний, кабельний або супутниковий). Особлива увага зверталася на забезпечення телетюнерами громадян, які користуються виключно ефірним способом прийому телевізійного сигналу.

Черговість забезпечення визначалася відповідно до порядкового номеру в узагальнених списках, що формувались облдержадміністраціями, Радою міністрів АР Крим, Київською та Севастопольською міськдержадміністраціями.

- Коли впроваджувалося кодування цифрового сигналу, однією з переваг кодування у Держкомтелерадіо й Нацраді називали можливість відстежувати підключення до цифрового телебачення. Скільки телевізорів уже підключилося до DVB-T2? Скільки, за вашими даними, придбано сет-топ-боксів у роздрібних мережах?

- На сьогодні кількість домогосподарств, що дивляться цифрове ефірне телебачення за допомогою приймачів DVB-T2, більше 2,5 млн. У перерахунку на кількість громадян це приблизно 7,5 млн осіб. Звісно, цифра щоденно зростає. Сюди також включено приймачі, якими людей забезпечувала держава. Відповідно, торгівельні мережі продали більше 1,7 млн приладів.

До речі, така кількість забезпечення телетюнерами в перший перехідний рік є однією з найкращих серед країн Європи, які вже перейшли на цифру. Тож загалом перспективи непогані.

- Держкомтелерадіо й гаряча лінія Кабміну отримують величезну кількість звернень і дзвінків із приводу телетюнерів. Як ви вирішуєте по телефону чи поштою порушені у зверненнях і дзвінках проблеми, якщо людям потрібна конкретна допомога (налаштування тюнера, його ремонт, поганий прийом сигналу тощо)?

- Справді, й досі надходить велика кількість дзвінків та звернень громадян стосовно отримання, налаштування, технічних параметрів телетюнерів тощо. Для цього з червня до кінця 2012 року в Держкомтелерадіо функціонувала спеціально створена гаряча лінія консультативного центру, де можна було отримати всю необхідну інформацію, контактні телефони сервісних центрів для гарантійного обслуговування приладів, служб технічної підтримки провайдера цифрового телебачення щодо наявності сигналу на зазначеній території, способу підключення пристрою, його налаштувань тощо.

Разом із тим, на всі без винятку звернення громадян щодо згаданих питань як на адресу урядової гарячої лінії, так і на адресу Комітету, ми надаємо офіційні відповіді з необхідними компетентними роз'ясненнями. Це передбачено регламентами роботи державних органів.

- Проаналізуйте загалом бюджет, виділений Держкомтелерадіо на 2013 рік. На які статті, порівняно з минулим роком, бракує коштів, а на які, навпаки, дали більше? Які нові статті фінансування з'явилися, а які зникли?

- Загалом ми отримали на 44% коштів менше, ніж торік. Це стосується загального фонду. Цифра за спецфондом цього року дещо збільшена, проте ці кошти компаніям ще треба заробити, що буде вкрай важко за умови, що великих суспільних подій, як-от виборів, спортивних змагань тощо, цього року не заплановано. Таким чином буде тяжко залучати рекламодавців та спонсорів під проекти, які не матимуть значного суспільного резонансу.

Традиційною є проблема з фінансуванням трансляції. Коштів утричі менше, ніж торік, і в чотири рази менше від потреби 2013 року. Загалом коштів на трансляцію вистачає лише до 1 квітня.

На все це накладається проблема кредиторської заборгованості через непроведення платежів Держказначейством у 2012 році. Тільки у трансляції вона перевищує 25 млн. грн. Звісно, що «гасити» її треба коштом цьогорічних бюджетних призначень, що додатково зменшує ресурс поточного року.

Зменшено видатки цього року і за програмою «Українська книга», за якою також є кредиторка за минулий рік у сумі майже 12 млн грн.

Як я вже казав, кошти на продовження програми забезпечення населення телетюнерами також відсутні.

Є проблеми, також не нові, із забезпеченням міжнародної діяльності НТКУ. Перш за все, це зобов'язання перед Європейською мовною спілкою та щодо фінансування української версії каналу EuroNews.

Окрема проблема з коштами на ліцензійні права та організацію трансляції юнацького чемпіонату світу з легкої атлетики в Донецьку, який відбудеться у липні. До речі, НТКУ вперше буде організовувати трансляцію такого заходу та забезпечувати своїм сигналом усіх мовників світу.

Капітальні видатки також не передбачено. Та рук ми не опускаємо, працюємо над тим, щоб ужити можливих заходів із оптимізації діяльності телерадіокомпаній, а також щоби при внесенні змін до бюджету включили максимум потреб системи.

- Чи планує Кабмін 2013 року виділити кошти для створення суспільного мовлення?

- Питання дещо випереджає події. Станом на сьогодні законопроект «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» зареєстрований та перебуває на розгляді у Верховній Раді України.

Таким чином, питання виділення коштів на створення суспільного мовлення вирішуватиметься урядом після прийняття закону.

- 24 січня колегія Державного комітету телебачення і радіомовлення  України затвердила план оптимізації та забезпечення ефективної роботи державних телерадіокомпаній на 2013 рік. Чи відбудуться скорочення лише в державних ТРК, чи й у самому Держкомтелерадіо? Чи вживаються подібні оптимізаційні заходи в системах інших міністерств і відомств?

- Оптимізація стосується тільки телерадіокомпаній. Колегія прийняла одноголосне рішення щодо реалізації плану заходів з оптимізації та забезпечення ефективної роботи державних телерадіокомпаній у 2013 році. Це свого роду антикризові заходи, що дозволять нам вижити. Тому що нам, виходячи з фінансування на 2013 рік, необхідно шукати резерви, щоб виправити ситуацію.

Ми називаємо це оптимізацією, а не скороченням - на 10-18%. Тому що по людях статистика може бути іншою. Мова йде насамперед про оптимізацію фонду оплати праці, скорочення вакансій тощо.

Щодо інших міністерств і відомств мені говорити складно.

- Чи буде оптимізовано також видатки на трансляцію сигналу? Наприклад, чи відмовляться ОДТРК від супутникової трансляції тощо?

- Кошти на трансляцію - найпроблемніше питання. Їх вистачить лише на три місяці, і нам треба шукати інші джерела фінансування.

У рішенні колегії передбачено пункт щодо оптимізації мереж мовлення. Мені зараз важко сказати, хто з телерадіокомпаній від чого відмовиться, ми дали директорам ТРК місяць на підготовку пропозицій.

Про скорочення мереж нині не йдеться: ми маємо знайти рішення, оптимальні щодо фінансування трансляції та якомога найширшого покриття населення. Нині непогано розвивається кабельне мовлення, є гарна статистика по цифрових підключеннях. У 2013 році Національна рада запланувала почати відключення аналогового мовлення. І ми будемо брати участь у цьому процесі.

- За нашою інформацією, цього року може бути ліквідовано другий і третій канали Українського радіо («Промінь» і «Культура»). Чи дійсно розглядається такий варіант?

- Головний канал Українського радіо - Перший, він має найбільше покриття території. «Промінь» і «Культура» не будуть ліквідовані, мова про скорочення цих редакцій не йде. Просто на сьогодні немає коштів на трансляцію їхнього сигналу. Якщо буде внесено зміни до державного бюджету, якщо буде знайдено кошти, то вони будуть мовити.