Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» прозвітувала Держкомтелерадіо про виконання другого етапу науково-дослідної роботи «Розроблення науково-теоретичних підходів використання матеріалів регіональних енциклопедій для інформаційного наповнення друкованої та портальної версії «Великої української енциклопедії».

Під час другого етапу дослідження, яке тривало з травня по серпень, науковці проаналізували контент регіональних енциклопедій та вибрали з нього гасла та статті, які рекомендовано включити в контент універсальної енциклопедії.

Як зазначено у дослідженні, сучасна регіональна енциклопедія у галузі наукового знання виконує функції забезпечення краєзнавчою інформацією, у галузі освіти – уможливлює розширення знань, доступ до достовірної та актуальної інформації про місто, край, регіон. З огляду на це, регіональні енциклопедії мають не меншу вагу, ніж національні. До того ж знання регіонального виміру, представлене в регіональних енциклопедіях, часто стає основою для підготовки знання загальнонаціонального, яке розміщують у загальних національних енциклопедіях.

Здобутки української регіональної енциклопедистки складають видання, присвячені областям, містам - як столиці й обласним центрам, наприклад, «Чернігівщина: Енциклопедичний довідник» (Київ, 1990), «Полтавщина: Енциклопедичний довідник» (Київ, 1992), «Енциклопедичний словник» у 4-х томах (Тернопіль, 2004-2010) тощо, так і населеним пунктам нижчого значення, як, зокрема, «Драбівщина: енциклопедичне видання» (Черкаси, 2004), «Енциклопедичний словник Теребовлянщини» (Тернопіль, 2014), «Енциклопедія Коломийщини» в 14-ти томах (Коломия, 1996-2007) та ін. Також науковий інтерес представляють енциклопедичні видання про етнографічні групи українського народу або національні меншини України: «Крымскотатарская энциклопедия» у двох томах (Сімферополь, 1993-1995), «Енциклопедія Бойківщини (Київ, 2014), «Енциклопедичний словник Лемківщини» (Львів, 2013) та інш. Увиразнюються регіональні енциклопедії, які репрезентують регіон не цілісно, а у вимірах галузей знань, видів діяльності: «Митці Буковини: енциклопедичний довідник» (Чернівці, 1998) або «Педагогічгий Олімп Одещини: біографічні енциклопедія» (Одеса, 2008) та інші.

Науковці ДНУ «Енциклопедичне видавництво» проаналізували зміст, структуру енциклопедичних статей та ілюстративний матеріал до них, вказали на недоліки та акцентували увагу на особливостях підготовки таких видань.

«Українська регіональна енциклопедистика попереду має комплекс теоретичних проблем, пов’язаних з методологією створення регіональних енциклопедій, які необхідно досліджувати, і водночас – комплекс практичних завдань що полягає в необхідності створення ґрунтовних енциклопедичних видань, які б цілісно у високому енциклопедичному стилі представляли б регіони нашої держави», - наголошується у науковому звіті.

Загалом, вивчення контенту регіональних видань сприяє випрацюванню науково-теоретичних підходів щодо освоєння досвіду регіональної енциклопедистки, уточненню та корекції гасел реєстру універсальної енциклопедії з окремих напрямів.